Зміни щодо валютних обмежень

Національний Банк України, врахувавши результати опитування серед обслуговуючих банків і відповідно до своєї Стратегії пом’якшення валютних обмежень, вніс зміни до Постанови Правління НБУ від 24 лютого 2022 року № 18.

Окрім запровадження чергових пом’якшень, НБУ посилив низку обмежень і оголосив про початок стимулюючої валютної лібералізації.

Відповідні зміни були затверджені Постановою Правління НБУ від 09 травня 2025 року № 53 та набули чинності 10 травня.

Стимулююча валютна лібералізація покликана сприяти припливу додаткового капіталу в економіку України. Вона передбачає заохочення залучення коштів через запровадження інвестиційного ліміту, в межах якого українські компанії отримують дозвіл на проведення низки валютних операцій, які до цього були обмежені. Інвестиційний ліміт дорівнює сумі коштів, залучених у статутний капітал таких підприємств в іноземній валюті від іноземних інвесторів з-за кордону починаючи з 12 травня 2025 року. У межах цього ліміту дозволяються операції, пов’язані переважно з виконанням «старих» зобов’язань компаній. До переліку такий операцій включено:

• розрахунки за імпорт товарів, поставка яких була здійснена до 23 лютого 2021 року (включно);
• повернення нерезиденту-покупцю передоплати за товар, що була сплачена до 23 лютого 2022 року;
• виконання боргових зобов’язань за «старими» зовнішніми кредитами, одержаними до 20 червня 2023 року.

Крім того, інвестиційний ліміт поширюється і на фінансування українськими компаніями власних закордонних представництв/філій у розмірі понад окремий ліміт, встановлений для такого фінансування.

Обов’язковою умовою є проведення вищезазначених операцій через один обслуговуючий банк. Підприємство самостійно обирає такий банк і має право змінити його за необхідності.

Отже, Постановою №53 внесено такі зміни у валютні обмеження:

• Українським компаніям дозволено переказувати іноземну валюту за кордон для фінансування своїх філій/представництв у межах річного ліміту 1 млн євро. Фінансування повинно здійснюватись власними коштами компанією, яка зареєстрована не менше ніж за 12 місяців до такої операції. Крім того, дозволено переказувати кошти додатково (понад 1 млн євро на рік) в межах загального обсягу коштів, що були фактично переказані цими компаніями у 2021 році для утримання їхніх закордонних підрозділів. Водночас протягом одного місяця дозволено перераховувати ¼ від сукупної річної суми.
• Юридичним особам усіх форм власності надано змогу здійснювати платежі, пов’язані із підготовкою, поданням та розглядом позовних заяв у міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражах, а також у судах за кордоном.
• Збільшено ліміти на розрахунки корпоративними картками за кордоном: до 17 500 грн для операцій з видачі готівкових коштів з рахунку клієнта в національній валюті та до 150 000 грн для оплати товарів, робіт і послуг.
• Дозволено здійснювати валютні операції на умовах «форвард». Це пом’якшення стосується операцій з купівлі-продажу іноземної валюти за гривні між банками (з поставкою іноземної валюти або без) та з продажу іноземної валюти клієнтами банкам за гривні (з поставкою іноземної валюти).
• Унормовано можливість оплати консульських зборів на рахунки дипломатичних представництв та консульських установ України за кордоном.
• На додаток до нововведень, які сприятимуть надходженню інвестицій в Україну, регулятор також запровадив зміни, направлені на запобігання непродуктивному відпливу капіталу, а саме:
  • посилено обмеження на розрахунки за кордоном з використанням платіжних карток, відкритих українськими банками, з переказом коштів на рахунки в іноземній валюті. Відтепер щомісячний ліміт у розмірі 500 000 грн, який застосовувався до операцій з кодом торговця 6513 (агенти та менеджери з нерухомості), поширено на коди 7299 (різні особисті послуги (не визначені в інших категоріях)), 7311 (рекламні послуги), 7392 (менеджмент, консалтинг та зв’язки з громадськістю), 7399 (бізнес послуги (не визначені в інших категоріях)), 8111 (юридичні послуги та адвокати), 8931 (бухгалтерські та аудиторські послуги), 8999 (професійні послуги (не визначені в інших категоріях)), 9399 (державні послуги (не визначені в інших категоріях);
  • банкам заборонено завершувати валютний нагляд за операцією з імпорту товарів у разі повернення нерезидентом імпортеру коштів у гривні з лоро-рахунків банків-нерезидентів.

Вважаємо, що запровадженні пом’якшення та заходи стимулюючої валютної лібералізації сприятимуть підтримці українського бізнесу та залученню іноземного капіталу.

Ми й надалі уважно стежитимемо за змінами у валютному законодавстві в умовах воєнного стану та ділитимемося з вами корисною інформацією.

_{Коментарі спеціалістів Deloitte, зазначені в цьому повідомленні, носять виключно інформативний характер та не мають бути використані платниками податків без детального аналізу конкретного питання за участю спеціалістів.}

_{Ми будемо раді надати вам консультаційну допомогу стосовно тематики цього інформаційного повідомлення та будь-яких інших питань щодо оподаткування доходів нерезидентів.}

Deloitte Ukraine Voices

Повернутися до: Податково-юридичний інформаційний бюлетень 2025 року