Tax & Legal Digest

Другий квартал 2026 року ознаменувався суттєвими змінами у процедурі бронювання військовозобов’язаних працівників, податковому законодавстві, ухваленням нових законодавчих актів, черговим пом’якшенням валютних обмежень, а також продовженням реформи управління публічними інвестиціями.

Пропонуємо ознайомитися з оглядом головних новин сезону.

Зміни в правилах бронювання працівників

У травні 2026 року КМУ постановою №692 оновив правила бронювання працівників. Ключові зміни:

1) Зміна правил розрахунку квоти військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню

Відтепер працівники-сумісники з відстрочкою враховуватимуться для цілей розрахунку квоти виключно за одним місцем роботи (основним або неосновним). Водночас у разі перевищення квоти підприємство має узгодити кількість заброньованих працівників із встановленою нормою протягом 10 робочих днів із дня такого перевищення. Наслідком невиконання цього обов’язку може бути скасування статусу критично важливого для функціонування економіки та втрата права на бронювання всіх працівників.

2) Перегляд «галузевих критеріїв»

Постанова також передбачає перегляд усіх критеріїв, за якими підприємству надається статус такого, що має важливе значення для галузі національної економіки чи забезпечення потреб територіальної громади (так звані «галузеві критерії»).

3) Підвищення вимог до розміру заробітної плати заброньованих працівників

Відтепер розмір заробітної плати заброньованих працівників має становити не менше ніж 25 941 грн (три розміри мінімальної заробітної плати).

4) Підтвердження статусу критично важливого для функціонування економіки

Підприємства, які отримали «критичність» (на підставі загальних критеріїв постанови КМУ №76 від 27 січня 2023 року), мають повторно підтвердити такий статус до 1 вересня 2026 року.

Водночас сфера бронювання залишається вкрай динамічною. Вже під час підготовки цього дайджесту КМУ ухвалив нові зміни – постанову від 1 липня 2026 року №862, яка, зокрема, уточнює порядок підтвердження «критичності» підприємств та коригує правила врахування працівників-сумісників під час розрахунку квоти бронювання.

НОВЕ ПРО ПОДАТКИ

SAF-T UA: податкові органи переходять від концепції до практики

ДПС продовжує активну підготовку до впровадження SAF-T UA як одного з ключових інструментів електронного податкового аудиту та процесу податкового аудиту в цілому. У червні 2026 року вона оприлюднила практичний посібник щодо формування, тестування та подання стандартного аудиторського файлу, а також підходів до автоматизованої перевірки його даних.

Наразі обов’язок подати SAF-T UA може виникнути у великих платників податків на запит контролюючого органу під час проведення документальної перевірки. Першим періодом, за який податкові органи можуть запросити файл, є 2024 рік, а звітним періодом для його формування визначено календарний рік.

За неподання SAF-T UA передбачено штраф у розмірі однієї мінімальної заробітної плати. Водночас ключовий ризик для бізнесу полягає не стільки у розмірі фінансових санкцій, скільки в тому, що дані файлу дозволяють ДПС здійснювати комплексний аналіз бухгалтерського та податкового обліку, виявляти невідповідності між реєстрами та ефективніше визначати напрями податкових перевірок.

Підготовку до впровадження SAF-T UA доцільно розглядати не як разове технічне завдання, а як комплексний проєкт, що включає перевірку якості облікових даних, узгодження методологічних підходів, адаптацію ІТ-систем, а також налаштування внутрішніх контролів і процесів. Своєчасна підготовка дозволить не лише знизити ризики під час перевірок, а й уникнути значних витрат ресурсів у разі запиту з боку податкових органів.

Якщо ваша компанія планує розпочати підготовку до SAF-T UA або має запитання щодо вимог, строків, структури файлу чи практичних аспектів його формування – звертайтеся до команди Deloitte. Ми допоможемо оцінити поточний рівень готовності, визначити проблемні зони та вибудувати ефективний підхід до впровадження SAF-T UA.

Цифрові платформи: нова модель оподаткування з 2027 року

9 червня Верховна Рада ухвалила закон щодо оподаткування доходів фізичних осіб, отриманих через українські та міжнародні цифрові платформи, що виступають посередниками між продавцями товарів/надавачами послуг і покупцями (зокрема сервіси таксі, доставки їжі, оренди, фрилансу та маркетплейси, які дозволяють користувачам продавати власні товари та послуги іншим користувачам).

Нові правила набудуть чинності з 1 січня 2027 року та суттєво змінять підхід до адміністрування доходів у цій сфері. Представляємо короткий огляд ключових змін, передбачених законом, від команди Deloitte:

1) Платформи виступатимуть податковими агентами

Оператори цифрових платформ розраховуватимуть дохід користувачів, утримуватимуть і сплачуватимуть податок на доходи фізичних осіб до бюджету, а також подаватимуть податкову звітність до ДПС. Окрім того, інформація про доходи користувачів передаватиметься в межах міжнародного автоматичного обміну відповідно до Модельних правил ОЕСР та Директиви DAC7.

2) Спеціальна пільгова ставка ПДФО – 10%

До доходів, отриманих через цифрові платформи, застосовуватиметься пільгова ставка податку на доходи фізичних осіб 10%. Військовий збір (5%) додатково не застосовуватиметься.

3) Ліміт доходу для пільгової ставки – до 834 мінімальних зарплат на рік

Пільгова ставка застосовуватиметься до річного доходу в межах 834 мінімальних заробітних плат (приблизно 7,2 млн грн станом на 2026 рік). Нею можуть скористатися фізичні особи, які:

• працюють самостійно, без найманих працівників;
• не здійснюють продаж підакцизних товарів;
• відповідають іншим критеріям, встановленим законом.

Доходи, що не відповідають цим критеріям, оподатковуватимуться на загальних підставах.

4) Разовий продаж особистих речей – без оподаткування

Доходи від продажу особистих вживаних речей не оподатковуватимуться за одночасного виконання двох умов:

• протягом року здійснено менш як 30 операцій;
• сукупний дохід не перевищує еквівалент 2 000 євро.

Електронні дошки оголошень, які лише розміщують рекламу або інформацію про товари чи послуги та не беруть участі в розрахунках, не підпадатимуть під нове регулювання. Відповідно, інформація з таких дошок оголошень не передаватиметься до ДПС.

5) Без спеціальних рахунків та доступу до банківської таємниці

Застосування нового режиму не потребуватиме відкриття окремого спеціального банківського рахунку. Також остання редакція закону не передбачає надання ДПС додаткового доступу до банківської таємниці.

6) Відсутність змін в оподаткуванні ФОПів

Якщо дохід через цифрову платформу отримуватиме особа, зареєстрована як ФОП, оператор платформи не виступатиме її податковим агентом і, відповідно, не утримуватиме та не сплачуватиме податки з таких виплат.

Таким чином, законопроєкт не передбачає змін до порядку оподаткування доходів ФОПів.

Водночас для застосування такого підходу платформам, імовірно, доведеться розробити механізми перевірки та підтвердження статусу продавця як ФОПа.

7) Окремі правила для оренди нерухомості

Усі доходи фізичних осіб від здачі нерухомості в оренду іншим фізичним особам оподатковуватимуться за зниженою ставкою ПДФО у розмірі 5%. Водночас такі доходи додатково оподатковуватимуться військовим збором за ставкою 5%.

Нові правила мають зробити доходи, отримані через цифрові платформи, прозорішими для податкових органів і сприяти детінізації ринку онлайн-торгівлі та послуг. Водночас для самих платформ це означатиме додаткові вимоги з податкового адміністрування: необхідність ідентифікувати користувачів, розраховувати та утримувати податок, а також подавати звітність до ДПС. Відповідно, операторам платформ варто завчасно оцінити вплив нових правил на свої ІТ-системи, внутрішні процеси та взаємодію з користувачами.

Військовий збір діятиме ще три роки після припинення воєнного стану

У квітні 2026 року набрав чинності закон, прийнятий на основі законопроєкту №15110, який передбачає продовження строку сплати військового збору після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Відповідно до чинної редакції законодавства, військовий збір сплачуватиметься за чинними ставками: для фізичних осіб – 5%, для ФОП 1-ї, 2-ї та 4-ї груп – 10% від мінімальної заробітної плати, для платників єдиного податку 3-ї групи (крім е-резидентів) – 1% від доходу до 31 грудня третього календарного року, наступного за роком припинення або скасування воєнного стану.

Водночас надходження від військового збору спрямовуватимуться до спеціального фонду Державного бюджету України для фінансування потреб ЗСУ.

Військовий збір більше не варто розглядати як тимчасовий платіж, який автоматично припинить діяти одразу після завершення воєнного стану. Відповідно, бізнесу та ФОП доцільно враховувати його під час довгострокового податкового планування, розрахунку витрат на персонал, а також прогнозування виплат фізичним особам.

Відновлення ПДВ-пільги для наземних роботизованих комплексів

З 31 травня 2026 року в Україні відновлено ПДВ-пільгу для наземних роботизованих комплексів (НРК), що постачаються для потреб Сил оборони.

Необхідність цих змін виникла після того, як на початку 2026 року припинила діяти ПДВ-пільга на постачання електромобілів, під яку раніше також підпадали НРК. Унаслідок цього їхня вартість для потреб оборони фактично зросла на 20%.

Відповідно до нових правил, до припинення або скасування воєнного стану від ПДВ звільняються операції з постачання в Україні наземних роботизованих комплексів, що класифікуються у товарних групах 84, 85, 87, 90 та 93 УКТ ЗЕД, за одночасного виконання двох умов:

• постачання здійснюється за державними контрактами з оборонних закупівель;
• кінцевим отримувачем відповідно до договору чи сертифіката кінцевого споживача є Сили оборони, правоохоронні органи, інші суб’єкти сектору безпеки й оборони або виконавці державних контрактів з оборонних закупівель.

Виробникам і постачальникам НРК варто заздалегідь перевірити класифікацію товарів за УКТ ЗЕД, умови договорів та повноту підтверджувальних документів. Особливу увагу варто приділити узгодженості даних у державному контракті, специфікації, технічній документації та сертифікаті кінцевого споживача. Недотримання хоча б однієї з цих умов може поставити під сумнів право на застосування ПДВ-пільги та призвести до донарахування податкових зобов’язань.

НОВІ ЗАКОНОПРОЄКТИ І ЗАКОНИ

Кабмін схвалив проєкт нового Митного кодексу України

Уряд погодив проєкт комплексного оновлення митного законодавства України. Проєкт нового Митного кодексу розроблено в межах виконання євроінтеграційних зобов’язань України, зокрема за переговорним розділом «Митний союз», та спрямовано на наближення українських митних правил до законодавства ЄС.

Проєкт передбачає запровадження єдиних із ЄС підходів до митних процедур, системи авторизацій, гарантій, декларування товарів, визначення митного боргу та звільнення від сплати мита. Також документ передбачає перехід на європейську митну термінологію та оновлення логіки регулювання митних питань відповідно до структури митного законодавства ЄС.

Детальніше читайте в нашому інформаційному повідомленні.

Рада підтримала в першому читанні проєкт нового Цивільного кодексу України

Верховна Рада підтримала в першому читанні проєкт нового Цивільного кодексу України.

Серед ключових новел – введення такого поняття як добросовісність у приватноправових відносинах, запровадження правил щодо переддоговірної відповідальності, оновлення підходів до тлумачення нечітких або неоднозначних умов договору, а також врегулювання категорії «цифрових речей», зокрема віртуальних активів, доменних імен та облікових записів. Окремі зміни також стосуються спадкування, зокрема прав на цифрові речі та права на репарації, а також цивільно-правової відповідальності, зокрема через включення превентивних витрат до складу збитків.

Для бізнесу ці новели можуть мати практичне значення насамперед у договірній роботі. Водночас окремі положення проєкту вже викликають дискусії в юридичній та бізнес-спільноті, зокрема через можливу невизначеність практичного застосування нових категорій і підходів. Проєкт нового Цивільного кодексу наразі підтримано лише в першому читанні, тому його положення можуть бути доопрацьовані під час підготовки до подальшого розгляду Верховною Радою.

Новий Закон «Про публічні закупівлі»

ВРУ ухвалила новий Закон України «Про публічні закупівлі», який передбачає комплексне оновлення системи закупівель. Зміни спрямовані на гармонізацію законодавства у сфері публічних закупівель з європейськими директивами та зумовлені виконанням зобов’язань України в межах програми Ukraine Facility.

Новий Закон буде введено в дію в березні 2027 року, після чого втратить чинність Закон України «Про публічні закупівлі», який регулював цю сферу з 2015 року.

Закон запроваджує нові інструменти закупівель, зокрема інноваційне партнерство, динамічні системи та спільні закупівлі, розширює можливості участі малого й середнього бізнесу і робить процедури гнучкішими. Також передбачено можливість поділу великих закупівель на менші частини (лоти).

Крім того, новий Закон удосконалює системи Prozorro, спрощує порядок виправлення помилок у тендерній документації та підвищує прозорість процедур закупівель.

ВАЛЮТНІ ОБМЕЖЕННЯ ТА ІНВЕСТИЦІЇ

Чергове пом’якшення валютних обмежень

З 25 квітня набули чинності нові пом’якшення валютних обмежень, запроваджені Національним банком України (НБУ), переважно для підтримки ОПК та залучення іноземних фахівців. Зокрема, такі:

1. НБУ розширив можливості для здійснення виплат нерезидентам – фізичним особам, а саме:
   • дозволив нерезидентам без обмежень переказувати за кордон кошти (заробітну плату, інші трудові виплати та виплати за цивільно-правовими договорами), зараховані на рахунки в українських банках з 1 травня 2026 року;
   • дозволив українським компаніям здійснювати виплати членам наглядових рад/виконавчих органів – нерезидентам безпосередньо на їхні іноземні рахунки (щодо виплат, нарахованих з 1 травня 2026 року);
   • скасував для нерезидентів-військовослужбовців ліміт на переказ грошового забезпечення (для коштів, зарахованих з 1 травня 2026 року; для попередніх надходжень ліміт у розмірі 400 000 грн на місяць зберігається).
2. Банки можуть не враховувати валютні залишки клієнтів під час купівлі валюти підприємствами ОПК, якщо:
   • кошти залучені від іноземних держав/агенцій для виконання оборонних контрактів;
   • купівля валюти здійснюється за бюджетні кошти для виконання державних оборонних контрактів.
3. Інші зміни стосуються уточнення переліку документів для ідентифікації військовослужбовців під час відкриття рахунків, а також надання дозволу на переказ бюджетних коштів за кордон на користь ТОВ «Агенція національної єдності».Детальніше про чергове валютне пом’якшення читайте в нашому інформаційному повідомленні.

Триває імплементація реформи управління публічними інвестиціями

1) Із 2024 року в Україні змінюються підходи до планування та реалізації публічних інвестиційних проєктів

Мета реформи – забезпечити пріоритезацію, фінансову спроможність та ефективність інвестиційних проєктів, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів. Ідеться про проєкти в різних галузях економіки, що передбачають будівництво нових об’єктів, закупівлю важкого обладнання, проведення капітальних ремонтів, реконструкцію наявних об’єктів, створення й розвиток інформаційних систем тощо.

Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України (Мінекономіки) затвердило Методичні рекомендації з питань організації підготовки публічних інвестиційних проєктів та їх розподілу між програмами для підготовки публічних інвестиційних проєктів («Методичні рекомендації»).

Програми для підготовки публічних інвестиційних проєктів (Project Preparation Facility, PPF) покликані допомогти ініціаторам належним чином підготувати проєкти до подальшої реалізації. Такі програми можуть фінансуватися та впроваджуватися міжнародними фінансовими організаціями, партнерами з розвитку, зокрема в межах грантових і кредитних угод та інших міжнародних договорів України.

Затверджені Методичні рекомендації впорядковують процес розподілу публічних інвестиційних проєктів між такими програмами, а також регулюють взаємодію ініціаторів проєктів із представниками цих програм (зокрема, міжнародними фінансовими організаціями). Очікуємо, що завдяки цьому документу ініціатори проєктів зможуть отримати допомогу від міжнародних партнерів через інструмент PPF для підготовки своїх проєктів.

2) Кабінет Міністрів України (КМУ) затвердив Середньостроковий план пріоритетних публічних інвестицій держави на 2027-2029 роки

Затвердження цього плану є однією з вимог бюджетного законодавства в межах планування розподілу коштів Державного бюджету України на реалізацію публічних інвестиційних проєктів.

Минулого року Уряд уже затверджував Середньостроковий план пріоритетних публічних інвестицій держави на 2026-2028 роки, на основі якого було сформовано Єдиний проєктний портфель публічних інвестицій. Новий план передбачає скорочення обсягу публічних інвестицій: якщо на 2026-2028 роки планувався обсяг фінансування в розмірі 581,3 млрд грн, то план на 2027-2029 роки передбачає лише 270,9 млрд грн.

КОРПОРАТИВНЕ УПРАВЛІННЯ

Україна приєдналася до міжнародних стандартів корпоративного управління ОЕСР

Україна зробила важливий крок на шляху до вдосконалення стандартів корпоративного управління, приєднавшись до Керівних принципів Організації економічного співробітництва та розвитку з корпоративного управління державними підприємствами («Керівні принципи ОЕСР»).

Керівні принципи ОЕСР містять міжнародно визнані стандарти управління державними компаніями та визначають підходи до ролі держави як власника. Вони спрямовані на забезпечення прозорості, підзвітності й доброчесності, а також створення рівних умов конкуренції з приватним сектором.

Приєднання до Керівних принципів ОЕСР передбачає подальше впровадження кращих практик, зокрема:

• розвитку незалежних і професійних наглядових рад;
• підвищення стандартів розкриття інформації;
• посилення підзвітності та систем управління ризиками;
• впровадження підходів сталого розвитку.

Імплементація Керівних принципів ОЕСР в Україні сприятиме підвищенню ефективності та, відповідно, капіталізації державних компаній, зміцненню довіри інвесторів та формуванню більш конкурентного середовища.

_{Зазначений огляд Deloitte має виключно інформаційний характер і не повинен використовуватися як офіційна консультація без окремого залучення наших спеціалістів.}

Deloitte Ukraine Voices

Повернутися до Tax & Legal Digest