Митний дайджест: огляд ключових тем I півріччя 2026 року

З 2027 року – новий Митний кодекс?

Проєкт нового Митного кодексу (далі – «Кодекс») зареєстровано у Верховній Раді України. Документ містить 17 розділів і 781 статтю та розроблений для забезпечення відповідності положенням актів права ЄС у митній сфері з метою виконання Україною як державою-кандидатом вимог на вступ до ЄС. Проєктом передбачено набрання чинності Кодексом з 1 грудня 2027 року.

Україна вже ухвалила значну кількість євроінтеграційних законів у сфері ЗЕД та митної справи, проте цей документ передбачає низку додаткових новацій, які можуть суттєво вплинути на правила гри.

Серед ключових:

• Сегрегація статусів авторизацій: продовження дії авторизацій АЕО без будь-яких додаткових підтверджень, визначений період дії для строкових авторизацій і анулювання дозволів на експлуатацію магазинів безмитної торгівлі та вільної митної зони одночасно з набранням чинності Кодексом.
• Чітка регламентація процедури права бути почутим, поділ її на загальну та спеціальну процедури, а також розширення меж їх застосування. Зокрема, передбачається скасування практики видачі карток відмови та запровадження обов’язку митного органу використовувати спеціальну процедуру права бути почутим, якщо під час перевірки митної декларації митниця планує ухвалити несприятливе для підприємства рішення.
• Спрощення визначення митної вартості, якщо деякі її складові невідомі на час ввезення. Митний орган зможе надати авторизацію щодо визначення елементів, які підлягають або не підлягають включенню до митної вартості, якщо на дату прийняття митної декларації неможливо обчислити такі складові.
• Запровадження груп спеціальних процедур замість деяких митних режимів, а саме:
  1. групи транзиту (зовнішній та внутрішній);
  2. групи зберігання (митне складування та вільна зона);
  3. групи спеціального використання (тимчасове ввезення і кінцеве використання);
  4. групи переробки (внутрішня та зовнішня переробка).
• Нові повноваження митників: передбачається створення спеціалізованого правоохоронного підрозділу як частини митного органу, у межах якого митники зможуть здійснювати оперативно-розшукову діяльність та досудове розслідування у справах про контрабанду.

Наразі документ перебуває на опрацюванні в профільному комітеті. Відстежити актуальний стан проходження законопроєкту, а також ознайомитися з текстом Кодексу можна за посиланням.

ePhyto та система PHIS

Цифровізація міжнародної торгівлі набирає обертів, а у фокусі – сфера карантину рослин. 29 квітня 2026 року набрав чинності Порядок щодо реєстрації осіб у системі PHIS (далі – «Порядок»), що визначає процедуру реєстрації не тільки для працівників Держпродспоживслужби та лабораторій, а також для імпортерів та експортерів, господарська діяльність яких пов’язана з виробництвом та обігом об’єктів регулювання.

Нагадаємо, що PHIS – це інформаційна система, інтегрована з міжнародною системою ePhyto, яка призначена для комплексної обробки, обліку та автоматизованого обміну даними і документами щодо фітосанітарного контролю, зокрема електронними фітосанітарними сертифікатами. Ця система спрямована на підвищення ефективності, а також забезпечення прозорості й безпеки міжнародних ланцюгів постачання. Для українського бізнесу це означає:

• Економія витрат і часу, зокрема під час проходження процедур на кордоні.
• Автоматизація процесів оформлення фітосанітарних документів.
• Миттєва верифікація сертифікатів із використанням QR-кодів.
• Доступ до системи, гармонізованої з єдиним міжнародним стандартом, а отже – підвищення конкурентоспроможності на світовій арені.

Рекомендуємо детальніше ознайомитися з Порядком і процедурою реєстрації в системі PHIS.

NCTS: Фаза 6

NCTS (New Computerized Transit System) – це цифрова митна система, в основі якої лежить Конвенція про процедуру спільного транзиту (далі – «Конвенція»). Вона фактично пов’язує митні служби країн-учасниць Конвенції, забезпечуючи обмін митними даними з метою контролю транзитних переміщень.

У 2026 році спостерігається значне зростання застосування NCTS суб’єктами ЗЕД в Україні. За даними Державної митної служби України (далі – «ДМСУ»), за 5 місяців 2026 року кількість транзитних операцій, розпочатих українськими митницями, зросла майже у 1,6 раза, а кількість операцій, у яких Україна виступала країною призначення, – більш ніж удвічі порівняно з аналогічним періодом 2025 року.

У червні 2026 року Україна перейшла на застосування NCTS Фази 6. Мета цього етапу полягала в необхідності узгодити транзитну систему з вимогами Системи контролю імпорту (Import Control System 2, ICS2). ICS2 використовує Entry Summary Declaration (ENS) для:

• перевірки ризиків;
• виявлення підозрілих вантажів;
• рішення щодо випуску товарів у ЄС.

Що важливо знати:

• Існують 2 моделі – Opt-In та Opt-Out. Кожна країна самостійно обирає підхід.
• Україна, як і Польща та Словаччина, обрала модель Opt-In.
• Opt-In: країна інтегрує NCTS з ICS2, а суб’єкт подає лише Т1, яка вже містить дані щодо безпеки.
• Opt-Out: країна НЕ інтегрує NCTS з ICS2, тобто автоматичний обмін і валідація даних щодо безпеки у межах NCTS не здійснюються. Т1 подається через NCTS, а ENS – окремо через ICS2.
• Оскільки країни-учасниці Конвенції переходять на NCTS Фази 6 поступово, перелік країн, що застосовують моделі Opt-In та Opt-Out, регулярно оновлюється. Відстежувати актуальні статуси можна на офіційному порталі Європейської комісії.

На що додатково радить звернути увагу ДМСУ під час заповнення даних у NCTS Фази 6:

• на відміну від суб’єкта процедури транзиту, перевізника, представника та додаткового учасника ланцюга постачання, наявність номера EORI у вантажовідправника та вантажоодержувача не є обов’язковою;
• використання одного й того самого номера транспортного документа одним суб’єктом процедури транзиту протягом року не допускається, оскільки поле «Референтний номер» розділу «Перевізний документ» має бути заповнене унікальним номером транспортного документа.

Селективна перевірка митних декларацій: транспортним засобам приготуватися

З 8 червня 2026 року ДМСУ запустила новий етап пілотного проєкту з перевірки митних декларацій підрозділом митних компетенцій, цього разу у фокусі – транспортні засоби, що були у використанні та ввозяться із застосуванням преференційного режиму торгівлі (походженням з Європейського Союзу). Цього року митниця має намір перевірити всі такі операції.

Принагідно звертаємо вашу увагу, що згідно з чинними положеннями Митного кодексу України (ст. 281) митний орган має право зупиняти надання тарифної пільги (преференції) щодо всіх ідентичних поставок від конкретного експортера та здійснювати випуск товарів у вільний обіг виключно за умови сплати повної ставки ввізного мита, якщо стосовно такого експортера є рішення відповідного закордонного митного органу про непідтвердження преференційного походження товарів за попередніми поставками. Наразі митниця діє за чітким оновленим алгоритмом перевірки документів про походження товарів.

З метою мінімізації ризиків для бізнесу:

• перегляньте умови ЗЕД-контракту;
• отримайте офіційне підтвердження від постачальника щодо відповідності товарів усім критеріям походження, визначеним конкретною угодою про вільну торгівлю, а також правомірності надання товарам преференційного статусу походження;
• зафіксуйте зобов’язання постачальника оперативно надати всі необхідні документи на вимогу митних органів у разі проведення верифікації сертифіката/декларації про походження товарів;
• чітко визначте межі відповідальності постачальника.

Угода про всеосяжне економічне партнерство між Урядом України та Урядом Об’єднаних Арабських Еміратів (далі – «Угода»)

26 лютого 2026 року Верховна Рада України ратифікувала Угоду з ОАЕ. 1 липня 2026 року ця Угода набирає чинності.

Що передбачає Угода з погляду тарифних спрощень?

1. Лібералізація доступу українських товарів до ринку ОАЕ, зокрема скасування ОАЕ ввізних мит:
   • для чверті сільськогосподарських товарів та понад 40% промислових товарів – з моменту набрання чинності Угодою;
   • додатково для 40% сільськогосподарських товарів та ще майже половини промислових товарів – після закінчення перехідних періодів тривалістю 3 та 5 років.
2. Зниження тарифних бар’єрів та сприяння імпорту товарів з ОАЕ в Україну, зокрема скасування Україною ввізних мит:
   • для ~15% сільськогосподарських товарів та 40% промислових товарів – з моменту набрання чинності Угодою;
   • додатково для понад 80% сільськогосподарських товарів та ~60% промислових товарів – після закінчення перехідних періодів тривалістю 3 та 5 років.

Ознайомитися детальніше з текстом Угоди, а також з умовами доступу до ринків можна за посиланням.

Регіональна конвенція про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження (далі – «ПЄМ Конвенція»)

З січня 2026 року завершився перехідний період для одночасного застосування правил первинної та оновленої ПЄМ Конвенції. Оновлена ПЄМ Конвенція створює більш сприятливі умови для безмитного доступу українських товарів на ринок ЄС та передбачає більш гнучкі правила для набуття товарами преференційного походження з України.

Розглянемо це на прикладі.

Для порівняння візьмемо товарну позицію «8507: Акумулятори електричні та сепаратори для них» та проаналізуємо специфічні правила достатньої переробки для набуття товарами цієї позиції преференційного статусу:

Тобто наразі для набуття товаром преференційного статусу (разом з умовою перевищення мінімальних операцій) достатньо виконання лише 1 з 2 вимог:

• не використовувати у виробництві матеріали тієї ж товарної позиції; або
• дотримуватися межі у 50% від ціни готового товару щодо вартості матеріалів без походження.

У разі необхідності отримання додаткових уточнень щодо застосування оновленої ПЄМ Конвенції, актуальних правил набуття преференційного походження, а також можливості використання сертифіката про походження товару, виданого ТПП України, як одного з належних доказів преференційного походження товарів команда Deloitte готова надати комплексну підтримку з цих питань.

Частковий мораторій та митні перевірки: хто у фокусі?

Обмеження на проведення митних перевірок, запроваджене відповідно до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 21 липня 2025 року (далі – «Рішення»), продовжує діяти. Нагадуємо, що цей мораторій стосується обмеженого кола суб’єктів господарювання, а саме:

• авторизованих економічних операторів – наразі 127 компаній;
• підприємств із незначним ступенем ризику (за винятком тих, які ведуть діяльність, пов’язану з обігом підакцизних товарів).

Рішення також передбачає спрямування заходів контролю у формі перевірок на напрями з високим рівнем ризику порушень податкового та митного законодавства або вчинення контрабанди. Так, зокрема, протягом I-II кварталів 2026 року до планів-графіків проведення документальних планових виїзних перевірок митними органами було включено 49 підприємств. Із них третина припала на підприємства автомобільної промисловості, понад 10% – компанії легкої промисловості, ще 10% – харчової галузі.

Статистика перевірок, які супроводжує наша митно-юридична команда, свідчить, що у фокусі уваги митних органів перебувають питання інтелектуальної власності, страхування, розподілу транспортно-логістичних витрат, а також застосування пільгових режимів.

Ми готові підтримати вас у вирішенні складних митних питань, отриманні авторизацій, супроводі митних перевірок і спорів, а також відповісти на ваші запитання.

Коментарі спеціалістів Deloitte, зазначені в цьому повідомленні, носять виключно інформативний характер та не мають бути використані платниками податків без детального аналізу конкретного питання за участю спеціалістів.

Deloitte Ukraine Voices

Повернутися до: Податково-юридичний інформаційний бюлетень