Ми продовжуємо відслідковувати індивідуальні податкові консультації (далі – ІПК) ДПС України щодо застосування правил ТЦУ, а також консультації в системі Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (далі – ЗІР).
Наше інформаційне повідомлення містить короткі висновки, надані в таких консультаціях за період з січня до березня 2025 року, а також коментарі спеціалістів Deloitte.
Міністерство Фінансів України опублікувало інформаційне повідомлення щодо таких питань ТЦУ:
Новий перелік низькоподаткових юрисдикцій, з якого виключено 41 державу (територію), зокрема Ірландію, Республіку Кіпр, Республіку Молдову, Гонконг, Об’єднані Арабські Емірати тощо, почав діяти 1 січня 2025 року.
Докладніше в повідомленні Deloitte за посиланням.
Міністерство фінансів України спільно з Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) працює над удосконаленням правил ТЦУ в Україні. Надати свої коментарі щодо досвіду застосування українського законодавства з ТЦУ, сильних і слабких сторін системи ТЦУ в Україні та рекомендації щодо їх покращення можна до 1 травня 2025 року заповнивши опитувальник за посиланням.
Усі індивідуальні податкові консультації можна знайти в «Єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій» за відповідним номером консультації за посиланням.
Подання звіту в розрізі країн (Звіт CbC) в Україні, якщо такий звіт вже поданий у США
(182/ІПК/99-00-21-02-03)
Чи укладена Угода QCAA щодо обміну інформацією для податкових цілей між Україною та США? Чи потрібно подавати звіт у розрізі країн в Україні?
Україна та США мають чинний договір про обмін податковою інформацією, однак спеціальна угода QCAA, яка конкретизує порядок такого обміну, так і не набула чинності станом на кінець 2024 року. Тож навіть у разі, якщо МГК подала звіт у розрізі країн у США, українські компанії, що входять до її складу, зобов’язані подати такий звіт в Україні.
Щодо операцій з резидентами Польщі, організаційно-правову форму яких включено до Переліку 480
(1724/ІПК/99-00-21-02-03 ІПК)
Чи буде достатньо довідок для підтвердження статусу нерезидентів як резидентів Польщі, щоб визнати операції з ними неконтрольованими згідно з ПКУ?
Операції не визнаються контрольованими за наявності довідки, що підтверджує статус нерезидента як резидента держави, з якою укладено договір про уникнення подвійного оподаткування (у цьому разі — Польщі).
Відповідно до українського законодавства, така довідка має бути офіційно підтверджена польськими органами, належним чином легалізована й перекладена українською мовою. Вона звільняє від визнання операцій як контрольованих.
Детальніше ознайомитись з консультаціями, наданими в системі ЗІР, можна за посиланням.
Чи є операції між комітентом-резидентом та резидентом/нерезидентом через комісіонера-нерезидента контрольованими? Про яку особу відображається інформація у Звіті про КО?
Категорія 131.03
Під контрольовані операції підпадають усі господарські операції з продажу або придбання товарів чи послуг, що здійснюються між резидентом та нерезидентом за участі комісіонера-нерезидента, за умови досягнення вартісних критеріїв, визначених пп. 39.2.1.7 ПКУ.
Крім того, контрольованими можуть визнаватися також операції з надання комісійних послуг самим комісіонером-нерезидентом на користь комітента-резидента, якщо виконано умови пп. 39.2.1.1 та 39.2.1.7 ПКУ. У цьому випадку:
Коментар Deloitte. Отже, операції з комісіонером-нерезидентом можуть вважатися контрольованими.
Коментарі спеціалістів «Делойт», зазначені в цьому повідомленні, носять виключно інформативний характер та не мають бути використані платниками податків без детального аналізу конкретного питання за участю спеціалістів.
Ми будемо раді надати вам консультаційну допомогу стосовно тематики цього інформаційного повідомлення та будь-яких інших питань з ТЦУ.
Перейти до: Податково-юридичний інформаційний бюлетень
Перейти до: Україна: актуальні новини з трансфертного ціноутворення