Огляд ключових роз’яснень та консультацій контролюючих органів з питань трансфертного ціноутворення

Ми продовжуємо відстежувати індивідуальні податкові консультації (далі – «ІПК») Державної податкової служби щодо застосування правил ТЦУ, а також консультації в системі Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (далі – «ЗІР»).

Наше інформаційне повідомлення містить короткі висновки, надані в таких консультаціях за період із січня до березня 2026 року, а також коментарі спеціалістів Deloitte.

Консультації в системі ЗІР

Детальніше ознайомитися з консультаціями, наданими в системі ЗІР,
можна за посиланням.

З якого періоду для цілей ТЦУ потрібно застосовувати оновлений перелік «низькоподаткових» держав (територій), затверджений постановою КМУ №1505 від 27 грудня 2024 року?

Платники податків повинні застосовувати оновлений перелік держав (територій) починаючи з 1 січня 2025 року.

Коментар Deloitte

Оновлений перелік застосовується лише до операцій, здійснених із 1 січня 2025 року. Для попередніх періодів треба використовувати редакцію переліку, яка діяла на момент здійснення операцій.

Як розраховуються показники 50% і 75% під час визначення економічної пов’язаності?

Показник 75 і більше відсотків розраховується від загальної вартості продукції (товарів, робіт, послуг), придбаної юридичною особою – резидентом у всіх нерезидентів, за умови, що сума таких операцій із придбання становить 50 і більше відсотків загальної вартості продукції (товарів, робіт, послуг), придбаної такою юридичною особою – резидентом, яка розраховується від загальної вартості придбання (товарів, робіт, послуг) як у резидентів, так і в нерезидентів.

При цьому розрахунок показника 75 і більше відсотків вартості продукції окремо за кожним видом продукції (товару, послуги) Податковим кодексом України (далі – «ПКУ») не передбачений.

Коментар Deloitte

Для наочності пропонуємо розібрати на прикладі економічну пов’язаність або «правило 50/75%»:

• дохід від операції з контрагентом – 55 ум. од.;
• загальний дохід компанії – 100 ум. од.;
• дохід від зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) – 60 ум. од.

Крок 1. Тест на поріг 50%

Розраховуємо частку контрагента в загальному доході компанії.

55 ум. од. / 100 ум. од. = 55%

✅ Понад 50%? Так. Переходимо до наступного кроку.

Крок 2. Тест на поріг 75%

Тепер дивимось, яку частку цей клієнт займає в ЗЕД компанії.

55 ум. од. / 60 ум. од. = 92%

✅ Понад 75%? Так.

Висновок: оскільки обидва пороги перевищено, компанії вважаються пов’язаними особами через економічну залежність.

Індивідуальні податкові консультації

Усі індивідуальні податкові консультації можна знайти в «Єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій» за відповідним номером консультації за посиланням.

Щодо можливості визнання операцій з нерезидентом неконтрольованими у разі наявності довідки резидентності

(35/ІПК/99-00-21-02-03 ІПК)

Платник податків протягом 2025 року здійснював господарські операції з контрагентом, зареєстрованим у Федеративній Республіці Німеччина. Організаційно-правова форма (далі – «ОПФ») нерезидента включена до спеціального переліку організаційно-правових форм нерезидентів, затвердженого постановою КМУ №480 (далі – «Перелік №480»).

Операції з нерезидентом із Переліку №480 можуть бути визнані неконтрольованими, якщо нерезидент є резидентом держави (території), з якою Україна уклала міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування. Це підтверджується поданням до 1 жовтня року, наступного за звітним, довідки в паперовій або електронній формі, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою Україна уклала відповідний міжнародний договір.

Якою датою має бути підготовлена довідка для подання її до центрального органу виконавчої влади?

Для цілей визнання операцій неконтрольованими довідка повинна підтверджувати, що нерезидент був резидентом відповідної держави саме у звітному періоді, в якому здійснювалися господарські операції.

Чи звільняє надання довідки від застосування 30% коригування згідно з пп. 140.5 ПКУ?

Надання довідки про статус податкового резидента та визнання операцій із таким контрагентом неконтрольованими саме по собі не означає, що вимоги пп. 140.5 ПКУ не застосовуються.

Підпункт 140.5 ПКУ передбачає збільшення фінансового результату на 30% вартості товарів (робіт, послуг), реалізованих на користь нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до Переліку №480, якщо інше не доведено платником податку.

Відповідно до роз’яснення ДПС, для незастосування такого 30% коригування платник податку може:

1. або підтвердити суму доходів за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої ст. 39 ПКУ (без подання Звіту про контрольовані операції);
2. або отримати документ, який підтверджує сплату нерезидентом податку на прибуток (корпоративного податку) у державі його реєстрації у періоді здійснення операції. Такий документ має бути виданий компетентним (фінансовим/податковим) органом відповідної країни, належним чином легалізований та перекладений відповідно до законодавства України.

При цьому довідка про статус податкового резидента не є тотожною документу, що підтверджує сплату податку на прибуток, і не може використовуватися як самостійна підстава для незастосування 30% коригування.

Коментар Deloitte

Отже, якщо операції платника податків визнані неконтрольованими та не потребують відображення у Звіті про контрольовані операції, для уникнення необхідності проводити 30% коригування потрібно окремо або підтвердити їхню відповідність принципу «витягнутої руки», або мати належний документ про сплату нерезидентом корпоративного податку.

Питання щодо необхідності подання Звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній в Україні

(6402/ІПК/99-00-21-02-03 ІПК)

Платник податків, який входить до міжнародної групи компаній, материнською компанією якої є резидент Королівства Швеція, звернувся з питаннями щодо необхідності подання Звіту у розрізі країн (CbCR) за 2024 рік в Україні (secondary filing).

Дію Багатосторонньої угоди CbCR між Україною та Швецією було активовано 13 листопада 2024 року.

Таким чином, зважаючи на те, що між Україною та юрисдикцією податкового резидентства материнської компанії МГК – Швецією діє чинний міжнародний договір, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, а також те, що набули чинності Конвенція про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах і Багатостороння угода MCAA CbC, підписантами якої є Україна та Швеція, у платника податків відсутній обов’язок щодо подання Звіту у розрізі країн за фінансовий рік, який розпочався у період з 1 січня до 31 грудня 2024 року.

Коментар Deloitte

Звертаємо увагу, що під час перевірки необхідності подання Звіту у розрізі країн (CbCR) важливо перевірити статус дії та дату підписання Багатосторонньої угоди CbCR між Україною та відповідною юрисдикцією материнської компанії.

_{Коментарі спеціалістів Deloitte, зазначені в цьому огляді, носять виключно інформативний характер та не мають бути використані платниками податків без детального аналізу конкретного питання за участю спеціалістів.}

_{Ми будемо раді надати вам консультаційну допомогу стосовно тематики вищезазначених консультацій та будь-яких інших питань з ТЦУ.}

Перейти до: Податково-юридичний інформаційний бюлетень

Перейти до: Україна: актуальні новини з трансфертного ціноутворення

Deloitte Ukraine Voices