Tax & Legal Digest

Нижче пропонуємо стислий огляд основних законодавчих змін.

Підвищення податків

1 грудня 2024 року набули чинності зміни до ПКУ щодо підвищення оподаткування, а також адміністрування податків, що передбачають, зокрема:

• тимчасове, на період воєнного стану, збільшення ставки військового збору для фізичних осіб з 1,5% до 5%;
• запровадження військового збору для ФОП;
• щомісячне звітування з ПДФО, військового збору та ЄСВ замість щоквартального;
• обов’язок для юридичних осіб та ФОП, що займаються роздрібною торгівлею пальним, сплачувати авансові внески з податку на прибуток і ПДФО за кожне місце роздрібної торгівлі;
• підвищення авансових внесків для платників податку, що займаються торгівлею валютними цінностями у готівковій формі;
• збільшення ставки податку на прибуток для банків до 50% у 2024 році та продовження заборони на зменшення фінансового результату на суму збитків минулих періодів;
• збільшення ставки податку на прибуток до 25% для оподаткування прибутку фінансових установ, скоригованого прибутку КІК фінансової установи та авансових внесків під час виплати фінансовою установою дивідендів.

Докладніше з основними змінами можна ознайомитися в нашому інформаційному повідомленні від 3 грудня 2024 року.

Скасування Господарського кодексу України

26 лютого 2025 року Президент підписав закон, який, серед іншого, скасовує Господарський кодекс України (далі – ГКУ).

Крім скасування ГКУ, законопроєкт також передбачає заборону створення нових ДП і КП, а також перетворення наявних ДП і КП на ТОВ, АТ або некомерційні товариства протягом трьох років із дня набрання чинності законом (далі – перехідний період).

Права господарського відання та оперативного управління будуть також скасовані. Замість них державне або комунальне майно перейде до складу статутного капіталу відповідних ТОВ, АТ або некомерційних товариств, або будуть замінені новим видом речового права – узуфруктом.

З дня набрання чинності законом також буде заборонено створювати нові приватні, іноземні, дочірні підприємства, підприємства об’єднання громадян (релігійних організацій, профспілок), підприємства споживчої кооперації. Після закінчення перехідного періоду положення статутів зазначених підприємств будуть визнані недійсними, якщо вони суперечитимуть вимогам Закону про ТОВ і ТДВ.

Докладніше зі змінами, які передбачає законопроєкт № 6013, можна ознайомитися в нашому інформаційному повідомленні від 20 січня 2025 року.

Затверджено Політику державної власності

Кабінет Міністрів України зробив важливий крок у реформуванні корпоративного управління державного сектору, затвердивши Політику державної власності, частинами якої є Політики винагороди керівників та членів наглядових рад державних компаній, а також Державна дивідендна політика.

Політика державної власності передбачає категоризацію державних компаній, визначаючи їх подальшу долю: збереження у державній власності, приватизація, реорганізація або ліквідація.

Важливим аспектом є спрощення процедури приватизації для іноземних інвесторів, зокрема скасування вимоги фізичної присутності в Україні та збільшення часу на перевірку об’єктів великої приватизації.

Також встановлено принципи управління державними компаніями, зокрема засади корпоративного управління та вимоги до органів управління і внутрішнього контролю.

Політики винагороди визначають прозорі правила формування виплат для керівництва державних компаній. Винагорода керівників складатиметься з фіксованої та змінної частин, при цьому змінна частина не може перевищувати 30% від фіксованої. Члени наглядових рад отримуватимуть тільки фіксовану винагороду.

Державна дивідендна політика встановлює загальне правило виплати дивідендів у розмірі не менше 75% від чистого прибутку державної компанії, з можливістю зниження до 30% в окремих випадках.

Впровадження цих політик спрямоване на підвищення ефективності державного сектору та забезпечення прозорості управління. Ці нововведення є важливим етапом у реформуванні корпоративного управління та оптимізації використання державного майна в Україні, що має сприяти загальному економічному розвитку країни.

Нові вимоги НБУ до фінансових компаній

1 січня 2025 року набула чинності Постанова НБУ № 185 від 27 грудня 2024 року, яка встановлює вимоги до корпоративного управління та системи внутрішнього контролю фінансових компаній.

Відтепер, подібно до банків, надавачів платіжних послуг і страховиків, фінансові компанії також отримали низку вимог, зокрема щодо корпоративного управління, управління ризиками, комплаєнсу та внутрішнього аудиту.

Для фінансових компаній такі вимоги є суттєвою новелою та потребуватимуть значних зусиль для приведення діяльності у відповідність, зокрема розроблення стратегії з управління ризиками, визначення лімітів ризиків, розроблення внутрішніх документів щодо системи внутрішнього контролю та управління ризиками.

Фінансові компанії зобов’язані привести свої внутрішні документи та процеси у відповідність до нових вимог до 30 квітня 2025 року.

Нові вимоги до страхових посередників

На початку 2025 року відбулися дві важливі події для ринку страхування.

Перша: набуття чинності Розділом 12 Закону України «Про страхування» (далі в цій частині – Закон), у якому детально врегульовано діяльність страхових посередників.

Варто звернути увагу на такі нововведення:

• усі посередники повинні бути включені до Реєстру посередників;
• крім страхових агентів та страхових/перестрахових брокерів додалися нові види посередників – додатковий страховий агент (суб’єкт господарювання, для якого продаж страхових продуктів не є основним видом діяльності) та субагент (посередник, який діє в інтересах страховика за дорученням страхового агента);
• визначено перелік дій, які вважаються посередницькою діяльністю, та які дії дозволено здійснювати в межах кожного виду посередництва;
• страховики мають розробити внутрішні політики щодо порядку взаємодії та співпраці з посередниками;
• страхові посередники, які отримують страхові премії, зобов’язані укласти договір страхування відповідальності, мати окремий рахунок у банку для провадження господарської діяльності та окремий рахунок зі спеціальним режимом використання для зарахування та перерахування страхових премій і страхових виплат;
• страхові посередники повинні призначити керівників та працівників, відповідальних за реалізацію страхових продуктів;
• для працівників страхових посередників встановлено низку вимог, зокрема наявність бездоганної ділової репутації, проходження навчання з реалізації страхових продуктів.

Друга: прийняття НБУ Постанови № 2 від 03 січня 2025 року, яка регулює процес авторизації посередників та умови здійснення діяльності з реалізації страхових продуктів.

Страховики повинні зареєструвати своїх посередників до 31 березня 2025 року, якщо відносини з посередниками приведені у відповідність до вимог Закону та постанови.

Режим експортного забезпечення агропродукції

1 грудня 2024 року набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України № 1261, яка запровадила режим експортного забезпечення. Набули чинності зміни до ПКУ та інших законів України щодо експорту окремих товарів під час воєнного стану, зокрема пшениці, жита, ячменю, вівса, кукурудзи, сої, ріпаку, насіння соняшнику тощо (далі – Товари). Серед основних нововведень:

• заборона на експорт Товарів, якщо контрактні ціни нижчі за мінімальні експортні ціни, затверджені Міністерством аграрної політики та продовольства України, з урахуванням умов постачання, які публікуються щомісяця до 10 числа на офіційному сайті міністерства;
• вплив мінімальних експортних цін на визначення відповідності умовам контрольованої операції принципу «витягнутої руки», оскільки ціна не може бути меншою за мінімально допустимі експортні ціни.

Режим також визначає особливості адміністрування ПДВ під час експорту товарів, зокрема:

• експорт Товарів можливий лише для платників ПДВ, реєстрація яких не призупинена;
• необхідність сплати ПДВ-зобов’язань у разі порушення строків розрахунків за експортними операціями в межах валютного нагляду з можливістю коригування ПДВ-зобов’язань;
• податкові накладні складаються і реєструються окремо для кожного товару до подання митної декларації.

Докладніше з основними змінами можна ознайомитися у нашому інформаційному повідомленні від 10 грудня 2024 року.

Аграрні ноти – новий інструмент для залучення капіталу

З 1 січня 2025 року набрав чинності Закон України «Про аграрні ноти» (далі в цій частині – Закон). Концепція Закону полягає у запровадженні в обіг вдосконаленої версії аграрної розписки. Тож навіть на етапі проєкту Закон мав назву «Про електронні аграрні розписки».

Аграрна нота – це неемісійний цінний папір, який посвідчує безумовне зобов’язання боржника, забезпечене заставою, поставити сільськогосподарську продукцію або сплатити грошові кошти кредитору відповідно до визначених такою нотою умов.

Оскільки аграрна нота є цінним папером, відносини, пов’язані з її обігом, повинні відповідати нормам законодавства про ринки капіталу, нагляд за дотримання якого здійснює НКЦПФР. Отримувачу аграрної ноти також необхідно мати власний рахунок у цінних паперах.

На відміну від аграрних розписок, аграрні ноти мають бездокументарну електронну форму та обліковуються на рахунку в цінних паперах у системі депозитарного обліку.

Для забезпечення обігу аграрних нот створюється Реєстр аграрних нот, в якому відображатиметься інформація про видачу, зміст і зміну реквізитів, припинення та обтяження аграрних нот.

Закон також передбачає спрощений порядок примусового стягнення за аграрною нотою. Так, у разі прострочення зобов’язання, вже в день, коли настало прострочення, кредитор має право згенерувати спеціальну виписку з Реєстру аграрних нот, що є виконавчим документом.

Вважаємо, що такий інструмент є позитивним нововведенням для ринку. Водночас, це новий інструмент, і щоб оцінити переваги його використання, необхідно щоб сформувалася правозастосовна практика.

Зміни в трансфертному ціноутворенні (ТЦУ)

Нижче наведено перелік основних змін, що набули або набудуть чинності в 2025 році:

• з 2025 року, якщо компанія здійснює суттєві обсяги операцій із непов’язаним нерезидентом (операції з ним становлять 75% і більше від доходів (витрат) з усіма нерезидентами або 50% і більше від всіх доходів (витрат) платника податків), операція може бути визнана контрольованою (новий критерій «економічної пов’язаності»);
• змінено порядок визначення пов’язаності осіб у разі непрямого володіння;
• з’явилася можливість не вважати контрольованими операції з нерезидентами організаційно-правових форм переліку КМУ, якщо між Україною та державою такого нерезидента укладено міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування;
• зменшено кількість «низькоподаткових» юрисдикцій;
• змінено розміри штрафів (з 25 березня 2025 року):
  • ­за неподання повідомлення про участь у МГК – штраф збільшено з 50 до 100 прожиткових мінімумів (приблизно 300 тис. грн станом на 1 січня 2025 року );­
  • за несвоєчасне подання повідомлення – штраф знижено зі 100 до 50 прожиткових мінімумів (приблизно 150 тис. грн станом на 1 січня 2025 року);
  • за несвоєчасне декларування операції в Звіті про контрольовані операції запроваджено максимальне обмеження штрафу – не більше 0,5% від суми контрольованої операції.

Докладніше з основними змінами в ТЦУ в 2025 році ви можете ознайомитися у нашому інформаційному повідомленні від 16 січня 2025 року.

Зміни в законодавчому регулюванні діяльності спеціального режиму оподаткування «Дія Сіті»

Основні зміни податкового законодавства у період з жовтня 2024 до січня 2025 року, що стосуються спеціального режиму «Дія Сіті»:

• уточнено, що за календарні місяці, коли резидент «Дія Сіті» не відповідав вимогам профільного законодавства, ПДФО сплачується за ставкою 18% за власний рахунок, з урахуванням вже сплаченого (перерахованого) податку на доходи фізичних осіб;
• виключено з переліку об’єктів оподаткування ПДВ операції з постачання послуг за гіг-контрактами на митній території України, здійснені нерезидентами, які не є платниками ПДВ;
• звільнено від оподаткування податком на виведений капітал вартість благодійних внесків на потреби оборони держави до 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан;
• також звільнено від оподаткування пенсійні внески в межах недержавного пенсійного забезпечення та страхові платежі за договорами добровільного медичного страхування, здійснені резидентами «Дія Сіті» на користь своїх працівників та гіг-спеціалістів.

Зазначений огляд «Делойт» носить виключно інформативний характер та не має бути використаний як офіційна консультація без окремого залучення наших спеціалістів.

Повернутися до Legal Digest