Tax & Legal Digest

На початку літа пропонуємо підбити підсумки попереднього сезону та ознайомитися з найважливішими новинами за березень–травень 2025 року.

Ця весна ознаменувалася реформою митного законодавства, початком стимулюючої валютної лібералізації від Національного банку України (далі – НБУ), а також реформою фармацевтичного ринку.

Нижче пропонуємо ознайомитися з оглядом основних новин, який підготувала податково-юридична команда «Делойт».

Митна реформа 2025: нові правила представництва та авторизацій

19 квітня 2025 року одночасно набули чинності зміни до Митного кодексу України (далі – МКУ) та до постанови Кабінету Міністрів України (далі – КМУ) №1092 від 27 вересня 2022 року (далі – Постанова № 1092), які передбачають:

• запровадження концепції митного представництва з розділенням видів представництва на пряме та непряме, розмежуванням обов’язків і відповідальності суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності та його митного представника;
• поступовий перехід підприємств, що здійснюють діяльність, контроль за якою покладається на митні органи, на систему авторизацій. Це надає більше можливостей для взаємозарахування перевірених митницею критеріїв для отримання наступних авторизацій, зокрема авторизованими економічними операторами (далі – АЕО);
• розширення переліку дозволених операцій з товарами, що перебувають під митним контролем, та чітке регламентування вимог до їх здійснення;
• розширення можливості для підприємств, що планують отримувати статус АЕО, підтверджувати достатність свого фінансового стану, в т.ч. у разі наявності негативних чистих активів;
• запровадження механізму передачі прав та обов’язків утримувача авторизації (утримувача процедури);
• вдосконалення пост-митного контролю, що передбачає посилення аналізу ризиків після завершення митного контролю та оформлення тощо.

Ці зміни спрямовані на гармонізацію процедур з європейськими стандартами та підвищення ефективності виконання митних процедур. Докладніше ознайомитися з основними змінами в МКУ можна в наших інформаційних повідомленнях від 1 квітня 2025 року, від 7 квітня 2025 року та від 17 квітня 2025 року.

Початок стимулюючої валютної лібералізації

10 травня набули чинності зміни до постанови Національного банку України № 18, якими запроваджено чергові валютні пом’якшення, але також посилено низку обмежень.

Додатково, НБУ оголосив про початок стимулюючої валютної лібералізації. Вона передбачає запровадження інвестиційного ліміту, у межах якого українські компанії отримують дозвіл на проведення низки валютних операцій, які до цього були обмежені (зокрема, пов’язані з виконанням «старих» зобов’язань компаній).

Інвестиційний ліміт дорівнює сумі коштів, залучених у статутний капітал підприємства в іноземній валюті від іноземних інвесторів з-за кордону починаючи з 12 травня 2025 року.

У зв’язку з новими валютними пом’якшеннями компаніям дозволили, зокрема:

• переказувати іноземну валюту за кордон для фінансування своїх філій/представництв у межах річного ліміту 1 млн євро;
• здійснювати платежі, пов’язані з підготовкою, поданням та розглядом позовних заяв у міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражах, а також у судах за кордоном;
• розраховуватися корпоративними картками за кордоном із вищим лімітом.

Водночас зміни також передбачають посилення деяких обмежень. Зокрема, щомісячний ліміт у розмірі 500 000 грн, який застосовувався до операцій з кодом торговця 6513 (агенти та менеджери з нерухомості), поширено також на коди особистих, рекламних, бізнес-послуг та професійних послуг.

Детальніше ознайомитися зі змінами можна в нашому інформаційному повідомленні від 13 травня 2025 за посиланням.

Створення Спеціалізованих адміністративних судів

26 березня 2025 року набрав чинності закон про створення Спеціалізованих окружного та апеляційного адміністративних судів.

Новому Спеціалізованому окружному адміністративному суду (далі – Спеціалізований суд) будуть підсудні специфічні справи у сфері державного управління, зокрема щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності КМУ, центральних органів виконавчої влади, НБУ (з окремими винятками).

Спеціалізований апеляційний адміністративний суд, відповідно, розглядатиме апеляційні скарги на рішення Спеціалізованого суду.

Порядок розгляду справ у перехідний період:

• якщо провадження в справі відкрито іншим судом, він і продовжує розглядати цю справу та виносить судове рішення;
• якщо позовна заява була прийнята, але провадження по ній не відкрито, то така справа передається до Спеціалізованого суду;
• якщо рішення суду першої інстанції набрало сили після початку роботи Спеціалізованого суду, воно оскаржується до Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду.

Оновлення штрафів за порушення порядку подання звітності з трансфертного ціноутворення (ТЦУ)

З 25 березня 2025 року змінено штрафи за порушення порядку подання ТЦУ-звітності. Такі зміни покликані забезпечити справедливу відповідальність платника податку залежно від виду порушення, зокрема:

• за неподання повідомлення про участь у Міжнародній групі компаній (МГК) – штраф збільшено з 50 до 100 розмірів прожиткового мінімуму (близько 300 тис. грн станом на 1 січня 2025 року);
• за несвоєчасне подання повідомлення про участь у МГК – штраф зменшено зі 100 до 50 розмірів прожиткового мінімуму (близько 150 тис. грн станом на 1 січня 2025 року).
• за несвоєчасне декларування операції у Звіті про контрольовані операції – для наявного штрафу в розмірі одного прожиткового мінімуму за кожен день затримки встановлено максимальне обмеження – не більше ніж 0,5% від суми операції, що є позитивною зміною і зменшує надмірний штрафний тиск на платника податку.

Деякі зміни щодо бронювання працівників

1. Військовозобов’язані, які заброньовані за іншими компаніями, не будуть враховуватися для визначення кількості військовозобов’язаних в компанії, які підлягають бронюванню. Відповідні зміни до постанови КМУ № 76 набрали чинності 2 квітня 2025 року.
2. Компанії, які визначено критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період, відтепер мають можливість бронювати до 100% працівників. Відповідні зміни передбачені постановою КМУ № 620, яка набрала чинності 31 травня 2025 року.
3. Міністерство юстиції України наказом № 748/5 від 14 березня 2025 року встановило строки зберігання для документів, пов’язаних із військовим обліком. Серед таких документів, наприклад:
   • документи (копії наказів, плани, акти, довідки, службові записки) з організації та ведення військового обліку та бронювання;
   • списки персонального військового обліку та копії військово-облікових документів військовозобов’язаних;
   • картки первинного обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

Компаніям слід врахувати ці зміни під час ведення військового обліку та здійснення бронювання.

Нові правила регулювання фармацевтичного ринку

З 1 березня були введені нові обмеження для учасників фармацевтичного ринку:

1. Встановлено заборону надавати маркетингові послуги, послуги з промоції лікарських засобів, інформаційні та інші послуги, пов’язані з реалізацією лікарських засобів кінцевому споживачу до моменту впровадження КМУ окремого регулювання, яке наразі розробляється МОЗ. Очікується, що у постанові КМУ будуть відображені порядок та особливості здійснення маркетингової діяльності.
2. Для забезпечення прозорого ціноутворення були введені максимальні межі націнок на всі лікарські засоби. Зокрема, для рецептурних препаратів та тих, які включені до Національного переліку основних лікарських засобів – від 10% до 25%, для аптек – 35%, для постачальників – 8%.
3. Відновлено перевірки цін на лікарські засоби в аптечних закладах. Їх проводить Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Продовжимо слідкувати за подальшими змінами. Зокрема, очікуємо на оновлене регулювання від КМУ щодо визначення референтних цін, маркетингових та інших послуг, пов’язаних із реалізацією лікарських засобів кінцевому споживачу.

Нові аналітичні книги НБУ

1. Наприкінці березня НБУ опублікував «Зелену книгу з розвитку регуляторних технологій на фінансовому ринку України».

Регтех (як його визначає НБУ) – це набір технологічних рішень, які можуть застосовуватися юридичними особами для підвищення ефективності процесів дотримання вимог законодавства (регуляторний комплаєнс), а також вимог, яких зазначені особи добровільно вирішують дотримуватися (корпоративний комплаєнс).

Документ описує історію, поточний стан і перспективи розвитку регтеху в Україні, основні виклики для розвитку регтех-ринку, а також бачення регулятора щодо його подальшого розвитку.

Цим документом НБУ запрошує учасників ринку та інших зацікавлених сторін активно долучатися до заходів та комунікацій щодо регтеху, які проводитиме регулятор.

2. Наприкінці квітня НБУ також опублікував проєкт «Білої книги з управління ESG-ризиками у фінансовому секторі». Очікується, що проєкт ще буде доопрацьовуватися з урахуванням пропозицій експертів та учасників фінансового ринку.

Нагадаємо, що затвердження «Білої книги» є першим кроком згідно з Політикою НБУ з розвитку сталого фінансування на шляху до впровадження політики ESG у фінансовому секторі. На основі «Білої книги» НБУ розроблятиме рекомендації з управління ESG-ризиками та розкриття інформації про ці ризики фінансовими установами.

Зазначений огляд «Делойт» носить виключно інформативний характер та не має бути використаний як офіційна консультація без окремого залучення наших спеціалістів.

Повернутися до Tax & Legal Digest