Заходи проти втручання держави у діяльність бізнесу

Президент України своїм указом №538/2025 від 21 липня 2025 року ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України («РНБО») про запровадження правових і організаційних заходів щодо мораторію на безпідставні перевірки та втручання державних органів у діяльність бізнесу й стимулювання економічного зростання в Україні.

Цим рішенням РНБО визначає низку завдань для державних органів щодо обмеження перевірок та спрощення ведення бізнесу. Своїми думками щодо цього ми поділились в статті для Forbes.

Деталі по змісту рішення нижче.

Частковий мораторій на проведення перевірок

Рішення РНБО вимагає від Кабінету Міністрів України («КМУ») невідкладно встановити обмеження на проведення перевірок Державною податковою службою України («ДПС»), Державною митною службою України для двох категорій платників:

1. авторизованих економічних операторів, яких станом на травень 2025 року налічувалося лише 90;
2. осіб, які мають незначний ступінь ризику та не беруть участі в обігу підакцизних товарів.

Що значить «незначний ступінь ризику», наразі невідомо. Ймовірно, йдеться про критерії ризиків, визначені Порядком формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 2 червня 2015 року №524, та про «клуб білого бізнесу».

Таким чином, попри гучні заголовки, мораторій застосовуватиметься лише до вузького кола осіб.

Ризик-орієнтований підхід у сфері нагляду (контролю) за бізнесом

РНБО вимагає від КМУ невідкладно забезпечити удосконалення методики застосування ризик-орієнтованого підходу податковими й митними органами та посилити контроль за ділянками з високим рівнем ризику.

Цей підхід має урівноважити часткову лібералізацію податкового та митного контролю. Проте невідомо, що значить «ділянки з високим рівнем ризику порушень», тому залишається простір для зловживань.

Дерегуляція та зменшення адміністративного навантаження

Державна регуляторна служба України («ДРС») повинна подати до КМУ пропозиції з метою:

1. мінімізувати витрати та адміністративне навантаження бізнесу;
2. усунути дублювання функцій органів державного нагляду (контролю);
3. оптимізувати процедури контролю із застосуванням ризик-орієнтованого підходу.

Протягом місяця ДРС має також подати до КМУ пропозиції щодо спрощення умов ведення бізнесу шляхом дерегуляції, удосконалення ліцензійної та дозвільної систем.

Окремим пунктом у рішенні РНБО вимагає від КМУ вжити у місячний строк заходів для захисту прав та інтересів іноземних інвесторів, зокрема з часткою іноземного капіталу.

Останнім часом ми неодноразово спостерігали сумнівні з точки закону методи тиску на іноземних інвесторів, описані в нашій статті на Liga.net.

Тому з нетерпінням очікуємо деталей, які саме заходи передбачено.

Рекомендації правоохоронним органам

РНБО рекомендує в місячний строк завершити перегляд матеріалів кримінальних проваджень, у яких «надається оцінка законності дій суб’єктів господарювання», та прийняти рішення про заходи забезпечення у таких кримінальних провадженнях.

Імовірно, йдеться про випадки зловживання обшуками, арештами майна тощо.

Також РНБО рекомендує, щоб керівники органів досудового розслідування та прокуратури контролювали законність проведення слідчих (розшукових) дій і застосування заходів забезпечення щодо бізнесу.

Водночас через сумнівність формулювань неясно, чи йдеться лише про кримінальні провадження проти фізичних осіб-підприємців, чи проти керівництва юридичних осіб також.

До того ж нічого не сказано про зловживання відкриттям кримінального провадження, наприклад коли ДПС не визнає зобов’язання неузгодженими після подання позову до суду, а натомість чекає ухвали про відкриття провадження.

Прискорення розгляду окремих проєктів законів

РНБО рекомендувала Парламенту прискорити розгляд низки законопроєктів, зокрема:

1. Законопроєкт №12439: містить зміни до Кримінального процесуального кодексу України, які покликані захистити права та інтереси бізнесу. Серед іншого, пропонуються такі зміни:

1. встановити строк арешту майна – два місяці, з можливістю продовження за ухвалою слідчого судді;
2. розширити права сторони захисту (можливість оскаржувати відмову у скасуванні арешту майна, відмову в залученні експерта, клопотати про зміну підслідності тощо);
3. запровадити інститут окремої ухвали слідчого судді, суду для реагування на порушення в межах кримінального процесу.

РНБО окремо наголосила на важливості врахування таких пропозицій від Офісу Генерального прокурора:

1. відомості про можливі порушення з боку бізнесу мають вноситися до Єдиного реєстру досудових розслідувань лише керівником органу прокуратури;
2. врегулювати використання в межах кримінального провадження аналітичних матеріалів Бюро економічної безпеки й ДПС;
3. витребування у бізнесу речей, документів, відомостей та інших даних повинно погоджуватися з прокурором.

2. Законопроєкти №13414 і №13415: пропонують податкові та митні пільги для інвестиційних проєктів у сфері переробної промисловості.

3. Законопроєкт №5837: пропонує викласти в новій редакції Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю)». Новий закон передбачає оновлені підходи до контрольних заходів. Зокрема, пропонується:

1. ввести поняття «аудиту» як добровільної перевірки компанії за її заявою, без застосування санкцій чи інших заходів реагування;
2. запровадити ради з питань державного нагляду (контролю) як консультативно-дорадчі органи при контролюючих органах, які розглядатимуть скарги на дії (бездіяльність), рішення контролюючих органів.

4. Законопроєкт №5838: містить зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, збільшуючи відповідальність посадових осіб контролюючих органів за порушення законодавства під час перевірок.

Зокрема, пропонується встановити відповідальність для посадових осіб, якщо за результатами перевірки вони прийняли рішення, яке в подальшому суд визнав незаконним.

Сподіваємось, що такі зміни стануть дієвим механізмом для притягнення до відповідальності посадових осіб контролюючих органів, які виносять необґрунтовані та протиправні рішення.

Ми продовжимо стежити за подальшими діями щодо імплементації цього рішення та триматимемо вас в курсі можливих оновлень.

_{Коментарі спеціалістів Deloitte, зазначені в цьому повідомленні, носять виключно інформативний характер та не мають бути використані платниками податків без детального аналізу конкретного питання за участю спеціалістів.}

Deloitte Ukraine Voices

Повернутися до: Податково-юридичний інформаційний бюлетень 2025 року