«Не твоя справа». Ми вивчаємо судові рішення з ТЦУ, щоб вам не довелося цього робити

Судові спори із сировинними (раніше – біржовими) товарами домінують у сфері трансфертного ціноутворення. У таких кейсах вирішальними стають «технічні» деталі:

• Яке джерело інформації використати?
• Який період аналізу обрати?
• Як сформувати зіставну вибірку?

Суть операції

Компанія у 2018 році здійснювала експорт та імпорт агропродукції: кукурудзи, кукурудзи подрібненої, гороху, пшениці та ячменю пивоварного.

Позиції сторін

Біржові товари (кукурудза, пшениця, ячмінь пивоварний)

Платник: застосував метод порівняльної неконтрольованої ціни для порівняння ціни в контрольованих операціях із даними зовнішніх джерел, які на момент здійснення таких операцій входили до переліку рекомендованих:

(1) Minneapolis Grain Exchange (MGEХ) – для кукурудзи

(2) National Commodity and Derivatives Exchange (NCDEX) – для ячменю пивоварного.

Для операцій із пшеницею платник застосував метод «витрати плюс» на основі внутрішньої зіставної інформації, оскільки якість зерна, проданого в межах контрольованої операції, є значно нижчою за якість зерна, що котирується на біржах.

ДПС: вибрала метод порівняльної неконтрольованої ціни для всіх товарів, а за джерело інформації обрала бази даних:

(1)    Argus

(2)    Refinitiv.

Небіржові товари (кукурудза подрібнена, горох)

Платник застосував:

• метод чистого прибутку з використанням зовнішньої бази даних Ruslana для операцій з кукурудзою подрібненою; та
• метод порівняльної неконтрольованої ціни з використанням інформаційного ресурсу «Трипілля» для операцій з горохом.

ДПС наполягала на застосуванні:

• методу «витрати плюс» із використанням зовнішньої бази даних Ruslana для операцій з кукурудзою подрібненою; та 
• внутрішніх зіставних операцій для гороху.

Головні спірні моменти

• Метод ТЦУ: суд погодився з методами трансфертного ціноутворення, застосованими платником податків, оскільки ДПС не довела доцільності використання інших методів.
• Джерела інформації для біржових товарів: платник податків використав джерела інформації, що були в переліку рекомендованих на момент здійснення контрольованих операцій (передбачені Постановою №616 від 8 вересня 2016 — наразі втратила чинність).
  Натомість ДПС використала джерела інформації, що не входили до цього переліку.
• Період котирувань: контролюючий орган порівнював ціни на дату здійснення поставки день у день, тоді як ПКУ (в редакції 2018 року) вимагає розрахунку діапазону за декаду (що власне і зробив платник податків).
• Вибірка: ДПС виключила 4 компанії з переліку зіставних у межах застосування методу «чистого прибутку», не навівши відповідної аргументації.

Що вирішив суд та висновки

Обидві інстанції стали на бік платника податків, ураховуючи аргументи наведені вище. Очікуємо продовження.

Важливо пам’ятати, що правила трансфертного ціноутворення постійно змінюються та удосконалюються, тому для кожного періоду слід ураховувати особливості відповідної редакції ПКУ.

🔗 Посилання: рішення адміністративного суду, постанова апеляційного суду.

_{Зазначений огляд компанії Deloitte Ukraine носить суто інформативний характер та не має бути використаний як офіційна консультація без окремого залучення наших спеціалістів.}

_{Якщо у вас є будь-які запитання або вам потрібна консультація, будь ласка, звʼяжіться з нашою командою експертів, які із задоволенням дадуть відповіді на всі ваші запитання.}

Перейти до: Україна: актуальні новини з трансфертного ціноутворення

Deloitte Ukraine Voices