Ми продовжуємо відстежувати індивідуальні податкові консультації (далі – «ІПК») ДПС щодо застосування правил ТЦУ, а також консультації в системі Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (далі – «ЗІР»). Протягом останніх місяців було опубліковано декілька ІПК щодо питань, які ми раніше аналізували.
Наше інформаційне повідомлення містить короткі висновки, надані в таких консультаціях за період з квітня до червня 2025 року, а також коментарі спеціалістів Deloitte.
Детальніше ознайомитися з консультаціями, наданими в системі ЗІР, можна за посиланням.
Чи застосовуються штрафні санкції у разі самостійного виправлення платником податків методологічних помилок, допущених при складанні звіту про контрольовані операції?
Категорія 131.10
Штрафні санкції не застосовуються у разі самостійного виправлення платником податків методологічних помилок, допущених під час складання звіту про контрольовані операції (далі – «Звіт про КО»), якщо ці помилки не призвели до недекларування або несвоєчасного декларування контрольованих операцій у раніше поданому звіті.
ПКУ не передбачає штрафів за такі виправлення. Однак платник податків зобов’язаний подати уточнювальний Звіт про КО відповідно до встановленого порядку.
Коментар Deloitte. Звертаємо увагу, що будь-які виправлення у Звіті про КО, які впливають на обсяг відображених операцій, може призвести до штрафних санкцій.
Усі індивідуальні податкові консультації можна знайти в «Єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій» за відповідним номером консультації за посиланням.
Щодо особливостей використання методу ПНЦ для аналізу операцій з продажу сільськогосподарських товарів
(ІПК №2260/ІПК/99-00-21-02-03)
Платник податків укладає з контрагентами рамкові договори, якими фіксує намір співпраці. В подальшому за результатом домовленості укладає додаток/додаткову угоду, на підставі якого визначаються суттєві умови договору (номенклатура, характеристика, ціна, загальна вартість, кількість та інше). На дату такого додатка/додаткової угоди подається повідомлення про укладання форвардного, ф’ючерсного контракту або контракту на здійснення операцій із сировинними товарами (далі – «Повідомлення»).
ПКУ не передбачає можливості для платника податків повідомляти податкові органи щодо внесення будь-яких змін до договору. Отже, контролюючі органи керуються інформацією про укладення договору, яку надав платник податків у Повідомленні стосовно такого договору, що надійшло першим.
Таким чином, платник податків не може подати нове Повідомлення про той самий договір, якщо він ще не виконаний або залишається чинним. Якщо після подання Повідомлення було внесено зміни до договору щодо характеристик, ціни, обсягу товару та інших умов, то контролюючий орган має право порівнювати ціни не на дату укладення договору, а на дату переходу права власності або дату відвантаження товару, відповідно до фактичних обставин операції.
Коментар Deloitte. Детальніше щодо особливостей аналізу операцій із сировинними товарами можна дізнатись у нашій статті за посиланням.
Щодо особливостей подання Повідомлення про участь у МГК
(3430/ІПК/99-00-21-02)
Протягом 2024 року платник податків здійснював контрольовані операції, відповідно у нього виникає обов’язок щодо подання до 1 жовтня 2025 року Звіту про КО. У березні 2024 року у платника податків відбулася зміна складу учасників, за наслідками якої платник податків втратив статус учасника міжнародної групи компаній (далі – «МГК»).
Податкова служба України повідомляє, що платники податків, які протягом року були учасниками МГК та здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подати Повідомлення про участь у МГК до 1 жовтня наступного року.
Навіть якщо участь платника податків у МГК припинено протягом року, Повідомлення подається з кодом UNC102 у графі 6, що вказує на відсутність статусу учасника МГК на кінець звітного року.
У такому разі частини Повідомлення з 7.1 до 11 та розділи I і II не заповнюються, а в графі 12 можна надати пояснення (наприклад, щодо зміни структури групи).
Щодо особливостей визнання операцій з нерезидентом зі «спеціальною» ОПФ контрольованими
(ІПК №2767/ІПК/99-00-21-02-03)
У 2025 році платник податків уклав договір з компанією, яка є резидентом Об’єднаних Арабських Еміратів (ОАЕ) та має організаційно-правову форму (ОПФ) FZCO, яка включена до переліку «спеціальних» ОПФ, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Господарські операції платника податків із контрагентом, який має «спеціальну» ОПФ, можуть визнаватися неконтрольованими, навіть якщо обсяг взаємовідносин за звітний рік із таким контрагентом перевищив 10 млн грн. Для цього платнику податків потрібно до 1 жовтня року, що настає за звітним, надати довідку до державних податкових органів. Довідка повинна підтверджувати, що контрагент є резидентом ОАЕ, з якими укладено міжнародний договір. Така довідка має бути видана уповноваженим органом ОАЕ, легалізована, перекладена та відповідати законодавству України.
Окрім цього, платник податків може уникнути 30%-го коригування відповідно до підпунктів 140.5.4, 140.5.51 та 140.5.6 ПКУ, якщо обсяг взаємовідносин із таким контрагентом не перевищив 10 млн грн. Для цього платник податків повинен підтвердити, що такий контрагент є податковим резидентом ОАЕ та сплачує корпоративний податок у державі реєстрації. Достатнім підтвердженням буде документ/довідка про сплату саме цим нерезидентом податку у період здійснення операцій.
Коментар Deloitte. Платник податків може не здійснювати 30%-ве коригування операцій з контрагентом зі спеціальною ОПФ за умови:
Коментарі спеціалістів Deloitte, зазначені в цьому огляді, носять виключно інформативний характер та не мають бути використані платниками податків без детального аналізу конкретного питання за участю спеціалістів.
Ми будемо раді надати вам консультаційну допомогу стосовно тематики вищезазначених консультацій та будь-яких інших питань з ТЦУ.
Перейти до: Податково-юридичний інформаційний бюлетень
Перейти до: Україна: актуальні новини з трансфертного ціноутворення