Огляд ключових індивідуальних податкових консультацій та судових рішень з питань оподаткування доходів фізичних осіб в Україні

Протягом періоду з 1 березня до 31 травня 2025 року Державна податкова служба України оприлюднила низку індивідуальних податкових консультацій (далі – «ІПК») з питань оподаткування доходів фізичних осіб в Україні.

Наша команда підготувала огляд цих ІПК і надала коментарі щодо певних важливих моментів.

Також додаємо опис важливих справ із нещодавньої судової практики щодо оскарження отримання податковими органами України інформації про банківські перекази фізичної особи від НБУ та щодо оскарження відмови податкових органів давати відповідь на запит платника податку.

Індивідуальні податкові консультації

Усі ІПК можна знайти в Єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій, який є у відкритому доступі, за відповідним номером консультації за посиланням.

Щодо зменшення доходу від продажу об’єкта нерухомості на суму витрат, понесених на придбання цього об’єкта

(ІПК 1246/ІПК/99-00-24-03-03 від 11 березня 2025 року)

Платник податків – фізична особа в поточному році вже здійснив один продаж об’єкта нерухомого майна, який перебував у його власності менше трьох років. Цього ж року платник планує здійснити другий продаж об’єкта нерухомого майна, який також перебуває у власності менше трьох років і був придбаний за інвестиційним договором з компанією з управління активами, з подальшим укладенням договору купівлі-продажу після завершення будівництва.

Платник просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

• Чи можна зменшити дохід від продажу другого об’єкта нерухомості протягом звітного року, який перебуває у власності менше трьох років, на суму витрат, понесених на придбання цього об’єкта нерухомості на території України?
• Який конкретний перелік документів необхідний для підтвердження здійснення платником витрат на придбання об’єкта нерухомості з метою зменшення доходу від продажу такого об’єкта?

Податкові органи роз’яснюють, що дохід від другого продажу об’єкта нерухомого майна протягом звітного року, який перебуває у власності платника менше трьох років, оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 5%, але цей дохід може бути зменшений на документально підтверджені витрати, понесені на придбання такого об’єкта.

Водночас податкові органи наголошують, що для підтвердження витрат на придбання об’єкта нерухомості необхідно надати всі первинні документи, пов’язані з придбанням, включно з інвестиційним договором, договором купівлі-продажу та іншими релевантними документами. Конкретні висновки щодо достатності наданих документів для підтвердження витрат та правомірності зменшення оподатковуваного доходу можуть бути зроблені лише за результатами перевірки всіх суттєвих обставин відповідних операцій та аналізу наданих первинних документів.

Коментар Deloitte

Для відображення операцій з продажу нерухомого майна платникам необхідно заповнити додаток «Ф4» до річної декларації про майновий стан і доходи. У цьому додатку, у 9-й колонці першого розділу, фізична особа має можливість зазначити «Документально підтверджені витрати на придбання об’єкта нерухомості».

Звертаємо увагу на те, що зарахування витрат на придбання об’єкта нерухомості дозволено тільки у разі продажу об’єкта, який має оподатковуватися за ставкою ПДФО у розмірі 18%. Таке зарахування не стосується продажу нерухомого майна, яке не підлягає оподаткуванню або оподатковується за ставкою ПДФО 5%.

Зважаючи на наш досвід, доцільним є подання документів для підтвердження витрат разом із декларацією. Це допоможе уникнути ситуацій, коли податкові органи надсилають запит на додаткові документи виключно поштовим листом на адресу реєстрації фізичної особи, яка подала декларацію. Через це фізичні особи можуть отримати запит несвоєчасно, що може вплинути на результати документальної перевірки декларації.

Щодо оподаткування доходів працівників закордонної філії українського підприємства та звітування про них

(ІПК 1475/ІПК/99-00-24-03-03 від 18 березня 2025 року)

Українське товариство має закордонну філію в країні, з якою Україна уклала угоду про уникнення подвійного оподаткування. Товариство планує перевести частину своїх працівників у штат цієї закордонної філії, де вони працюватимуть понад 183 дні на рік.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

• Який порядок звітування щодо нарахування заробітної плати та сплати податків за працівників філії?
• Як відбуваються розрахунок і сплата єдиного соціального внеску за працівників, які працюють у закордонній філії та отримують заробітну плату в іноземній валюті?

Державна податкова служба України роз’яснює, що доходи працівників закордонної філії українського товариства вважаються іноземними доходами і підлягають оподаткуванню в Україні. Фізичні особи-резиденти зобов’язані включити такі доходи до загального річного оподатковуваного доходу, подати річну податкову декларацію та сплатити податок на доходи фізичних осіб і військовий збір. Однак заробітна плата, нарахована та виплачена безпосередньо закордонною філією, не є базою для нарахування єдиного соціального внеску в Україні. Товариство не зобов’язане подавати податковий розрахунок сум доходу та утриманого податку щодо працівників закордонної філії, оскільки обов’язок декларування та сплати податків покладається на самих фізичних осіб.

Коментар Deloitte

Для того щоб визначити, чи має фізична особа самостійно декларувати й оподатковувати свій загальносвітовий дохід в Україні, насамперед треба визначити її податкову резидентність. Для цілей коректного визначення податкової резидентності необхідно комплексно аналізувати всі критерії. Кількість днів, проведених на території України чи за кордоном протягом року, не завжди є визначальним фактором у податковій резидентності фізичної особи.

Відповідно до п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом України за умов, які застосовуються в порядку черговості: місце проживання в Україні, постійне місце проживання в Україні, центр життєвих інтересів в Україні, перебування в Україні понад 183 дні, наявність громадянства України.

Крім українського законодавства, ми також рекомендуємо аналізувати законодавство другої країни, з якою потенційно може виникнути спір за податкове резидентство фізичної особи, та міжнародну конвенцію про уникнення подвійного оподаткування між Україною та другою країною.

Щодо оподаткування благодійної допомоги, отриманої та наданої волонтерами на потреби Збройних Сил України

(ІПК 1706/ІПК/99-00-24-03-03 від 31 березня 2025 року)

Фізична особа, яка внесена до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, отримує звернення від військовослужбовців щодо організації збору коштів для придбання засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ) та інших технічних засобів захисту. У зв’язку з цим волонтер здійснює публічний збір безготівкових коштів на спеціальний банківський рахунок для подальшої передачі цих коштів або придбаних за них засобів захисту військовослужбовцям.

Тож платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з такого питання:

• Чи підлягають включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу волонтера суми безготівкових коштів, отримані на відповідний банківський рахунок волонтера, які в подальшому будуть передані на користь військовослужбовця або за які було придбано РЕБ та інші технічні засоби захисту для подальшої передачі їх окремим військовослужбовцям, за відсутності контракту (договору) про благодійну діяльність з бенефіціаром-військовослужбовцем?

Державна податкова служба роз’яснює, що суми благодійної допомоги, отримані волонтером, який внесений до Реєстру волонтерів, не включаються до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, якщо така допомога надається військовослужбовцям або на закупівлю засобів захисту для них відповідно до встановленого переліку.

Це правило діє за умови дотримання всіх вимог, визначених Податковим кодексом України, зокрема щодо цільового використання коштів та їх документального підтвердження. Водночас податкові органи наголошують, що для остаточного висновку щодо оподаткування конкретних операцій необхідне детальне вивчення всіх обставин та первинних документів.

Коментар Deloitte

До оподатковуваного доходу платника податків не включається сума благодійної допомоги, отриманої благодійником – фізичною особою на користь фізичних осіб, зазначених у п.п. 165.1.54 ПКУ, за умови дотримання таких вимог:

• платник податків є внесеним до Реєстру волонтерів відповідно до Закону №5073, ТА:
  • допомога спрямована на закупівлю спеціальних засобів індивідуального захисту, технічних засобів спостереження, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення, а також на оплату вартості лікарських засобів, лікарських або реабілітаційних заходів; АБО
  • загальна сума допомоги протягом року не перевищує 500 мінімальних зарплат (станом на 2025 рік – 4 млн грн).

Положеннями Кодексу не встановлено конкретних первинних документів, які мають зберігатися платниками для підтвердження використання зібраної благодійної допомоги.

Відповідно до коментарів податкових органів, первинний документ означає той документ, який містить відомості про господарську операцію, наприклад акт прийому-передачі або виконаних робіт, розписка, виписка з рахунку, договір купівлі-продажу.

Також звертаємо увагу, що у разі необхідності подання декларації про майновий стан і доходи платник має зазначити в декларації суму отриманої благодійної допомоги як дохід, що не підлягає оподаткуванню.

Щодо регулювання процесу виплати заробітної плати працівникам-нерезидентам постійним представництвом нерезидента в Україні, включно з аспектами утримання та перерахування податку на доходи фізичних осіб і військового збору на рахунки, відкриті за кордоном

(ІПК 2467/ІПК/99-00-24-03-03 від 5 травня 2025 року)

Представництво в Україні наймає працівників як серед громадян України, так і серед іноземців (нерезидентів). Працівники-нерезиденти виконують свої трудові обов’язки на території України на підставі трудових договорів, укладених з Представництвом.

Водночас планується, що сума заробітної плати після вирахування податку на доходи фізичних осіб та військового збору перераховуватиметься на банківські рахунки працівників-нерезидентів, відкриті за кордоном. Належна сума податку на доходи фізичних осіб та військового збору буде утримана з таких доходів і перерахована Представництвом з банківського рахунку, відкритого в Україні, до відповідного бюджету України під час виплати заробітної плати.

Представництво просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

• Чи правильно Представництво розуміє, що у такому разі зберігає статус роботодавця та податкового агента для цілей справляння податку на доходи фізичних осіб і військового збору і обов’язок щодо утримання й перерахування податку на доходи фізичних осіб і військового збору зберігається за Представництвом?
• Чи вірно Представництво розуміє, що обов’язок зі сплати податку на доходи фізичних осіб і військового збору вважатиметься виконаним, якщо відповідні суми цих податків будуть перераховані до відповідного бюджету на дату виплати та перед виплатою заробітної плати (за вирахуванням податку на доходи фізичних осіб і військового збору) на іноземні рахунки?

Відповідно до позиції податкових органів, дохід фізичної особи – нерезидента, нарахований юридичною особою – постійним представництвом нерезидента, з метою оподаткування включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.

Водночас така юридична особа зобов’язана виконати всі функції податкового агента, передбачені Кодексом.

Коментар Deloitte

Відповідно до нашої практики, іноземні працівники українських компаній можуть бажати отримувати свої доходи на іноземні банківські рахунки для зручнішого управління цими коштами. Однак через обмеження переказів коштів за кордон під час воєнного стану можливості для таких переказів наразі немає.

Щодо оподаткування доходів фізичних осіб від операцій з криптовалютами

(ІПК 2576/ІПК/99-00-24-03-03 від 9 травня 2025 року)

Фізична особа сплачує податки на криптовалюту виключно з прибутку, отриманого внаслідок її продажу, обміну на фіатні гроші.

Платник просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання:

• Чи є базою оподаткування загальний оподатковуваний дохід, тобто вся сума коштів від продажу криптовалюти?

Державна податкова служба України зазначає, що дохід, отриманий фізичною особою від продажу криптовалюти, включається до загального річного оподатковуваного доходу як іноземний, якщо джерело виплати цього доходу є іноземним, або як інший дохід, якщо його виплата здійснюється фізичною особою – резидентом на території України.

Коментар Deloitte

Звертаємо вашу увагу на те, що законопроєкт №10225-д від 24 квітня 2025 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо врегулювання обороту віртуальних активів в Україні» досі не ухвалено.

В майбутньому операції з деякими криптовалютами можуть оподатковуватись як операції з інвестиційними активами. Це надасть можливість враховувати витрати на придбання активу та оподатковувати прибуток замість доходу.

Але станом на сьогодні, згідно з чинним податковим законодавством України, фізичні особи – податкові резиденти України зобов’язані декларувати свій дохід від операцій з криптовалютами на іноземних біржах як іноземний дохід, а не як інвестиційний прибуток.

Щодо оподаткування операцій з інвестування шляхом внесення права користування нерухомим майном до статутного капіталу ТОВ

(ІПК 2760/ІПК/99-00-24-03-03 від 19 травня 2025 року)

Фізична особа, яка є єдиним учасником ТОВ, має намір збільшити статутний капітал товариства шляхом здійснення додаткового внеску у негрошовій формі – права користування нерухомим майном на строк 2 роки і 10 місяців.

У зв’язку з цим платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

• Чи є сума майнового внеску платника податку – фізичної особи до статутного капіталу юридичної особи – резидента об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором?
• Чи підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб та військовим збором майновий внесок до статутного капіталу юридичної особи – резидента після закінчення строку користування майном?

Податкові органи вважають, що здійснення платником податків – фізичною особою (учасником товариства) додаткового внеску до статутного капіталу у вигляді права користування нерухомим майном є витратами платника податків, а не доходом у розумінні Податкового кодексу України.

Отже, такий внесок не підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.

Проте після закінчення строку користування майном, у разі продажу корпоративних прав або зменшення статутного капіталу, дохід, отриманий фізичною особою у вигляді інвестиційного прибутку, включається до загального річного оподатковуваного доходу та оподатковується ПДФО і військовим збором на загальних підставах. Водночас вартість додаткового внеску не враховується у складі витрат під час визначення інвестиційного прибутку.

Коментар Deloitte

Як і в інших подібних випадках, внесок до статутного капіталу підприємства не вважається доходом і через це не підлягає оподаткуванню.

Проте під час продажу часток або зменшення статутного капіталу внесок у вигляді права на користування нерухомим майном, строк якого закінчився, не підлягає врахуванню як витрати на придбання інвестиційного активу.

Таким чином, вартість цього права не може бути вирахувана з доходу, який фізична особа отримає під час продажу часток у компанії або у разі зменшення статутного капіталу.

Судова практика

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 1 травня 2025 року у справі №160/4326/25

Фізична особа подала позов до Дніпропетровського окружного адміністративного суду проти ГУ ДПС у Дніпропетровській області, просивши скасувати податкові повідомлення-рішення.

Позиція позивача

• Позивач стверджує, що дані, надані НБУ до ДПСУ, є банківською таємницею, яку отримали без судового дозволу.
• Відсутні юридичні підстави для розкриття цієї інформації, оскільки великий обсяг переказів не є достатнім приводом для розкриття банківської таємниці.
• Позивач вважає, що податковий орган неправомірно використав інформацію, отриману з порушенням процедур.

Позиція відповідача

• Відповідач стверджує, що його дії були здійснені згідно із законом. ГУ ДПС застосувало штрафи за ненадання документів, неподання декларації та заниження податкових зобов’язань.

Позиція суду

• Суд встановив, що інформація про доходи базується тільки на листах НБУ і ДПС, без конкретної інформації про транзакції.
• Банківські виписки не є достатніми доказами доходу, що потребує додаткового декларування.
• Суд погодився з позивачем, що відповідач не зміг підтвердити походження коштів чи встановити відправників.
• Податковий орган не проводив достатньої перевірки та користувався тільки даними про надходження коштів, дійшовши передчасного висновку про їхню природу.

Суд визнав дії податкових органів передчасними і недостатньо обґрунтованими. Позовну заяву фізичної особи про скасування податкових рішень було задоволено.

Коментар Deloitte

Ми спостерігаємо тенденцію в судовій практиці, коли суди підтримують позицію фізичних осіб у питаннях надання Національним банком України податковим органам інформації щодо грошових переказів на рахунках фізичних осіб. У попередньому дайджесті було висвітлено судову справу №500/5624/24 від 18 лютого 2025 року, де суд також підтримав вимоги фізичної особи.

Ця судова справа знову свідчить про підвищену увагу податкових органів до грошових переказів між картковими рахунками фізичних осіб.

На підставі отриманої інформації податкові органи оцінили перекази як дохід позивача, визначивши базу для оподаткування та розрахунку податкової заборгованості. Проте податковими органами не було враховано сутність переказів, отриманих платником. Також податкові органи не звернулись безпосередньо до платника податків для отримання роз’яснення щодо сутності переказів, а одразу виписали податкове повідомлення-рішення та застосували штрафи.

Зараз немає унормованої практики надсилання листів від податкових органів платникам податків, тож вони можуть приходити як в Електронний кабінет, так і поштою на адресу реєстрації. Якщо податкові органи отримують інформацію про доходи фізичної особи, вони надсилають податкове повідомлення-рішення, яке одразу вважається узгодженим податковим зобов’язанням (прикладом є судове рішення від 21 квітня 2025 року №640/19024/22 Донецького окружного адміністративного суду). У разі неотримання листа поштою та його повернення до податкових органів України з цього ж моменту починають нараховуватися штрафи.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року у справі №320/20777/24

Фізична особа звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом проти ГУ ДПС у м. Києві щодо неповернення помилково сплаченої суми з податку на продаж нерухомого майна.

Позиція позивача

• Позивач стверджує, що помилково сплатив податок 5% від продажу нерухомості на вимогу нотаріуса. Звернення до відповідача щодо повернення грошей були безрезультатними.

Позиція відповідача

• Відповідач із позовом не погоджується та вважає його необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню, посилаючись на призупинення відповідей у воєнний час за п.п. 69.9 п. 69 ПКУ, заявляючи, що не зобов’язаний реагувати на запити, які не стосуються правового режиму воєнного стану, військової діяльності, надання медичної допомоги, евакуації тощо.

Позиція суду

• Суд визначив, що заяви позивача від 16 березня 2023 року не були належним чином розглянуті.
• Суд не приймає аргумент відповідача щодо призупинення відповідей, оскільки він уже дав оцінку іншим заявам позивача.

Суд ухвалив визнати дії ГУ ДПС у м. Києві протиправними щодо неприйняття рішення, зобов’язавши їх вирішити питання з урахуванням висновків суду.

Коментар Deloitte

У випадках, коли податкові органи посилаються на воєнний стан, зазначаючи, що під час його дії вони мають право не розглядати звернення від громадян, які не стосуються правового режиму воєнного стану, практика свідчить про інше.

Суд постановляє, що податкові органи зобов’язані розглянути звернення фізичної особи, незважаючи на воєнний стан, особливо якщо раніше цими органами вже були розглянуті інші звернення від цієї ж особи.

Як спеціалісти Deloitte можуть допомогти?

Deloitte має одну з найсильніших податкових практик в Україні, а також команду податкових експертів та адвокатів із багаторічним досвідом. Ми пропонуємо централізовану систему надання послуг із залученням спеціалістів компанії у різних країнах і з одним центром координації. Наша команда може надати такі послуги:

• консультування фізичних осіб з питань оподаткування в Україні та за кордоном;
• підготовка декларацій з податку на доходи для фізичних осіб;
• підтримка клієнтів у комунікації чи спорах із податковими та іншими державними органами України;
• допомога зі сплатою податку на доходи фізичних осіб та військового збору;
• допомога в питаннях пенсійного забезпечення та сплати єдиного соціального внеску;
• аналіз на предмет набуття чи втрати статусу податкового резидента України чи іншої країни та оподаткування доходів з джерелами в різних країнах;
• застосування податкових кредитів і знижок.

Якщо у вас є будь-які запитання стосовно оподаткування доходів фізичних осіб в Україні або вам потрібна консультація, будь ласка, зв’яжіться з нашою командою експертів, які із задоволенням допоможуть.

_{Коментарі спеціалістів Deloitte, зазначені в цьому огляді, мають виключно інформативний характер та не мають бути використані платниками податків без детального аналізу конкретного питання за участю спеціалістів.}

Deloitte Ukraine Voices

Повернутися до: Актуальні новини з питань оподаткування фізичних осіб