Перейти до основного вмісту

Податкова прозорість: DAC 9 та перспективи впровадження інших стандартів обміну інформацією в Україні

Інформаційне повідомлення

Підписуйтесь на телеграм-канал Deloitte Ukraine Voices

14 квітня 2025 року Рада Європейського Союзу («ЄС») прийняла нову Директиву, що передбачає запровадження стандартизованої форми звітності та обмін нею згідно з вимогами так званого Pillar Two (відома як «DAC 9»).

Нагадуємо, що Pillar Two є частиною Плану BEPS 2.0, розробленого Організацією економічного співробітництва та розвитку («ОЕСР»), яка спрямована на обмеження «податкової конкуренції» між юрисдикціями за допомогою впровадження ефективної мінімальної ставки корпоративного податку для міжнародних груп компаній («МГК») на рівні не нижче ніж 15%.

Основні нововведення DAC 9

 

За допомогою DAC 9 запроваджуються:

  1. стандартна форма звітності (Top-up Tax Information Return), яка має подаватися членами МГК (форма містить інформацію про юрисдикцію, стандарти фінансової звітності МГК, використання пільг, розрахунок ефективної ставки податку тощо);
  2. централізоване подання звітності в межах ЄС, дозволяючи її подання лише одним членом МГК за певних умов (материнською компанією чи компанією, якій буде делеговано подання звітності);
  3. автоматичний обмін інформацією, зазначеною у звітності, в тому обсязі, який відповідає ролі та функціям компаніям МГК відповідної юрисдикції (тобто юрисдикції-отримувачі інформації за автоматичним обміном отримуватимуть не всю звітність, а лише ту, яка стосується безпосередньо їх).

Водночас обмін згідно з DAC 9 (як і у випадках інших директив з абревіатурою DAC) обов’язково має здійснюватися лише між податковими органами держав-членів країн ЄС. У випадку з третіми державами очікується, що держави-члени ЄС матимуть підписати з ними окремі угоди про обмін інформацією, або на рівні ЄС/ОЕСР буде прийнято багатосторонню конвенцію, яка передбачатиме спрощений механізм приєднання до обміну.

Часові межі впровадження DAC 9

 

У зв’язку з наближенням вже першого раунду повного звітування з Pillar Two (30 червня 2026 року) усі держави-члени ЄС (включно з тими, які вирішили відтермінувати запровадження Pillar Two) будуть зобов’язані імплементувати її положення до 31 грудня 2025 року та вперше обмінятися відповідною інформацією не пізніше 31 грудня 2026 року.

Необхідність інформування податкових органів про відповідність Pillar Two

 

Також нагадаємо, що деякі країни вже ввели для МГК, які підпадають під Pillar Two, обов’язок подання інформаційних звітів (повідомлень)/реєстрації у податкових органах. Наприклад, у Ліхтенштейні та Данії відповідний член МГК (зазвичай материнська компанія або номінований МГК суб’єкт) має подати окреме повідомлення до місцевих податкових органів, тоді як у Великій Британії замість повідомлення вимагається реєстрація. Для таких юрисдикцій крайній строк подання повідомлення/реєстрації становить 6 місяців після закінчення фінансового року (тобто 30 червня 2025 року для МГК, у яких фінансовий рік закінчується 31 грудня 2024 року).

Особливістю Німеччини є те, що повідомлення для цілей першого року звітування подається до 28 лютого 2025 року (якщо фінансовий рік відповідає календарному) або 28 лютого 2026 року (у всіх інших випадках) головою німецької «Mindeststeuergruppe» (дослівно «групи з мінімальним податковим навантаженням»). У Франції окремої форми повідомлення немає, воно є частиною декларації з податку та подається згідно зі строками її подання.

Вплив на Україну та статус запровадження інших ініціатив, спрямованих на посилення прозорості

 

Що стосується України, то з урахуванням адаптації локального законодавства до законодавства ЄС і планів набуття членства в ЄС очікується приєднання нашої держави до обміну чи то за DAC 9, чи то багатосторонньою конвенцією протягом наступних декількох років. Однак для українських МГК, материнські компанії яких розташовані в ЄС, відповідні зобов’язання виникнуть уже найближчим часом.

Нагадаємо, що в Україні вже запроваджено та запроваджується низка інших ініціатив, спрямованих на посилення податкової прозорості:

  • Із серпня 2024 року Україна передає та отримує інформацію про банківські рахунки за Загальним стандартом звітності обміну (Common Reporting Standard, CRS), це так званий DAC 2. Згідно з даними Звіту про стан виконання національної стратегії доходів до 2030 року, у 2024 році впродовж першої звітної кампанії податковими органами отримано та оброблено 3 754 звітів, 1 794 з яких є прийнятими.
  • Щодо міжнародного обміну звітами в розрізі країн (Country-by-Country Reporting, CbC): перший обмін має відбутися у 2026 році, при цьому першим звітним періодом для України є 2024 рік. Це так званий DAC 4.
  • Наразі очікується прийняття законопроєкту щодо імплементації положень Директиви DAC 7, яка стосується обміну інформацією про платформи електронної комерції.
  • У майбутньому, відповідно до плану адаптації, можливе впровадження положень директив:
    • DAC 3, яка стосується автоматичного обміну між податковими органами виданих ними рішень/консультацій (tax rulings) та договорів про попередньо узгоджене ціноутворення (advance pricing arrangements) – в Україні елементи цієї Директиви частково реалізовані через отримання інформації податковими органами за запитом;
    • DAC 5, яка надає податковим органам доступ до інформації про бенефіціарних власників компаній; водночас через суворі вимоги до банківського та іншого комплаєнсу така інформація вже відома українським податковим органам;
    • DAC 6, яка передбачає обов’язкове розкриття інформації про транскордонні угоди, які відповідають певним ознакам «агресивного» податкового планування;
    • DAC 8, яка зобов’язує постачальників послуг з обігу криптоактивів повідомляти про транзакції своїх клієнтів податковим органам.

Замість висновку

 

Україна, хоч і не є членом ЄС, активно рухається шляхом гармонізації свого податкового законодавства відповідно до європейських стандартів. Це включає вже майже всі ініціативи DAC. Це створює як виклики щодо повної прозорості та зменшення мотивації до агресивного податкового планування, так і можливості для українського бізнесу й економіки загалом (краще розуміння стандартів відповідності в податковій сфері в країнах, охоплених міжнародними договорами).

Ми в Deloitte продовжуємо уважно стежити за змінами, а також практикою реалізації нововведень. Наша команда і надалі ділитиметься з вами корисною інформацією.

Коментарі спеціалістів Deloitte, зазначені в цьому повідомленні, носять виключно інформативний характер та не мають бути використані платниками податків без детального аналізу конкретного питання за участю спеціалістів.

Ми будемо раді надати вам консультаційну допомогу стосовно тематики цього інформаційного повідомлення та будь-яких інших питань щодо оподаткування доходів нерезидентів.

Чи було це для вас корисним?

Дякуємо за ваш зворотний зв'язок

Актуальне