Зміни стосовно контрольованих іноземних компаній (КІК)

Інформуємо, що 18 червня Президент України підписав проєкт закону №10168-2 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення здійснення зовнішньоекономічних операцій з експорту деяких товарів» (далі – «Законопроєкт»), за який було проголосовано Верховною Радою України в травні.

Звертаємо увагу на те, що викладене нижче – інформація із Законопроєкту, який ще не набрав чинності, тож чекаємо на офіційну публікацію та фінальну редакцію. Триматимемо вас в курсі щодо будь-яких змін.

Загалом Законопроєкт стосувався механізмів мінімізації зловживань при експорті агропродукції (боротьби з так званими схемами «чорного зерна»). Водночас до нього було додано три правки щодо контрольованих іноземних компаній (КІК), а саме:

1. Розрахунок скоригованого прибутку КІК – змінено правила врахування процентних витрат при розрахунку скоригованого прибутку КІК.
2. Трансфертне ціноутворення – для підтвердження дотримання принципу «витягнутої руки» щодо операцій КІК надано право використовувати документацію з трансфертного ціноутворення, складену відповідно до вимог законодавства іноземної держави (території), у якій зареєстрована КІК, з перекладом такої документації українською мовою. Раніше така звітність мала бути складена відповідно до вимог ст. 39 Податкового кодексу України (ПКУ).
3. Штрафні санкції щодо КІК – на період дії воєнного стану в Україні та протягом шести місяців після місяця, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан, не застосовуються такі штрафні санкції:

• Штрафні санкції за порушення, передбачені абз. 1-8 ст. 120.7 ПКУ, що включає штрафні санкції за: 1) неподання або несвоєчасне подання звітності щодо КІК; 2) невідображення у звітах щодо КІК визначеної в ПКУ інформації; 3) неподання повідомлень щодо змін у контролі над КІК (придбання/відчуження частки в КІК, створення/ліквідація КІК тощо).

Водночас ми розуміємо, що залишається можливість застосування штрафів за ненадання документації з трансфертного ціноутворення, копій первинних документів на запит податкового органу.

• Адміністративна та кримінальна відповідальність за порушення, пов’язані із застосуванням норм ст. 392 ПКУ.
• Інформація та/або документи, отримані контролюючим органом, відповідно до ст. 392 ПКУ: а) є інформацією з обмеженим доступом, що не може бути витребувана та/або передана правоохоронним органам на їхній запит чи в межах процедур, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України; б) не можуть вважатися доказами в кримінальному провадженні у розумінні ст. 84 Кримінального процесуального кодексу України.

Звертаємо вашу увагу на те, що Законопроєкт не звільняє від обов’язку подання звітності щодо КІК, а тільки відстрочує можливість застосування штрафних санкцій, тобто фактично це мораторій на застосування більшості штрафних санкцій до припинення/скасування воєнного стану, а не відстрочення зобов’язання щодо подання КІК-звітності взагалі.

Крім цього, попередньо ми вважаємо, що в ухваленому Законопроєкті відсутнє пряме звільнення від обов’язку сплати податку зі скоригованого прибутку КІК, якщо такий виникає. Тобто, якщо КІК не є звільненою від оподаткування і у контролера виникають зобов’язання зі сплати податку зі скоригованого прибутку такої КІК в Україні, то він має бути сплачений у встановлені строки. Потенційно цей ризик наявний, навіть якщо КІК-звітність не була подана.

Закон набере чинності з першого числа місяця, наступного за місяцем його опублікування, тому орієнтовно це можливо з 1 липня 2024 року за умови його публікації до кінця червня.

^{Ми продовжуємо стежити за зародженням регулювання новітніх технологій та триматимемо вас в курсі подальших оновлень.}

^{Коментарі спеціалістів «Делойт», зазначені в цьому повідомленні, носять виключно інформативний характер та не мають використовуватись без детального аналізу конкретного питання за участю спеціалістів.}

Deloitte Ukraine Voices

Повернутися до: Податково-юридичний інформаційний бюлетень 2025 року