Податкова прозорість і DAC7: цифрові платформи та нові вимоги до фізичних осіб (частина 1)

У межах євроінтеграційного курсу та відповідно до міжнародних зобов’язань України, у березні 2025 року Міністерство фінансів представило, а Кабінет Міністрів 29 квітня схвалив доопрацьований законопроєкт щодо імплементації міжнародної ініціативи з автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи. Станом на сьогодні документ уже зареєстровано у Верховній Раді України – законопроєкт №13232 від 30 квітня 2025 року – та передано на розгляд профільного комітету. Документ розроблено на основі Директиви ЄС DAC7, модельних правил ОЕСР та Багатосторонньої угоди DPI MCAA (Multilateral Competent Authority Agreement on Automatic Exchange of Information on Income Derived Through Digital Platforms).

Метою законопроєкту є встановлення прозорих правил для звітування про доходи, отримані фізичними та юридичними особами через онлайн-платформи, а також запровадження механізму міжнародного обміну податковою інформацією.

Директива DAC7 була ухвалена 22 березня 2021 року як частина зусиль ЄС з удосконалення податкової прозорості в цифровій економіці. Відповідно до нових стандартів, цифрові платформи та фізичні особи, що ведуть діяльність через такі платформи, матимуть нові податкові обов’язки.

Кого стосуватимуться зміни?

В першу чергу, оновлене законодавство охоплює дві основні категорії:

• Фізичні особи та організації («підзвітні продавці»), які надають послуги або продають товари через цифрові платформи – наприклад, здають житло в оренду, перевозять пасажирів, надають особисті послуги, продають товари або надають транспортні засоби в оренду. Якщо такі особи отримують винагороду за свою діяльність через платформу – вони підпадають під дію нових правил.
• Оператори платформ («підзвітні оператори»), які надають доступ до цифрової інфраструктури для звітної діяльності. Це можуть бути як українські компанії, так і іноземні платформи, що працюють з українськими резидентами або з майном, розташованим в Україні. На таких операторів покладається обов’язок реєстрації, подання звітності, сплати податків та виконання функцій податкового агента.

Що розуміється під «платформою»?

Під терміном «платформа»/«цифрова платформа» в новому законопроєкті розуміється будь-яке програмне забезпечення (вебсайт, мобільний застосунок або їх комбінація), яке дозволяє користувачам пропонувати товари або послуги іншим особам та отримувати за це винагороду. Платформи можуть охоплювати широкий спектр діяльності – від перевезень і доставки до здачі в оренду нерухомості, фриланс-послуг і онлайн-торгівлі.

Визначення охоплює як українські, так і іноземні сервіси, якщо вони дозволяють фізичним особам (резидентам України) отримувати дохід, підзвітний державним податковим службам.

Хто може оподатковувати доходи за спеціальними правилами для доходів із цифрових платформ?

Право на спеціальні умови оподаткування доходів у разі використання цифрових платформ матимуть фізичні особи, які одночасно відповідають таким критеріям:

• є податковими резидентами України;
• досягли 18-річного віку;
• не зареєстровані як фізичні особи-підприємці або самозайняті особи;
• здійснюють розрахунки виключно у грошовій формі;
• не мають найманих працівників;
• користуються спеціальним банківським рахунком;
• не здійснюють продаж підакцизних товарів;
• обсяг доходу, отриманого протягом календарного року від звітної діяльності, не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Податкове навантаження: які ставки діятимуть?

Доходи, отримані фізичною особою через цифрові платформи, оподатковуватимуться за такими ставками:

• 5% – ставка податку застосовується до загального обсягу доходу, отриманого від ведення звітної діяльності, якщо він не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня податкового (звітного) року (у 2025 році це становить 6 672 000 грн);
• 18% – ставка застосовується до суми перевищення, якщо дохід перевищує зазначений ліміт, із додатковим обов’язком для фізичної особи – подати декларацію з ПДФО.

Оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи, здійснюватиметься автоматично операторами платформ, які виконуватимуть функції податкових агентів. Банки при цьому зобов’язані розкривати інформацію про рахунки підзвітних осіб на запит податкових органів.

Обов’язки підзвітних продавців і операторів цифрових платформ

У межах нової моделі адміністрування податків через цифрові платформи як фізичні особи (підзвітні продавці), так і оператори платформ мають виконувати окремі, але взаємопов’язані обов’язки.

1. Обов’язки фізичних осіб (підзвітних продавців):

• Відкриття спеціального рахунку в уповноваженому банку.
• Надання банку згоди на списання суми податкового зобов’язання.
• Забезпечення достатнього залишку коштів на спеціальному рахунку для своєчасної сплати податку.
• Проведення розрахунків виключно через платформи або через реєстратори розрахункових операцій (РРО/ПРРО) для офлайн-операцій.
• Якщо фізична особа протягом звітного року здійснила не більше трьох продажів товарів через платформу на суму, що не перевищує еквівалент 2000 євро, вона має право не відкривати окремий поточний рахунок підзвітного продавця, а використовувати свій звичайний рахунок. При цьому така особа зобов’язана повідомити оператору платформи реквізити цього рахунку.

2. Обов’язки операторів цифрових платформ:

• Реєстрація в Україні як підзвітного оператора платформи – незалежно від резидентського статусу. Іноземні платформи, що працюють з українськими продавцями або активами, також можуть бути зобов’язані зареєструватися.
• Встановлення та перевірка статусу користувачів (due diligence) – оператор зобов’язаний збирати і перевіряти інформацію про підзвітних продавців, зокрема ідентифікаційні та банківські дані.
• Подання щорічної звітності до Державної податкової служби щодо сум виплачених доходів, кількості операцій, типів діяльності та іншої передбаченої інформації.
• Виконання функцій податкового агента – у випадках, коли це передбачено, платформа здійснює розрахунок та перерахування податку до бюджету.
• Передача даних контролюючим органам за запитом і участь у механізмах автоматичного обміну відповідно до DPI MCAA.
• Зберігання інформації не менше ніж 5 років із дати звітування або припинення співпраці з продавцем.

Механізм міжнародного обміну інформацією

• Законопроєкт передбачає приєднання України до міжнародної системи автоматичного обміну податковою інформацією відповідно до угоди DPI MCAA, що була розроблена на основі модельних правил ОЕСР. Це передбачає регулярний щорічний обмін даними між податковими органами країн-учасниць щодо доходів, отриманих через цифрові платформи.
• У межах цього механізму оператори цифрових платформ (як резиденти, так і нерезиденти, що ведуть діяльність в Україні) зобов’язані збирати, верифікувати та передавати до державних податкових служб інформацію про підзвітних продавців, зокрема про їхній дохід, тип послуг чи товарів, кількість операцій та банківські реквізити. У подальшому ця інформація може бути передана до податкових органів інших країн у межах багатостороннього обміну.
• Участь у DPI MCAA значно посилює податкову прозорість на міжнародному рівні, зменшує можливості для ухилення від оподаткування та приховування доходів за кордоном через використання іноземних платформ.

_{Ми продовжуємо стежити за змінами та практикою реалізації нововведень. Наша команда, що займається питаннями оподаткування фізичних осіб, і надалі ділитиметься з вами корисною інформацією.}

_{Коментарі спеціалістів Deloitte, зазначені в цьому огляді, мають виключно інформативний характер та не мають бути використані платниками податків без детального аналізу конкретного питання за участю спеціалістів.}

Deloitte Ukraine Voices

Повернутися до: Податково-юридичний інформаційний бюлетень 2025 року