Автоматичний обмін інформацією за стандартами CRS та CbCR

26 червня 2024 року Державна податкова служба України (далі – ДПС) повідомила, що Глобальний Форум Організації економічного співробітництва та розвитку (далі – ОЕСР) схвалив Звіт щодо зрілості системи управління інформаційною безпекою в Україні, чим фактично підтвердив готовність України на технічному рівні здійснювати обмін інформацією та наявність в країні ефективних контролів доступу, заходів дотримання конфіденційності / управління ризиками та підходів до забезпечення кібербезпеки.

Це підтвердження було останньою вимогою для підключення України до системи CRS (Common Standard on Reporting and Due Diligence for Financial Account Information) та CbCR (Country-by-Country Reporting), а відповідно – для початку автоматичного обміну інформацією. Отже, ми очікуємо, що невдовзі ДПС отримає доступ до інформації про стан іноземних банківських рахунків резидентів України та до CbCR-звітів міжнародних груп компаній.

Що передбачає обмін за стандартом CRS та на кого він може вплинути?

CRS – це міжнародний стандарт, який вимагає від країн, що його імплементують, збирати та автоматично надавати юрисдикціям-партнерам інформацію про стан фінансових рахунків фізичних / юридичних осіб-нерезидентів, а також юридичних осіб, у яких кінцеві бенефіціарні власники (далі – КБВ) є нерезидентами. Така інформація включає:

• імена, адреси, номери платників податків, дати та місця народження підзвітних осіб;
• номер підзвітного рахунку;
• назву та ідентифікаційний номер фінансової організації;
• залишок чи вартість рахунку станом на кінець відповідного звітного періоду або, якщо рахунок був закритий протягом такого року чи періоду, на момент закриття рахунку.

В Україні стандарт CRS був імплементований Законом про внесення змін до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) № 2970-IX, який набув чинності ще 28 квітня 2023 року. Фінансові установи України вже збирають вищезазначену інформацію.

Перелік юрисдикцій, з якими Україна планує обмінюватися інформацією про підзвітні фінансові рахунки, вже опублікований на вебсайті ДПС та включає Кіпр, ОАЕ, Велику Британію, Естонію, Австрію тощо. Перші обміни інформацією заплановані на такі дати:

• 30 вересня 2024 року – про нові рахунки, відкриті після 1 липня 2023 року, та рахунки фізичних осіб з високою вартістю (рахунки фізичних осіб із залишком або вартістю понад 1 млн доларів США станом на 30 червня 2023 року);
• 30 вересня 2025 року – про рахунки фізичних осіб з низькою вартістю (менше 1 млн доларів США станом на 30 червня 2023 року) та рахунки організацій із залишком або вартістю, що перевищує 250 тис. доларів США станом на 30 червня 2023 року.

Отримана через систему CRS інформація може бути використана українськими податковими органами насамперед для таких цілей:

• оподаткування доходів фізичних осіб, які отримувалися на іноземні рахунки, але не декларувалися в України, та
• застосування правил контрольованих іноземних компаній (далі – КІК), оскільки через бенефіціарів рахунків податкові органи зможуть дізнаватися про контролерів КІК.

Звертаємо увагу на те, що відповідно до положень ПКУ, інформація про іноземні фінансові рахунки або рахунки громадянина України не може бути використана для визначення суми податкових зобов’язань, якщо сукупний залишок чи вартість усіх фінансових рахунків, власником яких є одна особа-громадянин України, не перевищує в еквіваленті 250 000 доларів США на 31 грудня календарного року, який припадає на період дії воєнного стану в Україні.

Зауважуємо, що перелік країн, з якими Україна буде обмінюватися інформацією, залежить від наявності відповідних двосторонніх домовленостей між Україною і такими країнами. Оскільки в системі CRS не всі країни здійснюють такий обмін між собою, варто перевіряти щодо кожної окремої країни, чи долучиться вона до процедури обміну.

Чи потрібно подавати Звіт у розрізі країн в Україні?

Звіт у розрізі країн (CbCR) – це один із видів звітності з трансфертного ціноутворення, який має подаватися насамперед за умови, що рівень сукупного консолідованого доходу міжнародної групи компаній (далі – МГК) за фінансовий рік, що передує звітному року, дорівнює або перевищує в еквіваленті 750 млн євро.

Незважаючи на те що ДПС отримала позитивну оцінку від Глобального форуму ОЕСР, наразі Багатостороння угода про автоматичний обмін міждержавними звітами (далі – Багатостороння угода MCAA CbC) ще не набула чинності. Для цього, серед іншого, принаймні одна юрисдикція має зголоситись на обмін інформацією із Україною за цією угодою. Відповідно, станом на цей момент, у платників податків-резидентів відсутня необхідність подавати Звіт у розрізі країн в Україні.

Водночас першим звітним роком буде той, у якому Багатостороння угода MCAA CbC вступить в силу. Оскільки очевидним є спрямування нашої держави до повноцінного набуття угодою чинності (Україна зобов’язалася розпочати автоматичний обмін інформацією вже у вересні 2024 року), доцільно відслідковувати її статус на регулярній основі, а 2024 рік може стати першим звітним періодом для складання Звіту в розрізі країн.

Ми продовжуємо стежити за змінами та практикою реалізації нововведень. Наша команда і надалі ділитиметься з вами корисною інформацією.

Коментарі спеціалістів «Делойт», зазначені в цьому повідомленні, носять виключно інформативний характер та не мають бути використані платниками податків без детального аналізу кожного конкретного питання.

Водночас ми будемо раді надати вам консультаційну допомогу стосовно тематики цього інформаційного повідомлення, зокрема:

• допоможемо розібратися з практичними особливостями збору та подання інформації згідно з вимогами стандарту CRS;
• проконсультуємо стосовно ризиків звітування щодо фінансових рахунків, відкритих як у банках, так і в платіжних системах (наприклад, Wise, Pioneer, Revolut);
• оцінимо, чи виникають в компанії зобов’язання з подання CbCR та проконсультуємо щодо подальших кроків.

^{Ми продовжуємо стежити за зародженням регулювання новітніх технологій та триматимемо вас в курсі подальших оновлень.}

^{Коментарі спеціалістів «Делойт», зазначені в цьому повідомленні, носять виключно інформативний характер та не мають використовуватись без детального аналізу конкретного питання за участю спеціалістів.}

Deloitte Ukraine Voices

Повернутися до: Податково-юридичний інформаційний бюлетень 2025 року