Новий закон про цифрові платформи: ключові зміни для бізнесу та фізичних осіб

12 червня 2026 року Голова Верховної Ради України підписав Закон № 4903-ІХ від 9 червня 2026 року (реєстраційний номер законопроєкту 15111-д) щодо оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи («Закон»), який наразі очікує опублікування. Як ми розуміємо, строк для підписання Президентом вже сплив, тому він має вважаєтися таким, що пройшов «мовчазну згоду». У будь якому разі більшість положень Закону не набувають чинності одразу після його офіційного опублікування, тож ми й надалі стежитимемо за розвитком ситуації.

Цей Закон фактично імплементовує в українське законодавство положення Директиви ЄС Directive on Administrative Cooperation 7 (DAC7) та зобов’язує цифрові платформи:

1. Збирати інформацію про продавців і постачальників послуг, які використовують такі платформи.
2. Звітувати про ці дані податковим органам.

Сплачувати податки з доходів фізичних осіб продавців, які отримують їх від діяльності, що здійснюється на такій платформі, якщо застосовно.

Кого стосуватиметься Закон?

• операторів цифрових платформ, зокрема українських та іноземних платформ, що забезпечують проведення транзакцій між користувачами (наприклад, маркетплейси та сервісні платформи, зокрема сервіси таксі, доставки їжі, оренди, фрилансу);
• фізичних осіб, які отримують дохід через такі платформи, зокрема від продажу товарів, надання особистих послуг, оренди нерухомого майна, оренди транспортних засобів.

Водночас прийнятий Закон не передбачає змін до порядку оподаткування діяльності фізичних осіб-підприємців або юридичних осіб, а також «електронних дошок оголошень», які лише розміщують відповідні оголошення або надають інформацію про товари чи послуги. Ключовою умовою для оподаткування за цим Законом є здійснення операції через платформу, яка виступає у ролі посередника, ідентифікує користувачів, має доступ до даних про транзакції та здатна надавати таку інформацію податковим органам. Іншими словами, йдеться про доходи, отримані фізичними особами саме через інфраструктуру цифрової платформи.

Міжнародна податкова прозорість або мета Закону

Закон також запроваджує правила, відповідно до яких податкові органи країн-учасниць міжнародного обміну інформацією зможуть автоматично обмінюватися даними про доходи, отримані фізичними особами через цифрові платформи. Це означає, що платформи будуть зобов’язані передавати податковим органам України інформацію про продавців, а податкові органи України – обмінюватися такою інформацією з відповідними іноземними податковими органами.

Така інформація включатиме ідентифікаційні дані продавців, відомості про їхню податкову резидентність, види доходу, обсяги транзакцій, а також реквізити рахунків, через які отримано доходи за допомогою платформи. Водночас зазначені правила застосовуватимуться лише після офіційного приєднання України до Багатосторонньої угоди компетентних органів DPI (DPI MCAA).

Станом на 1 квітня 2026 року понад 30 юрисдикцій вже підписали DPI MCAA. Серед таких юрисдикцій – всі країни ЄС, а також Канада, Колумбія, Коста-Рика, Нова Зеландія, Норвегія та Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії.

Новий режим оподаткування фізичних осіб

Закон, прийнятий Парламентом, запроваджує спеціальний режим оподаткування для фізичних осіб-продавців, які отримують дохід через цифрові платформи. Він застосовуватиметься до фізичних осіб, які:

• мають річний дохід, що не перевищує 834 мінімальних заробітних плат (приблизно 7,2 млн грн у 2026 році);
• не здійснюють продаж підакцизних товарів;
• не залучають найманих осіб під час здійснення діяльності через платформу (для ФОП – лише щодо діяльності поза межами зареєстрованих КВЕД).

Сукупне податкове навантаження на дохід, отриманий фізичною особою через цифрову платформу, становитиме 10% ПДФО (військовий збір не застосовується за такого спеціального режиму). Водночас 23% ПДФО застосовуватиметься до будь-якої суми перевищення встановленого порогу. Оператори цифрових платформ тепер виступатимуть податковими агентами для фізичних осіб, які будуть зобов’язані передавати платформам свої ідентифікаційні дані та інформацію про платежі, а також проводити всі операції виключно через рахунок, відкритий у банку України або в небанківського надавача платіжних послуг, про які продавець повідомляє відповідному оператору цифрової платформи.

Наявні пільги

З метою уникнення надмірного податковго й адміністративного навантаження як для цифрових платформ, так і для фізичних осіб, встановлено річний неоподатковуваний ліміт доходу в розмірі 2 000 євро (розраховується за курсом НБУ станом на 1 січня звітного року). Відтак у межах цього ліміту нерегулярний продаж особистих або вживаних товарів не підлягагатиме оподаткуванню.

Якщо зазначений ліміт не перевищено, оператор цифрової платформи не утримує податок із доходів фізичної особи, однак зобов’язаний відобразити такі доходи у спрощеному податковому розрахунку до 31 січня року, наступного за звітним.

Оператори цифрових платформ

Оператори цифрових платформ повинні підготуватися до нових і більш вимогливих правил, насамперед щодо збору та подання даних податковим органам. Їхні обов’язки передбачатимуть:

• реєстрацію в Україні як операторів цифрових платформ;
• проведення належної перевірки для ідентифікації підзвітних продавців;
• збір і перевірку даних продавців;
• зберігання інформації про продавців протягом 1 825 днів;
• щорічне звітування про доходи продавців, отримані через платформу;
• ведення обліку та документації;
• виконання функцій податкового агента щодо доходів фізичних осіб.

Невиконання вимог може призвести до застосування штрафних санкцій, а в окремих випадках – до обмеження доступу до платформи. Водночас, самі платформи поділяються на кваліфіковані, підзвітні та виключені від чого залежить обсяг їхніх обов’язків.

Часові рамки введення в дію Закону

Правила впроваджуются не одразу, а поступово. Це залежатиме, зокрема, від приєднання України до Багатосторонньої угоди DPI та завершення дії воєнного стану.

1 листопада 2026 року. Правила щодо реєстрації та звітності набудуть чинності лише за умови, що до цієї дати Україна офіційно приєднається до Багатосторонньої угоди DPI. Якщо приєднання буде відкладено, повна система правил залишатиметься призупиненою без автоматичного перенесення строків.

За умови приєднання України до Багатосторонньої угоди DPI до 1 листопада 2026 року, оператори цифрових платформ повинні будуть завершити реєстрацію в Україні до 1 січня 2027 року, що означатиме початок першого (річного) періоду моніторингу, який завершиться 31 грудня 2027 року.

31 січня 2028 року є найранішою можливою датою подання платформами річного звіту за період 2027 року. Водночас Міністерство фінансів матиме право встановити пізніший строк.

Післявоєнний перехід. Починаючи з 1 січня року, що настає за третім повним календарним роком після припинення воєнного стану, доходи, отримані через платформи в межах порогу, що становить 834 мінімальні заробітні плати, оподатковуватимуться за ставкою 6,5% (5% ПДФО та 1,5% військового збору), а сума перевищення такого порогу – за ставкою 19,5% (18% ПДФО та 1,5% військового збору). Після скасування військового збору відповідні ставки становитимуть 5% та 18%.

Потенційні штрафні санкції

У разі невиконання вимог Закону до операторів цифрових платформ застосовуватимуться такі штрафні санкції:

1. Нереєстрація як оператора цифрової платформи тягне за собою накладення штрафу в розмірі 20 мінімальних заробітних плат (далі – МЗП), що у 2026 році становить 172 940 грн (приблизно 3 360 євро).
2. Неподання звіту про доходи підзвітних продавців передбачає накладення штрафу в розмірі 100 МЗП (864 700 грн, або приблизно 16 802 євро).
3. Несвоєчасне подання звіту або виправленого звіту тягне за собою накладення штрафу в розмірі 0,5 МЗП (4 324 грн, або приблизно 84 євро) за кожний календарний день прострочення.
4. Подання звіту з помилками або неповними відомостями тягне за собою накладення штрафу в розмірі 0,5 МЗП щодо кожного підзвітного продавця, стосовно якого подано помилкові або неповні дані. Штраф не застосовується, якщо оператор самостійно подав виправлений звіт у встановлені строки.
5. Умисне невключення продавця до звіту або порушення правил перевірки передбачає накладення штрафу в розмірі 5% від сукупної винагороди, виплаченої такому продавцю протягом звітного періоду, але не менше 1 МЗП (8 647 грн, або приблизно 168 євро) за кожного такого продавця та за кожний вид діяльності.
6. Порушення строків зберігання документів або правил призупинення виплат передбачає штраф у розмірі 1 МЗП. Якщо такі порушення призвели до невключення інформації про продавця до звіту, розмір штрафу збільшується до 50 МЗП (432 350 грн, або приблизно 8 401 євро).
7. Неподання або несвоєчасне подання спрощеного податкового розрахунку тягне за собою накладення штрафу в розмірі 20 МЗП (172 940 грн, або приблизно 3 360 євро). Подання розрахунку з недостовірними відомостями або помилками передбачає штраф у розмірі 1 МЗП за кожного продавця, щодо якого подано помилкові дані.

За порушення, допущені під час подання звіту за перший звітний період (1 січня 2027 року – 31 грудня 2027 року), штрафи за помилкові відомості у звіті та спрощеному розрахунку застосовуватимуться у розмірі 0,5 від відповідного вищенаведеного штрафу.

Усі штрафи розраховуються кратно розміру мінімальної заробітної плати, встановленої станом на 1 січня відповідного звітного року (у 2026 році – 8 647 грн).

Хоронологія імплементації DAC7 в Україні

Ми продовжуємо стежити за змінами та практикою впровадження нововведень. Наша команда з питань оподаткування фізичних та юридичних осіб і надалі ділитиметься з вами корисною інформацією.

Зазначений огляд Deloitte має виключно інформативний характер і не повинен використовуватися як офіційна консультація без окремого залучення наших спеціалістів.

Deloitte Ukraine Voices

Повернутися до: Податково-юридичний інформаційний бюлетень