Tax & Legal Digest

Податково-юридична команда Deloitte підготувала огляд головних новин за грудень 2025 року – лютий 2026 року.

Ця зима ознаменувалася змінами в податковому адмініструванні, а також важливими законопроєктами в сфері оподаткування, які вже привертають увагу бізнес-спільноти. Крім цього, набрали чинності законодавчі зміни, що впливають на сектор оборонно промислового комплексу, фінансовий ринок, ринок праці та інші сектори економіки.

Нижче пропонуємо ознайомитися з оглядом головних новин сезону.

Потенційна імплементація ATAD в Україні

24 лютого 2026 року Міністерство фінансів України винесло на публічне обговорення законопроєкт «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо імплементації правил протидії практикам ухилення від сплати податків, які мають безпосередній вплив на функціонування внутрішнього ринку Європейського Союзу та України, відповідно до Директиви Ради (ЄС) 2016/1164/ЄС від 12 липня 2016 року».

За інформацією Мінфіну, законопроєкт розроблено на виконання євроінтеграційних зобов’язань України та з метою узгодження податкового законодавства з положеннями директив ЄС щодо протидії агресивному податковому плануванню – ATAD I та ATAD II.

Серед ключових змін, запропонованих законопроєктом:

1. Запровадження загального правила протидії податковим зловживанням (General Anti-Avoidance Rule – GAAR). Встановлюється визначення «податкового зловживання». Контролюючі органи отримають право не враховувати витрати за операціями, що мають ознаки «штучності» і не мають ділової мети. Оподаткування визначатиметься на підставі реальної економічної сутності операцій. Також передбачається обмеження права на застосування податкових пільг, якщо їх отримано внаслідок таких зловживань.
2. Правила щодо гібридних суб’єктів і фінансових інструментів. Передбачено заходи для усунення податкових вигод, що виникають через різне трактування фінансових інструментів або статусу суб’єктів у різних юрисдикціях. Зокрема, запобігатимуться ситуації подвійного врахування витрат для цілей податку на прибуток або врахування витрат без відповідного оподаткування доходів, зокрема щодо діяльності постійних представництв.
3. Оподаткування при виведенні активів (exit tax). Запроваджується механізм оподаткування приросту вартості активів у разі їх переміщення за межі України. Це стосується, зокрема, зміни податкової резиденції та передачі активів до іноземних постійних представництв.
4. Обмеження віднесення відсотків до витрат. Розмежовано загальне правило обмеження та правило «тонкої капіталізації», в якому, зокрема, розширено поняття «витрат на запозичення», що підпадатимуть під дію обмежень на врахування відповідних витрат для цілей податку на прибуток.

Поточна редакція законопроєкту викликає низку запитань у бізнес-спільноти, зокрема щодо практичного застосування окремих норм. Очікується, що документ буде доопрацьовано в процесі обговорення. Податкова команда Deloitte продовжує стежити за цією ініціативою та інформуватиме про подальші зміни й деталі після їх уточнення.

Для зручності обговорення 31 березня ми провели вебінар «Європейські директиви ATAD у фокусі: які зміни варто очікувати?». Якщо ви не встигли зареєструватися, запис вебінару доступний за посиланням.

ТЦУ: Мінфін запропонував масштабні зміни до правил трансфертного ціноутворення

24 лютого 2026 року Міністерство фінансів України оприлюднило для обговорення законопроєкт «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подальшого удосконалення правил трансфертного ціноутворення». За інформацією Мінфіну, документ розроблено за підтримки експертів ОЕСР і фахівців ДПС з метою подальшого наближення українських правил ТЦУ до міжнародних стандартів.

Серед ключових змін, запропонованих законопроєктом:

1. Скасування порогу 10 млн грн для операцій із контрагентами та запровадження єдиного критерію контрольованих операцій –річного доходу платника понад 150 млн грн.

2. Розширення сфери застосування принципу «витягнутої руки» на операції в межах України, зокрема шляхом поширення контролю на окремі внутрішні операції, наприклад:

(1) з пов’язаними особами, які застосовують пільгові режими оподаткування;
(2) зі збитковими резидентами (навіть за відсутності пов’язаності).

3. Оновлення методологічних і процедурних підходів, зокрема:

(1) запровадження розширеного визначення поняття «нематеріальні цінності» (що охоплює, зокрема, бренд, репутацію, маркетинг, ноу-хау);
(2) імплементація підходу DEMPE.

4. Посилення відповідальності: у разі донарахування податку штрафи пропонується визначати на підставі суми скоригованого прибутку, а не суми податку.

Команда Deloitte братиме участь у професійних обговореннях через бізнес‑асоціації та оперативно інформуватиме вас про перебіг розгляду законопроєкту.

Спрощення оформлення первинних документів з надання послуг

24 лютого 2026 року Верховна Рада ухвалила у другому читанні законопроєкт №14023, спрямований на спрощення оформлення первинних документів при наданні послуг. 16 березня Закон було підписано Президентом, і він набирає чинності з 1 квітня 2026 року.

1. Допускається відсутність реквізитів замовника. Відсутність підпису, посади та ПІБ представника замовника (орендаря) не є порушенням, якщо:

(1) первинний документ містить дату (період) операції;
(2) відповідний порядок передбачено письмовим договором;
(3) операція відображена в обліку у періоді її здійснення.

Фактично відтепер сторони договору можуть за взаємною згодою не використовувати акти виконаних робіт, а фіксувати факт надання послуг за допомогою інвойсу, підписаного виконавцем, який визнається первинним документом для бухгалтерського та податкового обліку.

2. Винятки. Норма не застосовується до операцій:

(1) що оплачуються за рахунок публічних коштів;
(2) щодо оренди державного або комунального майна;
(3) за договорами будівельного підряду та проєктно-вишукувальних робіт;
(4) за договорами пожертви, благодійної чи гуманітарної допомоги.

Затверджено Перелік забороненого програмного забезпечення

У жовтні ми вже повідомляли про затвердження Кабінетом Міністрів України (КМУ) порядку формування й ведення відкритого переліку забороненого до використання програмного забезпечення (ПЗ) та комунікаційного (мережевого) обладнання (Перелік).

Уже в січні 2026 року Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України (Держспецзв’язку) оприлюднила цей Перелік. До нього, зокрема, увійшли ПЗ «1С» та BAS, які досі залишаються поширеними серед українських бухгалтерів.

Закон забороняє використовувати ПЗ із Переліку в інформаційно-комунікаційних системах, у яких обробляються державні інформаційні ресурси, державна таємниця та службова інформація.
Також включені до Переліку продукти не можна використовувати на об’єктах критичної інфраструктури. Нещодавно Держспецзв’язку опублікувала відповіді на поширені запитання, пов’язані із застосуванням Переліку.

Компанія Deloitte послідовно закликає приватні компанії також відмовлятися від ПЗ російського походження. Більше на цю тему читайте в нашому матеріалі.

У травні 2026 року наша команда планує організувати захід, присвячений відмові від російського ПЗ. Чекайте на анонс у нашому тг-каналі та долучайтеся!

Зміни в трудовому законодавстві

Набрали чинності нові положення законодавства щодо працевлаштування осіб з інвалідністю, а також правила зарахування часу вимушеного прогулу внаслідок незаконного звільнення до страхового стажу:

1. Починаючи з 2026 року роботодавці повинні щоквартально звітувати про виконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю. Раніше ця звітність була щорічною.

2. За невиконання нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю з 2026 року замість штрафів діє обов’язковий цільовий внесок. Розмір внеску залежить від середньомісячної заробітної плати та кількості незабезпечених робочих місць для осіб з інвалідністю.

3. З 26 січня період незаконного звільнення працівника зараховуватиметься до його страхового стажу. Роботодавець повинен буде сплачувати ЄСВ за вимушений прогул протягом цього періоду.

Чергове послаблення валютних обмежень

З 14 січня набули чинності нові пом’якшення валютних обмежень, запроваджені Національним банком України (НБУ), зокрема:

1. Стимулюючу валютну лібералізацію розширено за рахунок нового позикового ліміту. Тепер компанії-резиденти можуть здійснювати деякі операції понад встановлені ліміти не лише в межах інвестиційного та донатного лімітів, а й у межах суми позикових коштів, залучених з-за кордону після 1 січня 2026 року. Для зарахування до позикового ліміту кредит чи позика мають відповідати низці вимог.

2. Продавцям та виробникам дозволили повертати кошти нерезидентам-споживачам за повернений або непоставлений товар (якщо операція відповідає певним вимогам).

3. Граничні строки розрахунків більше не застосовуватимуться до:

і. експортних договорів, право вимоги за якими перейшло до Експортно-кредитного агентства, в межах суми, виплаченої експортеру як страхове відшкодування;
іі. експорту страхових послуг.

Детальніше про чергові валютні пом’якшення читайте в нашому інформаційному повідомленні.

Підготовка до відкриття експорту зброї

8 лютого 2026 року Президент України оголосив про початок експорту товарів військового та подвійного призначення. Уже 11 лютого було затверджено склад Міжвідомчої комісії з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю. До цього відсутність призначених членів фактично блокувала процес експорту та повноцінну роботу органу.

Законодавчі ініціативи у цій сфері спрямовані на забезпечення контрольованого та прозорого експорту озброєння. Очікується, що це дозволить залучати додаткові кошти для закупівлі дефіцитних видів зброї та розвитку оборонних технологій.

Після початку повноцінної роботи комісії виробники зможуть подавати заявки на отримання дозволів на експорт, що має активізувати співпрацю з міжнародними партнерами.

Водночас для ефективного функціонування системи КМУ має ухвалити додаткові нормативні акти, зокрема:

1) вимоги до потенційних експортерів озброєння;

2) критерії перевірки експортерів (фінансовий стан, дотримання антикорупційних вимог, фінансова доброчесність);

3) типовий експортний договір із визначенням істотних умов співпраці та запобіжниками щодо реекспорту.

Сама ж комісія має ухвалити регламент роботи з описом процедури розгляду заявок на надання експортних повноважень виробникам.

Команда Deloitte вважає, що, попри складнощі із запуском нової системи, прийняття цих актів сприятиме розвитку оборонної індустрії.

«Дефенс Сіті»: затверджено головні підзаконні акти

Раніше ми висвітлювали в нашому інформаційному повідомленні новину про те, що уряд затвердив низку нормативних актів, необхідних для запуску нового правового режиму «Дефенс Сіті» для оборонної промисловості. Зокрема, КМУ:

1) врегулював порядок формування та ведення реєстру резидентів, процедуру подання і розгляду заяв на отримання статусу, а також методологію визначення частки оборонного (кваліфікованого) доходу;

2) запровадив механізм контролю за цільовим використанням прибутку, звільненого від оподаткування, а також процедуру щорічного підтвердження резидентами відповідності встановленим критеріям;

3) визначив порядок, за яким резиденти можуть звертатися до Міністерства оборони України із заявою щодо обмеження доступу до окремих відомостей у публічних реєстрах;

4) встановив спеціальний порядок переміщення та посилення фізичної безпеки виробничої інфраструктури резидентів.

Детальніше про новий правовий режим «Дефенс Сіті» читайте в нашому інформаційному повідомленні від 24 вересня 2025 року.

Особливості оподаткування банків у 2026 році

3 грудня було прийнято Закон України №4698-IX, яким запроваджено тимчасові спеціальні правила оподаткування банків:

1) підвищена ставка податку: за результатами 2026 року банки сплачуватимуть податок на прибуток за ставкою 50%;

2) обмеження щодо перенесення збитків: у 2026 році банки не матимуть права зменшувати фінансовий результат до оподаткування на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих років.

Зазначені зміни суттєво підвищують податкове навантаження на банківський сектор у 2026 році.

НБУ оновив вимоги до кібербезпеки й інформаційної безпеки (ІБ) небанківських фінансових установ

НБУ затвердив Положення про організацію заходів із забезпечення ІБ та кіберзахисту надавачами фінансових послуг. Положення розроблене з урахуванням вимог актів ЄС, зокрема Регламенту (ЄС) 2022/2554 Європейського парламенту та Ради від 14 грудня 2022 року про цифрову операційну стійкість фінансового сектору (DORA) та національних стандартів.

Відповідно до нових вимог, серед іншого, надавачі фінансових послуг:

1) повинні запровадити заходи із забезпечення ІБ та кіберзахисту на основі ризик-орієнтованого підходу, механізми управління доступом, автентифікацію, а також протоколювання і реєстрацію подій;

2) можуть самостійно визначати підходи (методики) оцінювання та оброблення кіберризиків і ризиків ІБ;

3) можуть залучати третіх осіб до виконання заходів із забезпечення ІБ та реагування на кіберінциденти за умови наявності в договорах із такими особами положення про нерозголошення інформації (NDA).

Фінансові компанії, страховики, кредитні спілки та ломбарди зобов’язані узгодити свою діяльність із новими вимогами до 13 грудня 2026 року.

Детальніше про нові вимоги до кіберзахисту та ІБ читайте в нашому інформаційному повідомленні.

Нові ознаки небездоганної репутації

НБУ затвердив зміни до Положення про авторизацію надавачів фінансових послуг та умови ведення ними діяльності з надання фінансових послуг (Положення №199). Зокрема, НБУ додав нові ознаки небездоганної ділової репутації:

1) наявність у особи заборони на вчинення/виконання деривативних контрактів, правочинів щодо цінних паперів (ознака застосовна до фізичних і юридичних осіб);

2) застосування до особи заборони внесення змін до системи депозитарного обліку щодо цінних паперів (ознака застосовна до фізичних і юридичних осіб);

3) наявність у особи заборони на здійснення публічної пропозиції цінних паперів або допуску цінних паперів до торгів на організованому ринку (ознака застосовна лише до юридичних осіб).

Банк фінансової інклюзії

Парламент прийняв Закон, який доповнює Закон України «Про банки і банківську діяльність» положеннями про новий вид банків – банки фінансової інклюзії.

Такі банки діятимуть на підставі обмеженої банківської ліцензії та надаватимуть послуги лише фізичним особам, суб’єктам господарювання, громадським і благодійним організаціям, річний дохід яких не перевищує еквівалент 5 млн євро (цей ліміт не поширюється на виконавців комунальних послуг), а також органам державної влади та органам місцевого самоврядування.

Для таких банків застосовуватимуться певні обмеження, зокрема щодо діяльності на ринках капіталу, та ліміти максимальних розмірів кредитних операцій.

НБУ має встановити для банків фінансової інклюзії особливі вимоги до діяльності, регулювання та нагляду, а також особливості здійснення належної перевірки клієнтів і деяких інших процедур фінансового моніторингу.

Закон уже набрав чинності, але основні положення почнуть діяти лише з 26 червня 2026 року.

Затверджено статут Національної установи розвитку (НУР)

Міністерство фінансів України затвердило статут НУР (колишній Фонд розвитку підприємництва). Компанія Deloitte виступила консультантом міністерства під час розробки документа.

Статут оновлює систему корпоративного управління в НУР з урахуванням найкращих міжнародних практик (зокрема, рекомендацій Організації економічного співробітництва та розвитку).

Затвердження статуту також закладає основу для розширення доступу бізнесу до фінансування та підтримки, які надаватиме НУР відповідно до Закону України «Про НУР».

Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) буде припинено

Уряд затвердив план заходів із підготовки нормативних актів, необхідних для припинення функціонування ЄДРПОУ. Підготовка законопроєкту та прийняття постанови Уряду про скасування реєстру заплановані на ІІ квартал 2026 року.

Згідно з планом заходів очікується, що відповідним законопроєктом буде:

1) врегульовано процедуру присвоєння ідентифікаційних номерів об’єктам Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР);

2) установлено строк для включення до ЄДР відомостей про суб’єктів, які реєструвалися за старим законодавством;

3) визначено правові наслідки для суб’єктів, не включених до ЄДР.

ПДВ: з 1 січня 2026 року змінилися правила для транспорту, оборонної сфери та енергетики

З 1 січня 2026 року набрали чинності зміни в оподаткуванні ПДВ окремих операцій у сфері транспорту, оборони та енергетики.

Серед ключових змін:

1. Повернення до загального порядку оподаткування ПДВ електротранспорту та газомоторних транспортних засобів. З 1 січня 2026 року припинили діяти ПДВ-пільги щодо ввезення та постачання на митній території України транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами. Також у загальному порядку почали оподатковуватися ПДВ операції з новими транспортними засобами, що працюють на стисненому або зрідженому природному газі (метані) чи біогазі.
2. Запровадження ПДВ-пільги для симуляторів бойових дій. З 1 січня 2026 року звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення та постачання на митній території України симуляторів бойових дій, що використовуються для навчання та підготовки.
3. Розширення правила щодо ненарахування «компенсаційних» ПДВ-зобов’язань у сфері оборонних поставок. Розширено перелік пільгових операцій із товарами оборонного призначення, щодо яких платники податку не нараховують податкові зобов’язання відповідно до cт. 198.5 та ст. 199 ПКУ.
4. Продовження ПДВ-пільг для імпорту обладнання для відновлення енергетики. Продовжено до 1 січня 2029 року дію пільгового режиму оподаткування ПДВ щодо ввезення окремого обладнання, необхідного для відновлення енергетичної інфраструктури.

Відтермінування запуску е-акцизу

26 грудня 2025 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову, яка відтерміновує набрання чинності актів Уряду щодо запровадження електронної системи обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин для електронних сигарет з 1 січня до 1 листопада 2026 року.

Податкові наслідки операцій, пов’язаних із неправомірною вигодою

З 1 січня 2026 року в Україні застосовуються податкові норми щодо виявлення та оподаткування операцій, пов’язаних із наданням неправомірної вигоди, запроваджені Законом України від 4 грудня 2024 року №4112-ІХ. Закон імплементує до українського законодавства окремі підходи ОЕСР у частині податкових заходів для протидії підкупу посадових осіб у ділових операціях.

Ключові положення:

1. Заборона врахування відповідних витрат для цілей оподаткування. Витрати за операціями, щодо яких встановлено їхній зв’язок із наданням неправомірної вигоди посадовим особам, не враховуються платником для цілей податку на прибуток.
2. Інформаційна взаємодія з НАБУ. Контролюючі органи зобов’язані інформувати НАБУ про факти, виявлені під час документальних перевірок, що можуть свідчити про надання неправомірної вигоди іноземним посадовим особам, із повідомленням платника податків.
3. Позапланові податкові перевірки. Передбачено можливість проведення документальних позапланових перевірок платників податків у разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо надання неправомірної вигоди, якщо такі дії могли вплинути на зменшення об’єкта оподаткування або заниження податкових зобов’язань.

Податкові органи активно закликають платників податків, щодо яких заплановані перевірки, бути готовими до подання SAF-T UA

Наразі файл SAF-T UA подають великі платники податків виключно у разі отримання запиту податкової під час документальної перевірки.

Новий порядок подання 4ДФ для ФОП та самозайнятих осіб

З 1 січня 2026 року в Україні змінився порядок подання Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску для окремих категорій податкових агентів:

1) квартальний звітний період для ФОП та самозайнятих осіб (з розбивкою показників по місяцях звітного кварталу);

2) для інших податкових агентів зберігається місячний звітний період.

Для ФОП та самозайнятих осіб це означає перехід від місячного до квартального формату звітування, що формально зменшує частоту подання звітності, але водночас зберігає необхідність відображення показників у розрізі кожного місяця кварталу.

_{Зазначений огляд Deloitte носить виключно інформативний характер та не має бути використаний як офіційна консультація без окремого залучення наших спеціалістів.}

Deloitte Ukraine Voices

Повернутися до Tax & Legal Digest