Tax & Legal Digest

Третій квартал 2026 року ознаменувався важливими змінами для бізнесу – розширенням програм державної підтримки, податковими та митними пільгами, черговим пом’якшенням валютних обмежень, оновленням правил публічних закупівель та розвитком механізмів публічно-приватного партнерства.

Пропонуємо ознайомитися з оглядом головних новин сезону. 

Розширено програму компенсацій бізнесу за зруйноване майно та страхування воєнних ризиків

Постановою від 17 вересня 2026 року №1157 Кабінет Міністрів України розширив перелік майна, за знищення якого може надаватися часткова компенсація за рахунок держави відповідно до постанови КМУ від 28 листопада 2025 року №1541.
Зокрема, до цього переліку тепер входять не тільки нерухоме майно і виробниче обладнання, а й:

• пальне (для розпорядників акцизних складів);
• автотранспорт для перевезення чи зберігання пального;
• сільськогосподарська техніка;
• вантажівки та причепи масою понад 7,5 тонни.

До територій підвищеного ризику, на яких можна отримати таку компенсацію, включено також місто Київ та Київську область.

Також Уряд поширив механізм часткової компенсації страхових премій за договорами страхування від воєнних ризиків і на власне, і на орендоване майно, а максимальний розмір такої компенсації збільшив із 3 млн грн до 5 млн грн на рік.

Такі зміни мають на меті підтримати бізнес, який постраждав від збройної агресії рф, зокрема в аграрному секторі та у сфері паливної інфраструктури, які залишаються одними з найбільш вразливих до воєнних ризиків.

Нові правила підготовки проєктів публічно-приватного партнерства (ППП) та відбору приватного партнера

Кабінет Міністрів України затвердив деякі підзаконні акти на виконання нового Закону України «Про ППП»:

1. Постанова КМУ від 13 серпня 2026 року №1051 містить оновлені правила підготовки проєктів ППП, зокрема вимоги до змісту концептуальної записки проєкту та техніко-економічного обґрунтування (ТЕО), а також порядок проведення аналізу концептуальної записки та аналізу ефективності проєкту.
2. Постанова КМУ від 30 вересня 2026 року №1204 містить оновлений порядок відбору приватного партнера для проєктів ППП, а також деяких проєктів концесії. Він детальніше регулює особливості кожного з видів конкурентних процедур (відкриті торги, торги з обмеженою участю та конкурентний діалог).

Затвердження цих нормативно-правових актів є важливим кроком у реалізації нового Закону України «Про ППП» та дає змогу розпочати підготовку й реалізацію нових проєктів ППП. Водночас це ще не всі підзаконні акти, необхідні для повноцінної реалізації Закону. Серед іншого, Уряд має затвердити порядок залучення, використання та здійснення моніторингу надання грантів для проєктів ППП, який важливий для реалізації проєктів на основі гібридного фінансування (із залученням коштів іноземних донорів).

Оновлено правила публічних закупівель

З 1 вересня 2026 року почали діяти зміни до особливостей здійснення публічних закупівель, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №957. Основні нововведення:

1. повернено переговорну процедуру для визначених виняткових випадків, зокрема за відсутності конкуренції, нагальної потреби або якщо відкриті торги не відбулися;
2. встановлено нові пороги для конкурентних закупівель: від 200 тис. грн для товарів і послуг та від 1,5 млн грн для робіт;
3. мінімальний строк подання пропозицій у відкритих торгах збільшено до 15 днів;
4. за договорами на виконання робіт вартістю від 10 млн грн замовники мають оприлюднювати акти виконаних робіт і довідки про їхню вартість;
5. до кінця 2026 року дозволено укладати прямі договори щодо визначеного енергетичного обладнання та пов’язаних робіт і послуг.

Такі зміни загалом підвищують гнучкість закупівель і сприяють захисту прав учасників. Водночас застосування переговорної процедури та укладення прямих договорів потребуватимуть належного обґрунтування для збереження прозорості та конкуренції, тому команда Deloitte продовжуватиме стежити за практикою застосування оновлених правил.

НБУ впровадив великий пакет пом’якшення валютних обмежень

Національний банк України (далі – «НБУ») ухвалив чергові пом’якшення валютних обмежень шляхом внесення змін до постанови Правління НБУ №18 від 24 лютого 2022 року. Відповідні зміни затверджено постановою Правління НБУ №90 від 10 серпня 2026 року. Основний акцент нового етапу валютної лібералізації зроблено на розширенні можливостей для фізичних осіб, водночас передбачено низку важливих послаблень для бізнесу та фінансового сектору.

Для фізичних осіб розмір ключових лімітів збільшено вдвічі: на купівлю іноземної валюти, банківських металів і цінних паперів іноземних емітентів (до 200 тис. грн на місяць), на зняття коштів із валютних рахунків (до 200 тис. грн на день), а також на оплату товарів, робіт, послуг та оренди житла за кордоном. Крім того, дозволено здійснювати такі платежі не лише за допомогою банківських карток, а й шляхом банківських переказів, зокрема через SWIFT.

Для бізнесу розширено можливості міжнародних розрахунків, запроваджено механізм передачі валютних лімітів між пов’язаними компаніями в межах однієї групи та дозволено здійснювати окремі платежі нерезидентам за експортними договорами (штрафи, компенсації, бонуси тощо). Також переглянуто ліміти за корпоративними картками та готівковими операціями.

Окремі зміни стосуються фінансового сектору: розширено можливості проведення валютних операцій для банків та страхового ринку, зокрема в межах системи «Зелена картка». Загалом нововведення свідчать про поступове пом’якшення валютних обмежень та подальший рух НБУ до лібералізації валютного регулювання за умови збереження фінансової стабільності.

Детальніше про чергове валютне пом’якшення читайте в нашому інформаційному повідомленні.

З січня 2027 року в Україні запрацює нова класифікація видів економічної діяльності NACE 2.1-UA

Державна служба статистики повідомила про запровадження з 1 січня 2027 року нової версії Класифікації видів економічної діяльності NACE 2.1-UA, яка згодом замінить чинний державний класифікатор ДК 009:2010. Відповідне рішення затверджено наказом Держстату від 28 жовтня 2025 року №191.

Зміни пов’язані з гармонізацією українського законодавства та статистичної системи з європейськими стандартами. Для більшості бізнесів перехід буде технічним, а значна частина чинних КВЕДів залишиться без змін. Водночас для окремих видів діяльності коди буде оновлено, об’єднано або замінено новими.

Держстат уже оприлюднив таблицю відповідності між КВЕД-2010 та NACE 2.1-UA, що дозволяє перевірити, чи стосуються зміни конкретного бізнесу.

Компаніям та ФОП, КВЕДи яких змінюються відповідно до нової класифікації, ймовірно, потрібно буде внести зміни до відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо видів економічної діяльності. Рекомендуємо завчасно перевірити чинні КВЕДи та відстежувати подальші роз’яснення державних органів щодо порядку переходу на нову класифікацію.

Зміни у працевлаштуванні іноземців

У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №16073, який передбачає масштабне оновлення процедури працевлаштування іноземців та осіб без громадянства в Україні. Документ спрямований на спрощення процедур, їх цифровізацію та наближення до стандартів ЄС.

Серед ключових змін:

• запровадження єдиного дозволу на проживання та працевлаштування замість окремих документів;
• створення Єдиного державного вебпорталу працевлаштування іноземців, через який подаватимуться документи та розміщуватимуться вакансії;
• переведення більшості процедур в електронний формат;
• надання іноземцям до трьох місяців для пошуку нового роботодавця після припинення трудового договору;
• посилення відповідальності роботодавців за порушення правил працевлаштування іноземців.

У разі ухвалення реформа може суттєво спростити залучення іноземних фахівців до роботи в Україні, водночас посиливши державний контроль за трудовою міграцією. Наразі законопроєкт перебуває на розгляді парламенту. Ми відстежуємо його подальший розгляд.

ДПС роз’яснила порядок застосування податкових пільг для резидентів Defence City

ДПС оприлюднила інформаційний лист №3/2026, присвячений практичним аспектам застосування податкових пільг для резидентів Defence City. У листі систематизовано умови та порядок використання преференцій, передбачених Законом №4577-IX, зокрема щодо податку на прибуток, земельного податку, податку на нерухоме майно та екологічного податку.

Найбільше уваги приділено звільненню від податку на прибуток. ДПС нагадує, що для застосування цієї пільги резидент Defence City повинен одночасно виконувати низку умов. Зокрема, він не може бути резидентом Дія Сіті, виплачувати дивіденди, крім окремих винятків, а також мати встановлені порушення щодо подання звітності і документації з трансфертного ціноутворення (ТЦУ) та контрольованих іноземних компаній (КІК).

Водночас сам факт набуття статусу резидента Defence City не надає права на автоматичне застосування пільги. Для її отримання необхідно подати до контролюючого органу заяву у довільній формі за місцем податкової реєстрації. Якщо протягом 10 робочих днів ДПС не надасть відмови, така заява вважається прийнятою автоматично.

Окрему увагу приділено моменту початку застосування пільги. Звільнення діє з першого числа першого місяця кварталу, наступного за кварталом подання заяви. Наприклад, якщо резидент подав заяву у серпні 2026 року, право на пільгу виникне з 1 жовтня 2026 року.

ДПС також наголошує, що для резидентів Defence City, які застосовують звільнення від податку на прибуток, звітними періодами є квартал, півріччя, три квартали та рік. Відповідно, застосування виключно річного звітного періоду в такому разі не допускається.

Крім того, інформаційний лист охоплює порядок застосування звільнень від земельного податку, податку на нерухоме майно та екологічного податку, а також практичні питання реінвестування звільненого від оподаткування прибутку та наслідків втрати права на пільгу.

Інформаційний лист є практичним орієнтиром для резидентів Defence City та компаній, які розглядають можливість приєднання до режиму. Документ роз’яснює порядок застосування податкових пільг, передбачених спеціальним режимом, а також умови, яких необхідно дотримуватися для збереження права на такі пільги.

Оновлено форму декларації з податку на прибуток: нові правила для платників ЄП 4 групи та резидентів Defence City

На виконання змін, запроваджених Законом №4577-IX, Міністерство фінансів оновило форму Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (ПнП). Зміни спрямовані на адаптацію податкової звітності, зокрема, до спеціального режиму оподаткування резидентів Defence City, а також до нових правил оподаткування окремих доходів юридичних осіб – платників єдиного податку 4 групи.

Для резидентів Defence City оновлено рядки декларації з ПнП, призначені для відображення додаткових зобов’язань з податку на прибуток та пені. Зокрема, відповідні суми відображатимуться у разі:

• невикористання звільненого від оподаткування прибутку або його частини у встановлений строк та за визначеними законодавством напрямами;
• добровільного припинення статусу резидента Defence City або відмови від застосування звільнення від оподаткування;
• втрати статусу резидента Defence City або порушення інших умов застосування пільгового режиму.

Окремий блок змін стосується юридичних осіб – платників єдиного податку 4 групи, для яких відповідно до Закону №4577-IX передбачено сплату податку на прибуток з окремих доходів від операцій із цінними паперами та корпоративними правами. Для них у декларації запроваджено новий рядок 02.1 ЄП та окремий додаток ЄП, у якому відображатимуться доходи і витрати від операцій із цінними паперами, фінансовий результат від їх відчуження та окремі доходи, отримані від емітентів корпоративних прав та інших цінних паперів.

Оновлення декларації є технічною реалізацією нових правил, запроваджених Законом №4577-IX. Для більшості платників податку на прибуток механізм розрахунку податку не змінюється. Водночас резидентам Defence City та юридичним особам – платникам єдиного податку 4 групи варто врахувати зміни під час підготовки податкової звітності.

Оновлена форма декларації вперше застосовуватиметься при поданні звітності за три квартали 2026 року.

ДПС оприлюднила практичні алгоритми застосування податкових пільг для бізнесу, що постраждав від війни

ДПС оприлюднила практичні матеріали у форматі «дорожніх карт» для платників податків, які зазнали збитків або втратили можливість виконувати податкові обов’язки внаслідок воєнних дій.
Зокрема, ДПС систематизувала порядок отримання тимчасового звільнення від виконання податкових обов’язків відповідно до ПКУ та Порядку, затвердженого наказом Мінфіну №225 від 29 липня 2022 року.

Такий механізм може застосовуватися, зокрема, якщо через обставини, пов’язані з воєнним станом, було знищено або пошкоджено приміщення, де зберігалися документи, техніка чи інші активи платника, що об’єктивно унеможливлює виконання податкових обов’язків. Для отримання відповідного рішення платник подає заяву із зазначенням податкових обов’язків і періодів, за які їх неможливо виконати, а також підтверджувальні документи. У разі позитивного рішення, зокрема, переносяться строки подання звітності та сплати податків, а також можуть не застосовуватися штрафні санкції за невиконання окремих податкових обов’язків.

Окремі дорожні карти присвячені майновим податкам. Для юридичних осіб ДПС описала алгоритм звільнення від плати за землю щодо ділянок, на яких були розташовані об’єкти нерухомості, знищені внаслідок збройної агресії, а також щодо земельних ділянок, потенційно забруднених вибухонебезпечними предметами. Практичні кроки включають фіксацію відповідних обставин, внесення інформації до необхідних реєстрів або отримання рішення органу місцевого самоврядування/військової адміністрації, а також подання до ДПС заяви та уточнювальної декларації.

Також роз’яснено порядок ненарахування та несплати податку на нерухоме майно за об’єкти, пошкоджені або знищені внаслідок збройної агресії рф. Ключове значення має належна фіксація пошкодження або знищення та внесення відповідної інформації до Реєстру пошкодженого та знищеного майна.

Крім того, ДПС узагальнила інші доступні платникам механізми підтримки у разі отримання збитків внаслідок воєнних дій, зокрема особливості ПДВ-обліку знищених товарів та основних засобів, можливість списання таких активів, податкові наслідки втрати документів, а також питання розстрочення або відстрочення податкового боргу та застосування механізму неможливості виконання податкових обов’язків.

Матеріали ДПС не запроваджують нових пільг чи механізмів підтримки, проте надають практичні роз’яснення щодо застосування вже чинних механізмів. Для компаній, які постраждали від воєнних дій, ці матеріали можуть слугувати алгоритмом, який допоможе визначити, які обставини необхідно належним чином зафіксувати, які документи підготувати та які заяви чи уточнювальну звітність подати для реалізації права на відповідне звільнення або іншу податкову преференцію. Цінним є також підтвердження того, що описаного алгоритму має бути достатньо для податкових органів, щоб отримати відповідні пільги.

Розширено податкові та митні пільги для товарів оборонного призначення

17 вересня 2026 року набрали чинності закони №4967-IX та №4968-IX, спрямовані на розширення та вдосконалення податкових і митних пільг для товарів, що постачаються для потреб сил безпеки і оборони. Зміни мають на меті уніфікувати підхід до оподаткування оборонних закупівель незалежно від джерела їх фінансування, спростити реалізацію міжнародних програм військової та технічної допомоги, а також усунути окремі податкові та митні перешкоди для підприємств, які виконують оборонні контракти.

Передбачено звільнення від ввізного мита, ПДВ та акцизного податку щодо операцій із ввезення та постачання на митній території України окремих транспортних засобів для потреб оборони, зокрема квадроциклів та мотовсюдиходів, що класифікуються у товарних позиціях 8703 та 8704 УКТ ЗЕД. Також передбачено звільнення від ПДВ операцій із постачання на митній території України окремих видів зброї та боєприпасів, зокрема товарів за позицією 9301 та визначеними підкатегоріями товарної позиції 9306 УКТ ЗЕД, за умови їх постачання для потреб оборони.

Зміни спрямовані на розширення та упорядкування податкових і митних стимулів для компаній, залучених до виконання оборонних контрактів та постачання товарів для потреб сил безпеки та оборони. У результаті вони можуть сприяти зменшенню податкового навантаження на імпортерів, виробників та постачальників відповідної продукції, а також зниженню вартості відповідних закупівель для держави. Водночас для застосування пільг важливими залишатимуться правильна класифікація товарів за УКТ ЗЕД та належне документальне підтвердження їх постачання саме для потреб оборони, особливо у випадках, коли такі постачання безпосередньо не фінансуються державою.

_{Зазначений огляд Deloitte має виключно інформаційний характер і не повинен використовуватися як офіційна консультація без окремого залучення наших спеціалістів.}

Повернутися до Tax & Legal Digest