Огляд ключових індивідуальних податкових консультацій та судових рішень з питань оподаткування доходів фізичних осіб в Україні

Протягом періоду з 1 червня 2025 року до 30 листопада 2025 року Державна податкова служба України оприлюднила низку індивідуальних податкових консультацій (далі – ІПК) з питань оподаткування доходів фізичних осіб в Україні.

Наша команда підготувала огляд цих ІПК і надала коментарі щодо певних важливих моментів.

Також додаємо опис важливої справи з нещодавньої судової практики, у якій оскаржувалися висновки ІПК щодо податкової резидентності фізичної особи.

Індивідуальні податкові консультації

Усі ІПК можна знайти в Єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій, який є у відкритому доступі, за відповідним номером консультації за посиланням.

Щодо подання декларації про майновий стан і доходи та сплати податкових зобов’язань за відсутності у платника податку зареєстрованого місця проживання

(3590/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК від 30 червня 2025 року)

У своєму зверненні платник податків зазначив, що був знятий з реєстрації за адресою свого постійного проживання та після цього не подав жодних заяв щодо зміни місця проживання до органів Державної податкової служби України або інших державних органів. Відтак, платник податків не зареєстрований за новою адресою.

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. До якого органу Державної податкової служби України платник податків повинен подавати декларацію про майновий стан і доходи за 2024 рік?
2. До якого бюджету потрібно сплачувати податок на доходи фізичних осіб відповідно до декларації про майновий стан і доходи за 2024 рік?

Податкові органи зазначають, що платник податків, який був знятий з реєстрації за попередньою адресою і не зареєстрований за новою, повинен подати декларацію про майновий стан і доходи до контролюючого органу за попереднім місцем обліку. Податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, визначені в декларації, підлягають сплаті до відповідного бюджету за місцем подання декларації.

Коментар Deloitte щодо виконання податкових обов’язків фізичними особами за відсутності зареєстрованого місця проживання

Ця індивідуальна податкова консультація є важливим сигналом для фізичних осіб, які з певних причин втратили місце проживання або не оновили інформацію про нього після зміни адреси. Зазначене питання може стосуватися як осіб, що проживають за новими адресами, так і тих, хто пройшов офіційну процедуру виїзду на постійне місце проживання за кордон.

Позиція податкових органів підтверджує, що податкові зобов’язання не припиняються у зв’язку з такими обставинами та залишаються актуальними для виконання за попереднім місцем проживання платника податків.

Наша практика свідчить, що навіть за наявності чіткої позиції податкових органів, викладеної в ІПК, у платників податків можуть виникати технічні труднощі під час подання звітності та сплати податків за «старим» місцем обліку. Зокрема, траплялися випадки неприйняття декларацій, направлення відмов у прийнятті звітності податковими органами, а також некоректного відображення сплачених податків. У зв’язку з цим радимо бути готовими до таких «підводних каменів».

Щодо оподаткування відсотків, отриманих фізичною особою – резидентом від контрольованої іноземної компанії за надану поворотну фінансову допомогу, та відображення таких операцій у Звіті про контрольовані іноземні компанії

(4424/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК від 18 серпня 2025 року)

Фізична особа – резидент України, яка є засновником та контролюючою особою іноземної компанії в Республіці Польща, надала цій компанії поворотну фінансову допомогу в еквіваленті 11 000 євро. Через рік іноземна компанія повернула основну суму та додатково сплатила відсотки у розмірі 7% (947,21 євро) відповідно до вимог польського законодавства. Платник звернувся до податкової служби з питаннями щодо необхідності оподаткування отриманих відсотків та їх відображення у Звіті про контрольовані іноземні компанії.

Платник просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. Чи вважаються відсотки за поворотною фінансовою допомогою, отримані від контрольованої іноземної компанії, оподатковуваним доходом фізичної особи – резидента України?
2. Чи потрібно відображати суму отриманих відсотків у Звіті про контрольовані іноземні компанії?
3. У якому розділі Звіту про КІК слід відображати такі відсотки, якщо вони підлягають відображенню?

ДПС роз’яснила, що відсотки, отримані фізичною особою – резидентом від контрольованої іноземної компанії за надану поворотну фінансову допомогу, включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як іноземний дохід та підлягають оподаткуванню ПДФО за ставкою 18% і військовим збором за ставкою 5%. Крім того, такі операції мають бути відображені у графі 32 Звіту про контрольовані іноземні компанії, де зазначається перелік операцій КІК із нерезидентами – пов’язаними особами, незалежно від включення таких операцій до скоригованого прибутку КІК, з метою забезпечення транспарентності фінансових потоків.

Коментар Deloitte щодо ризиків оподаткування поворотної фінансової допомоги, наданої контрольованим іноземним компаніям

Відповідно до позиції податкових органів, відсотки, отримані за поворотною фінансовою допомогою від контрольованої іноземної компанії, включаються до оподатковуваного доходу фізичної особи – резидента. Водночас важливо пам’ятати, що основна сума фінансової допомоги (тіло кредиту) не оподатковується за умови належного документального оформлення операції та детального підтвердження умов її повернення.

Наш досвід свідчить, що відсутність належної формалізації таких операцій контролерами КІК іноді призводила до того, що податкові органи класифікували повернуту суму боргу як оподатковуваний дохід фізичної особи. Це створювало додаткові фінансові та податкові ризики для платника податків.

Для уникнення таких ситуацій критично важливо забезпечити належне оформлення такої допомоги: укладання детального договору про надання фінансової допомоги та документування умов повернення коштів і сплати відсотків.

Судова практика

Транзакції за картковими рахунками фізичних осіб: Big Brother is watching you

Коментар Deloitte щодо судової практики з оподаткування p2p-переказів та процедурних аспектів податкового контролю

Останнім часом ми спостерігаємо суттєве зростання уваги податкових органів до переказів між картковими рахунками фізичних осіб, а також до надходжень коштів на банківські картки з-за кордону. Інформація про такі операції надається податковій службі Національним банком України. У багатьох випадках контролюючі органи розглядають такі надходження як об’єкт оподаткування, якщо платник податків не може документально підтвердити їхню іншу, недохідну правову природу.

Фізичні особи, щодо яких податкові органи отримали інформацію про рух коштів і донарахували податкові зобов’язання, нерідко звертаються до суду з метою оскарження результатів перевірок і  податкових зобов’язань, визначених контролюючими органами.

Судова практика демонструє, що суди часто стають на бік платників податків у випадках істотних процедурних порушень з боку податкових органів, зокрема неналежного оформлення запитів або недотримання порядку та строків проведення перевірок. У таких випадках акти перевірок визнаються недопустимими доказами, що призводить до скасування податкових повідомлень-рішень незалежно від змісту виявлених податкових порушень.

Водночас суди формують чітку позицію, згідно з якою дані, отримані від фінансових установ, зокрема Національного банку України, визнаються належними та допустимими для проведення податкових перевірок (судове рішення № 480/9396/24 від 04.11.2025). Інформація про фінансові операції, яка дозволяє ідентифікувати особу, період або розмір отриманого доходу, може використовуватися відповідно до статті 83 Податкового кодексу України. Така позиція надає податковим органам більше можливостей для застосування отриманої інформації для контролю платників.

У цьому ж судовому рішенні колегія суддів зазначає, що за приписами статей 162-165 ПК України будь-які кошти, які надходять фізичній особі на її картковий банківський рахунок, є доходом, якщо особа не доведе, що ці кошти не підпадають під винятки, визначені статтею 165 ПК України.

З огляду на підвищену увагу податкових органів до операцій за картковими рахунками фізичних осіб, ми рекомендуємо бути максимально уважними. Документуйте суть кожної операції, зберігайте підтвердні документи, договори та обов’язково зазначайте призначення платежів. Особливу увагу варто приділяти деталям, адже у разі перевірки кожна некоректно оформлена транзакція може стати підставою для додаткових запитань. Ризик отримання податкового повідомлення-рішення є актуальним для кожного з нас.

Нижче ми наводимо приклади найбільш цікавих та актуальних судових рішень. 

Рішення Другого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року у справі №480/9396/24

Сума переказів, щодо яких виник спір: 4 742 436 гривень

Фізична особа звернулася до Другого апеляційного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Сумській області про скасування податкових повідомлень-рішень, якими їй було донараховано податок на доходи фізичних осіб та військовий збір у зв’язку з отриманням значних сум грошових коштів на банківський рахунок від операцій з криптовалютою. Податковий орган кваліфікував такі надходження як інші доходи, що підлягають оподаткуванню.

Позиція позивача

• Позивач стверджував, що податкові повідомлення-рішення були винесені безпідставно, оскільки податковий орган не взяв до уваги його пояснення, надані банківські виписки та уточнену податкову декларацію, в якій було прибрано інформацію про наявні інвестиційні активи у власності та їх сумарну ринкову вартість (4 719 687 гривень).
• На думку позивача, спірні кошти, отримані через p2p-платежі, не є оподатковуваним доходом, а мають характер особистих переказів, зокрема між власними рахунками, коштів, отриманих від родичів, а також повернення позик. Позивач також зазначив, що такі кошти були помилково задекларовані. 

 Позиція суду

• Суд зазначив, що позивач отримував p2p-перекази від різних осіб на значні суми та не надав документів, які б підтверджували джерело їх походження, у той час як інформація про надходження підтверджується листом НБУ щодо руху коштів по карткових рахунках позивача.
• Виходячи з цього, суд дійшов висновку, що відповідні грошові кошти є доходом і підлягають оподаткуванню ПДФО та військовим збором. Суд також виходив з того, що обов’язок доведення того, що отримані кошти не є доходом у розумінні ПКУ, покладається на платника податків.

За результатами розгляду справи суд підтримав позицію податкового органу, зазначивши, що будь-які кошти, які надходять на рахунок фізичної особи, вважаються її доходом, якщо платник податків не доведе протилежне. Через відсутність належних доказів з боку позивача рішення було ухвалене на користь податкової служби.
 

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 червня 2025 року у справі №420/11824/25

Сума переказів, щодо яких виник спір: 3 674 852 гривень

Фізична особа звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Підставою для позову стало порушення податковим органом процедури проведення перевірки: повідомлення про її проведення було надіслано за старою, неактуальною адресою проживання платника податків, що позбавило його можливості надати пояснення та документи. Податковий орган посилався на те, що позивач отримав дохід від британського суб’єкта господарювання «Fenix International Ltd» за створення контенту на платформі OnlyFans, про що контролюючий орган був повідомлений компетентним органом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії в межах міжнародного обміну податковою інформацією.

Позиція позивача

• Позивач зазначав, що йому не було належним чином вручено повідомлення про проведення перевірки та наказ про її призначення, що позбавило його можливості надати пояснення та документи з питань, які стали предметом перевірки.

Позиція суду

• Суд дійшов висновку, що податковий орган розпочав проведення перевірки до отримання відомостей про належне вручення або повернення документів платнику податків, порушивши встановлену процедуру.

Суд підтримав позицію платника податків, зазначивши, що контролюючий орган зобов’язаний переконатися у належному повідомленні платника про проведення перевірки до її початку. Таке процедурне порушення було визнано істотним і достатнім для визнання перевірки незаконною. У результаті суд скасував усі податкові повідомлення-рішення, прийняті за результатами такої перевірки.
 

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09 червня 2025 року у справі №440/15614/24

Сума переказів, щодо яких виник спір: 2 983 122 гривень

Фізична особа звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування наказу про проведення документальної позапланової перевірки, а також скасування податкових повідомлень-рішень. Підставою для звернення до суду, зокрема, було оформлення запиту податкового органу з порушенням вимог податкового законодавства.

Позиція позивача

• На думку позивача, процедура призначення та проведення перевірки була незаконною, оскільки запит податкового органу був оформлений з порушеннями встановлених вимог (зокрема, без печатки), що звільняло його від обов’язку надавати відповідь на такий запит.
• Крім того, позивач зазначав, що кошти, отримані на його банківські рахунки, не є оподатковуваним доходом, а мають характер позик, коштів, отриманих для виконання договорів доручення (зокрема в межах волонтерської діяльності), а також переказів від родичів.

Позиція суду

• Суд дійшов висновку, що позивач був звільнений від обов’язку надання відповіді на запит податкового органу, оскільки такий запит не містив обов’язкового реквізиту – печатки.
• Крім того, суд зазначив, що призначення перевірки є необґрунтованим, оскільки підставою для її проведення було зазначено неподання податкової звітності, а не питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів.

Суд підтримав позицію платника податків, встановивши, що запит податкового органу був оформлений із порушенням встановлених вимог, у зв’язку з чим позивач був звільнений від обов’язку надавати відповідь. Відповідно, у податкового органу не було законних підстав для призначення перевірки. Оскільки перевірка була незаконною, її результати (акт перевірки) були визнані недопустимим доказом, що стало підставою для скасування всіх донарахованих сум.
 

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2025 року у справі №160/12523/25

Сума переказів, щодо яких виник спір: 2 112 000 гривень

Фізична особа звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень у зв’язку з істотними процедурними порушеннями під час проведення податкової перевірки, зокрема неналежним та несвоєчасним повідомленням платника податків про її проведення.

Позиція позивача

• Позивач зазначав, що не був  належним чином повідомлений про проведення перевірки, що позбавило його можливості надати пояснення та документи з питань, які стали предметом податкового контролю.
• Крім того, позивач заперечував факт отримання доходів від британського суб’єкта господарювання «Fenix International Ltd» за створення контенту на платформі OnlyFans, які були предметом перевірки, та звертав увагу на те, що податковий орган не надав належних доказів отримання податкової інформації від компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії.

Позиція суду

• Суд встановив, що податковий орган розпочав проведення перевірки до отримання відомостей про належне вручення платнику податків документів, пов’язаних з її призначенням.

За результатами розгляду справи суд визнав проведення перевірки незаконним, а відтак скасував усі податкові повідомлення-рішення, прийняті за її результатами, не вивчаючи по суті питання отримання позивачем доходів з іноземних джерел.
 

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2025 року у справі №520/25383/24

Сума переказів, щодо яких виник спір: 1 687 385 гривень

Позивач, пенсіонер, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ГУ ДПС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, якими йому було донараховано податок на доходи фізичних осіб та військовий збір у зв’язку з отриманням значних сум грошових коштів на банківський рахунок шляхом p2p-переказів. Податковий орган кваліфікував такі надходження як інші доходи, що підлягають оподаткуванню.

Позиція позивача

• Позивач стверджував, що не отримував грошові кошти, зазначені в податкових повідомленнях-рішеннях, що, на його думку, підтверджується наданою банківською випискою та довідкою про доходи.
• Позивач також звернув увагу суду на відсутність в акті перевірки конкретної інформації щодо нібито отриманих грошових коштів, зокрема відомостей про осіб, від яких такі кошти були отримані, банківські рахунки, на які вони надходили, а також періоди та суми відповідних переказів.
• На думку позивача, податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Позиція суду

• Суд звернув увагу, що відповідач під час розгляду справи не надав листа НБУ, який був покладений в основу акта перевірки. Крім того, з матеріалів справи та листів податкового органу неможливо було встановити належність банківських рахунків позивачу, а також підтвердити факт здійснення конкретних переказів грошових коштів.
• За таких обставин суд дійшов висновку, що твердження податкового органу про отримання позивачем оподатковуваного доходу є необґрунтованими та безпідставними.

За результатами розгляду справи суд задовольнив позов, скасувавши податкові повідомлення-рішення щодо донарахування ПДФО та військового збору.
 

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2025 року у справі №380/22207/24

Сума переказів, щодо яких виник спір: 1 328 240 гривень

Позивачка звернулася до суду з позовом до ГУ ДПС у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень, якими їй було донараховано ПДФО та військовий збір у зв’язку з отриманням значних сум грошових коштів на банківський рахунок шляхом p2p-платежів. Податковий орган кваліфікував такі надходження як інші доходи, що підлягають оподаткуванню.

Позиція позивача

• Позивачка стверджувала, що частина коштів, які надійшли на банківський рахунок, є поворотною фінансовою допомогою для її батька, і договір позики було належним чином укладено.
• Відповідно до пп. 165.1.31 ПКУ повернення позикодавцю поворотної фінансової допомоги не включається до оподатковуваного доходу фізичної особи.
• На думку позивачки, податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Позиція суду

• Суд дійшов висновку, що грошові кошти у розмірі 266 776 гривень, повернуті позивачці на підставі договорів позики, не включаються до складу її оподатковуваного доходу.
• Водночас щодо іншої частини надходжень (1 061 464 гривень) позивачка не надала первинних документів, які б підтверджували їх правову природу та виключали їх з об’єкта оподаткування.

Суд задовольнив позов частково, скасувавши донарахування ПДФО та військового збору в частині документально підтвердженої позики та залишивши в силі податкові зобов’язання щодо решти суми, походження якої не було підтверджено належними доказами.
 

Операції з інвестиційними активами

Думка Deloitte щодо підтвердження витрат при визначенні інвестиційного прибутку від продажу корпоративних прав

Це судове рішення демонструє критичну важливість належного документального оформлення фінансових операцій, зокрема підтвердженням вартості або витрат активів, що вносяться до статутного капіталу. У цій справі ключову роль відіграли докази, надані платником податків, зокрема висновки про вартість майна, акти приймання-передачі та інформаційні довідки. Показовим є те, що лише у 2025 році, майже через 10 років після фактичного здійснення операції, платник зміг довести відсутність об’єкта оподаткування за операцією відчуження корпоративних прав. Це підкреслює необхідність не лише своєчасного, а й тривалого зберігання документів, які можуть підтвердити правову природу операцій, особливо у довгостроковій перспективі.

Рішення Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2025 року у справі №380/24147/24

Сума операцій, що розглядалась податковими органами як об’єкт оподаткування фізичної особи: 49 877 000 гривень

Фізична особа звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Підставою для звернення до суду стало те, що дохід, з якого податковим органом було нараховано ПДФО та військовий збір, є доходом від продажу корпоративних прав і дорівнює витратам на придбання інвестиційного активу, внесеного до статутного капіталу товариства, у зв’язку з чим інвестиційний прибуток та об’єкт оподаткування відсутні.

Позиція позивача

• Позивач стверджував, що вартість майна, внесеного до статутного капіталу товариства у 2016 році в обмін на корпоративні права, є витратами на придбання інвестиційного активу.
• Оскільки дохід від подальшого продажу корпоративних прав дорівнював витратам на їх придбання, інвестиційний прибуток та об’єкт оподаткування, на думку позивача, були відсутні.

Позиція відповідача

• Податковий орган вважав, що позивач завищив вартість активів, внесених до статутного капіталу товариства, та не надав належних документів, які б підтверджували понесення витрат на їх придбання.
• У зв’язку з цим, на думку відповідача, вся сума доходу від продажу корпоративних прав є інвестиційним прибутком і підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб і військовим збором.

Позиція суду

• Суд встановив, що вартість майна, внесеного до статутного капіталу, підтверджується належними доказами, зокрема висновком про вартість майна, актами приймання-передачі та інформаційними довідками.
• Крім того, суд дійшов висновку, що вартість майна при відчуженні корпоративних прав за договорами купівлі-продажу відповідала його вартості на момент внесення до статутного капіталу, у зв’язку з чим інвестиційний прибуток був відсутній.

Суд підтримав позицію платника податків, визнавши, що вартість майнового внеску до статутного капіталу є витратами на придбання корпоративних прав. Оскільки дохід від їх продажу дорівнював витратам на придбання, суд дійшов висновку про відсутність інвестиційного прибутку та об’єкта оподаткування. Крім того, суд звернув увагу на наявність процедурних порушень з боку контролюючого органу під час призначення та проведення перевірки.
 

Продаж нерухомості: перекваліфікація дій фізичної особи у здійснення підприємницької діяльності

Коментар Deloitte щодо здійснення фізичними особами підприємницької діяльності без державної реєстрації

Судова практика підтверджує підхід податкових органів, відповідно до якого діяльність фізичної особи, що має ознаки підприємницької, може бути перекваліфікована у підприємницьку незалежно від наявності або відсутності реєстрації ФОП. У таких випадках доходи підлягають оподаткуванню за правилами, встановленими для підприємницької діяльності, з відповідним донарахуванням податків, зборів та штрафних санкцій.

Фізичним особам, які здійснюють діяльність на постійній або регулярній основі та мають на меті отримання прибутку, доцільно завчасно оцінювати ризики перекваліфікації такої діяльності та, за потреби, оформлювати її у відповідній організаційно-правовій формі. Це дозволяє мінімізувати податкові ризики, забезпечити належний облік доходів і витрат, а також уникнути донарахувань за результатами податкових перевірок.

Крім того, варто враховувати, що в Україні триває розгляд законопроєкту, спрямованого на імплементацію міжнародних стандартів податкової прозорості, зокрема положень DAC7. У разі його ухвалення цифрові платформи (маркетплейси, платформи оренди, продажу товарів і надання послуг) будуть зобов’язані збирати, оподатковувати (у визначених випадках) та звітувати до податкових органів України про доходи фізичних осіб – користувачів таких платформ.

Фактично цифрові платформи виконуватимуть функцію податкового агента та інформаційного посередника між фізичною особою і податковими органами. Податкові органи, у свою чергу, регулярно отримуватимуть деталізовану інформацію про доходи фізичних осіб, що дозволить здійснювати системний контроль за оподаткуванням таких доходів.

Для фізичних осіб, які регулярно продають нерухомість або здійснюють інші операції через цифрові платформи, це означає суттєве зниження рівня анонімності таких доходів і зростання ризику податкових перевірок. Зокрема, інформація, отримана від платформ, може використовуватися податковими органами для аналізу систематичності операцій і, як наслідок, для перекваліфікації діяльності фізичної особи у підприємницьку з донарахуванням податків, зборів та штрафних санкцій.

Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 03 червня 2025 року у справі №640/25724/19

Сума операцій, що розглядалась податковими органами як дохід від підприємницької діяльності: 16 259 615 гривень

Фізична особа звернулася до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, якими діяльність позивача із систематичного продажу об’єктів нерухомості була перекваліфікована у підприємницьку, а також було донараховано податок на доходи фізичних осіб, військовий збір, єдиний соціальний внесок та податок на додану вартість.

Позиція позивача

• Позивач стверджував, що діяв як фізична особа, а не як суб’єкт підприємницької діяльності, у зв’язку з чим дохід, отриманий від продажу нерухомості, мав оподатковуватися за спеціальними правилами, передбаченими статтею 172 ПКУ.

Позиція відповідача

• Податковий орган кваліфікував діяльність позивача із систематичного продажу нерухомості як незареєстровану підприємницьку діяльність. У зв’язку з цим, на думку податкового органу, дохід позивача підлягав оподаткуванню за правилами, встановленими статтею 177 ПКУ, з відповідним нарахуванням податків і зборів.

Позиція суду

• Суд дійшов висновку, що діяльність позивача являла собою сукупність систематичних, послідовних і цілеспрямованих дій з будівництва та продажу об’єктів нерухомості, спрямованих на отримання прибутку.
• За таких обставин суд зазначив, що відсутність державної реєстрації особи як фізичної особи – підприємця не є перешкодою для застосування правил оподаткування, встановлених для підприємницької діяльності.

За результатами розгляду справи суд відмовив у задоволенні позову в повному обсязі, визнавши донарахування податків, зборів та штрафних санкцій правомірними.

Як спеціалісти Deloitte можуть допомогти?

Deloitte має одну з найсильніших податкових практик в Україні, а також команду податкових експертів та адвокатів із багаторічним досвідом. Ми пропонуємо централізовану систему надання послуг із залученням спеціалістів компанії у різних країнах і з одним центром координації. Наша команда може надати такі послуги:

• консультування фізичних осіб з питань оподаткування в Україні та за кордоном;
• підготовка декларацій з податку на доходи для фізичних осіб;
• підтримка клієнтів у комунікації чи спорах із податковими та іншими державними органами України;
• допомога зі сплатою податку на доходи фізичних осіб та військового збору;
• допомога в питаннях пенсійного забезпечення та сплати єдиного соціального внеску;
• аналіз на предмет набуття чи втрати статусу податкового резидента України чи іншої країни та оподаткування доходів з джерелами в різних країнах;
• застосування податкових кредитів і знижок.

Якщо у вас є будь-які запитання стосовно оподаткування доходів фізичних осіб в Україні або вам потрібна консультація, будь ласка, зв’яжіться з нашою командою експертів, які із задоволенням допоможуть.

_{Коментарі спеціалістів Deloitte, зазначені в цьому огляді, мають виключно інформативний характер та не мають бути використані платниками податків без детального аналізу конкретного питання за участю спеціалістів.}

Deloitte Ukraine Voices

Повернутися до: Актуальні новини з питань оподаткування фізичних осіб