У підзаголовках статті використано фрагменти хайку японського поета Мацуо Басьо.
Останні домовленості між Києвом і Токіо демонструють: співпраця між Україною та Японією – це не разова підтримка, а послідовне формування стратегічного партнерства, що охоплює різні сфери.
Україна підписала угоду з Японією для отримання 3 млрд доларів заморожених активів рф; Японія замовила в України техніку для розмінування, яку передасть ДСНС; Україна уклала двосторонню безпекову угоду з Японією.
За різними оцінками, Японія – третій найбільший донор фінансової допомоги Україні та другий за обсягом бюджетної допомоги з лютого 2022 року. Загальний розмір фінансової підтримки з моменту повномасштабного вторгнення становить $10 млрд.
Під час українсько–японської конференції в Токіо у лютому 2024 року сторони підписали 56 угод – між урядами, регіонами, бізнесами. Сфери – від біотехнологій до розмінування. Також було укладено нову Конвенцію про уникнення подвійного оподаткування та пом’якшено візовий режим.
Країни не зупинились на досягнутому: в червні 2024 року під час круглого столу українські та японські організації підписали ще 23 документи про співпрацю в різних галузях.
Японський уряд значно активізувався в Україні: урядова організація зовнішньої торгівлі JETRO підвищила свою зацікавленість Україною та урочисто відкрила свій офіс у Києві у 2024 році. Урядова агенція міжнародного співробітництва JICA збільшує кількість проєктів, державний банк JBIC включив Україну до переліку своїх програм.
Наша дружба з Японією ґрунтується на збігу довгострокових інтересів і потреб у багатьох сферах.
Економічно Японія, яка сама переживає період нестабільності, зацікавлена у розвитку присутності на нашому ринку. Перспективні галузі співпраці: енергетика, транспортна інфраструктура та логістика, високоточний агросектор, машинобудування, фармацевтика, робототехніка, гуманітарне розмінування. JETRO регулярно організовує делегації до Києва, що включають представників японського бізнесу, які хочуть працювати й торгувати в Україні.
Крім того, в січні 2024 року Україна та Японія запустили платформу JUPITeR, щоб активно залучати японський бізнес до відновлення української інфраструктури. Захід з нагоди запуску платформи відвідали понад 200 представників японського бізнесу, що засвідчує: підтримка приватного сектору у відбудові України набирає обертів.
Принципово важливим для потенційних спільних проєктів є очікування готовності японського уряду забезпечувати страхування ризиків своїх компаній в Україні.
Японія також може бути зацікавлена в надолуженні деяких втрат, яких зазнала в росії. Наприклад, як заводи Тойота. Україна, де вже давно присутні та працюють японські заводи з виробництва автокомпонентів (Yazaki, Fujikura), може стати новим майданчиком для повноцінного автовиробництва та інших видів промисловості. Наприкінці 2024 року міністерка економіки України Юлія Свириденко заявила про зацікавленість японського автовиробника у розгортанні великовузлового збирання пікапів на базі одного з українських заводів. На нашу думку, уряд має пріоритетно просувати локалізацію автопрому в Україні – насамперед для потреб війська.
Популярний японський бренд одягу Uniqlo вийшов з ринку росії та нещодавно підтвердив, що не планує повертатись.
Ми не тільки шануємо цей вибір, а й запрошуємо Uniqlo в Україну, де вже відновили роботу інші міжнародні бренди. Японська графічна айдентика точно знайде нову неймовірну синергію з українською.
Майже в кожній індустрії існують подібні приклади, з огляду на історично високу активність Японії у рф, яка припинилась після вторгнення. Це наш шанс!
У геополітичній та безпековій сферах наші інтереси теж збігаються. Між Японією та США ще з 1951 року діяли та діють договори про співробітництво та гарантії безпеки. Але будь–хто, в кого є хоч якісь соцмережі, знає, що на такі угоди більше не можна повністю покладатись.
Японські сили оборони, які за конституцією de–jure не вважаються повноцінною армією, de–facto нею є – причому дуже технологічною. Але один компонент японської безпеки значно відстав і тепер потребує прискореного розвитку – це дрони, зокрема морські, із зрозумілих географічних причин. На оборонній виставці DSEI Asia, яка нещодавно відбулася в Токіо, були представлені українські виробники та інші перспективні компанії в галузі military tech.
Починаючи з 90–х років ми вважали особливим успіхом володіння будь–якою японською технікою, наприклад «відіком» (у моїй родині був Akai). У 2025 році вперше в історії ми спостерігаємо момент, коли вже Японія потребує наших технологій, які тепер підуть не на імпорт до нас, а на експорт – до країни вранішнього сонця.
Наступна спільна тема – розвиток публічного сектору та спроможності держави. Японія дає переконливі уроки відновлення держави та економіки буквально з попелу. Сьогодні українською доступно чимало книг на цю тему. Якщо ми належно організуємо співпрацю, сформулюємо й проактивно артикулюватимемо інституційні потреби українського уряду, згадані вище JICA та JBIC теоретично зможуть замістити та навіть перевищити рівень технічної допомоги від уже неіснуючого USAID.
І це все не лише про гроші та залізо. Ми близькі ціннісно. Це підтвердить кожен українець, який на початку війни взаємодіяв з японцями у сфері гуманітарної або міграційної допомоги. Але ми дуже відділені інформаційно.
Наразі в Японії триває головна виставка планети – Експо в Осаці 2025. Україна не могла дозволити собі присутність на цьому заході. Але уряд Японії люб’язно подарував нам невеличкий павільйон. Отже, ми у грі й будемо пів року доносити український (передусім антивоєнний) наратив на найбільшому глобальному майданчику. Привіт і подяка українській команді в Осаці!
Це окремий прояв культурної дипломатії, яка поки що не є нашою сильною стороною, але може зробити дуже багато в такій особливій країні, як Японія. В березні у Японії розпочав роботу Український дім, покликаний розвивати двосторонні культурні проєкти. Такі проєкти та діалог можуть відбуватись не тільки централізовано, а й на рівні громад. Спроможності й ресурси окремих японських міст перевищують спроможності окремих держав, а Осака – це місто–побратим Дніпра, Кіото – Києва, Йокогама – Одеси.
Попри те, що протягом останніх років Японія послідовно підтримує Україну та засуджує військову агресію рф, не варто просто сподіватися на незмінність цього політичного вектора. Рф докладає та продовжить докладати зусиль для нейтралізації цього та інших наших партнерів. У випадку Японії підстава для цього – необхідність балансувати з Китаєм, а ще протидіяти нещодавно анонсованим драконівським тарифам від США. Саме тому фокус на поглиблення співпраці з Японією, а через неї й з усім азійським регіоном, є нашим стратегічним пріоритетом.
Та чи достатньо зусиль ми докладаємо для цього? Ні. Що ми маємо знати й зробити?
По–перше, вивчати й краще розуміти Японію, її потенціал та міжнародні інтереси. Японський уряд допомагає в цьому: минулого року він вперше надав грант на навчання українських держслужбовців в Японії за програмою «магістр соціології та адміністрування». Наші студенти повернуться в Україну зі знаннями та можливостями впровадження кращих управлінських методик та практик по–японськи.
По–друге, підтримувати активний діалог на всіх рівнях: дипломатичному, культурному, діловому. Наприклад, у нашій бізнес–стратегії Японія є одним із пріоритетних напрямів роботи.
По–третє, готувати й просувати в країні вранішнього сонця ті проєкти, які потрібні українцям і цікаві японцям.