Змінено перелік «низькоподаткових юрисдикцій»

У п’ятницю, 27 грудня 2024 року, Кабінет Міністрів України (далі – «КМУ») прийняв постанову Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року №1045 (далі – «Постанова»). Йдеться про перелік так званих «низькоподаткових юрисдикцій» (далі – «Перелік»).

Постанова виключає з Переліку 41 державу (територію), серед яких:

• Ірландія;
• Республіка Кіпр;
• Республіка Молдова;
• Гонконг;
• Об’єднані Арабські Емірати.

До нового Переліку додали 9 нових держав (територій), з якими українські компанії, ймовірно, рідко ведуть бізнес, наприклад Американське Самоа, Гуам, КНДР.

Постанова щодо переліку «низькоподаткових» юрисдикцій набирає чинності з 1 січня 2025 року. Відповідно до пп. 39.2.1.2 ст. 39 ПКУ, у разі затвердження змін до зазначеного переліку після 30 листопада 2024 року, такі зміни застосовуються з 1 січня 2026 року. Таким чином, перелік може застосовуватися до операцій, здійснених вже у наступному році. Наприклад, операції з контрагентами з ОАЕ, Ірландії, Молдови можуть все ще підпадати під контроль із ТЦУ у 2025 році.

Значення Переліку для цілей ТЦУ

До операцій із контрагентами з Переліку можуть застосовуватися такі податкові правила:

• Ці операції можуть вважатися контрольованими для цілей ТЦУ, навіть якщо контрагенти не пов’язані між собою.
• Компанія має збільшити фінансовий результат на 30% вартості реалізованих або придбаних товарів, робіт, послуг та необоротних активів.
• Компанія може втратити частину або всю суми витрат щодо нарахованого роялті.

Останніх двох обмежень можна уникнути, якщо доведено, що умови операцій відповідають принципу «витягнутої руки» шляхом підготовки документації з ТЦУ.

Якщо держава контрагента не включена до Переліку, потрібно додатково перевірити його організаційно-правову форму. Якщо така форма є в іншому Переліку, правила можуть застосовуватися до операцій. Наприклад, контрагент з ОАЕ зареєстрований як FZE.

Значення Переліку для цілей КІК

Відповідно до оновленого Переліку, скорочується кількість операцій, які необхідно розкривати у Звіті про КІК у графі 31 та підтверджувати відповідність принципу «витягнутої руки», крім випадків, якщо контрагенти, з якими здійснюються операції, є пов’язаними чи мають спеціальну організаційно-правову форму.

Також звертаємо увагу, що станом на сьогодні податкові органи дотримуються позиції, згідно з якою у звітності, у графах 31-33, необхідно розкривати операції з нерезидентами щодо КІК (тобто вказувати необхідно операції, здійснені між КІК та відповідними нерезидентами з Переліку, нерезидентами, організаційно-правова форма яких включена до Переліку, та пов’язаними особами, зокрема резидентами України). Водночас позиція податкових органів неодноразово змінювалась, тому не можемо бути впевненими, що такий підхід є фінальним.

Ці зміни є позитивними для платників податків і знижують адміністративне навантаження та можливі ризики під час здійснення операцій з компаніями, що були виключені з Переліку. Крім того, також підвищується і комфортність ведення діяльності для українського бізнесу в цих країнах, особливо зважаючи на те, що такі юрисдикції, як ОАЕ та Кіпр, є одними з найпопулярніших.

Коментарі спеціалістів «Делойт», зазначені в цьому повідомленні, носять виключно інформативний характер та не мають бути використані платниками податків без детального аналізу конкретного питання за участю спеціалістів.

Ми будемо раді надати вам консультаційну допомогу стосовно тематики цього інформаційного повідомлення та будь-яких інших питань щодо оподаткування доходів нерезидентів.

Deloitte Ukraine Voices

Повернутися до: Податково-юридичний інформаційний бюлетень 2024 року