Огляд ключових роз’яснень та консультацій контролюючих органів з питань трансфертного ціноутворення

Ми продовжуємо відстежувати індивідуальні податкові консультації (далі – «ІПК») Державної податкової служби з питань застосування правил трансфертного ціноутворення (далі – «ТЦУ»), а також консультації у системі Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (далі – «ЗІР»). Наше інформаційне повідомлення містить короткі висновки, надані в таких консультаціях, за період з лютого до травня 2024 року, а також коментарі спеціалістів «Делойт».

Консультації у системі ЗІР

Детальніше з консультаціями, наданими в системі ЗІР, можна ознайомитись за посиланням.

Де платник податків може перевірити набрання чинності Багатосторонньої угоди про автоматичний обмін міждержавними звітами (Multilateral Competent Authority Agreement on the Exchange of Country-by-Country Reports) з відповідною іноземною юрисдикцією для визначення першого звітного періоду для подання Звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній?

Категорія 131.07

Станом на травень 2024 року Багатостороння угода про автоматичний обмін міждержавними звітами (Multilateral Competent Authority Agreement on the Exchange of Country-by-Country Reports) (далі – «Багатостороння угода MCAA CbC») для України не набула чинності.

Після того як Багатостороння угода MCAA CbC набере чинності щонайменше з однією іноземною юрисдикцією – стороною Багатосторонньої угоди CbC, яка є партнером України щодо автоматичного обміну інформацією, відповідне інформаційне повідомлення буде розміщене на:

• вебпорталі Державної податкової служби України в рубриці: «Головна»/«Прес-центр»/«Новини» (https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/#);
• вебсайті ОЕСР за посиланням: https://www.oecd.org/tax/automatic-exchange/country-by-country-exchange-relationships.htm.

Коментар Deloitte. Оскільки наразі Багатостороння угода MCAA CbC ще не набула чинності, у платників податків – резидентів, які не є материнською компанією міжнародної групи компаній, відсутня необхідність подавати Звіт у розрізі країн в Україні. Водночас першим звітним роком буде той рік, у якому Багатостороння угода MCAA CbC набере чинності.

Індивідуальні податкові консультації

Усі ІПК можна знайти в «Єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій» за відповідним номером консультації за посиланням.

Щодо деяких аспектів подання звіту про контрольовані операції

(ІПК 666/ІПК/99-00-21-02-03)

Платник податків зазначив, що між ним та державою Україна укладено договір управління майном (активами), до складу якого входять: об’єкти нерухомого майна, рухоме майно (обладнання), торговельні марки, корпоративні права, згідно з яким платник податків є Управителем. Платник податків, що діє як Управитель, планує вести зовнішньоекономічну діяльність. Водночас Управитель перебуває на обліку в контролюючому органі, має окремі банківські рахунки, майно, що передано Управителю, знаходиться на окремому балансі.

У разі, якщо Управитель здійснюватиме господарські операції з нерезидентами з «низькоподаткових» юрисдикцій та/або нерезидентами зі спеціальними організаційно-правовими формами, затвердженими постановами КМУ, та такі операції не підпадають під визначення контрольованих, платник податків повинен збільшити фінансовий результат до оподаткування на 30% вартості придбаних у нерезидента товарів згідно з вимогами пп. 140.5.4 ПКУ або підтвердити суму таких витрат за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої ст. 39 ПКУ, без подання звіту.

Щодо проведення 30%-го коригування у разі, якщо нерезидент надав довідку про сплату податку

(ІПК 1282/ІПК/99-00-21-02-02)

Платник податків повідомив, що протягом 2023 року здійснював господарські операції (надання транспортних послуг) з контрагентом-резидентом Польщі, організаційно-правова форма якого входить до переліку ОПФ, затвердженого Постановою КМУ від 4 липня 2017 року №480 (далі – «Перелік №480»).

Господарські операції платника податку з нерезидентами, організаційно-правові форми яких включені до Переліку №480, можуть розглядатись як неконтрольовані у разі сплати такими нерезидентами податку на прибуток (корпоративного податку) та за наявності документа, що підтверджує таку сплату.

Платник податку може надати офіційний документ, виданий фінансовим органом країни контрагента-нерезидента, який свідчить, що таким контрагентом сплачується податок на прибуток (корпоративний податок), зокрема податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації такого нерезидента, та/або він не є податковим резидентом держави, в якій зареєстрований як юридична особа.

У разі, якщо документ, наданий платником податку для підтвердження сплати податків нерезидентом, не вказує про сплату корпоративного податку, то господарські операції з таким нерезидентом підпадають під коригування фінансового результату до оподаткування відповідно до пп. 140.5.4 ПКУ.

Щодо особливостей заповнення звіту про КО в оновленій формі

(ІПК 1891/ІПК/99-00-21-02-03)

• Для операцій з нарахування процентів по договору позики у графах 14, 15 «Дата здійснення операції «з, по» відображається період, за який нараховано проценти в бухгалтерському обліку – у разі щомісячного нарахування відсотків з 1 числа місяця по останній день місяця.
• Якщо згідно з обліковою політикою платник податків відображатиме в бухгалтерському обліку нарахування процентів щоденно, то у звіті на кожен день календарного року має бути окремий запис (оскільки курс валют може змінюватись щоденно).
• У графі 16 проставляється ціна (тариф) за одиницю виміру предмета операції у валюті контракту (договору), зазначена в первинних документах, із точністю до другого знака після коми. Якщо предметом контрольованої операції є, зокрема, фінансові послуги з надання/отримання кредиту, депозиту, позики, зазначається відсоткова ставка такої фінансової послуги в річному обчисленні.
• У графі 17 зазначається кількість предметів операції. У разі, якщо предметом контрольованої операції є фінансові послуги з надання/отримання кредиту, депозиту, позики, зазначається сума відсотків, нарахованих або отриманих під час відповідної контрольованої операції, у валюті контракту. Водночас у графі 17.1 зазначається сума кредиту, депозиту, позики згідно з умовами контракту у валюті контракту, тобто необхідно відобразити суму заборгованості за позикою, на яку нараховуються проценти.

Щодо особливостей операцій зі зменшення статутного капіталу банку шляхом заліку непокритих збитків

(ІПК 2999/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК)

У своєму зверненні банк повідомив, що має накопичені податкові збитки, які належним чином задекларовані в податковій декларації з податку на прибуток підприємств та переносяться на майбутні періоди згідно з пп. 140.4.4 ПКУ. Враховуючи значні розміри статутного капіталу банку та непокриті збитки, банк розглядає можливість зменшення свого статутного капіталу шляхом заліку непокритих збитків (далі – «Операція»).

Якщо така Операція не відповідає вимогам, встановленим пп. 39.2.1.1 та 39.2.1.4 ПКУ, такі операції не є контрольованими для цілей трансфертного ціноутворення.

_{Коментарі спеціалістів «Делойт», зазначені в цьому повідомленні, носять виключно інформативний характер та не мають бути використані платниками податків без детального аналізу конкретного питання за участю спеціалістів.}

_{Ми будемо раді надати вам консультаційну допомогу стосовно тематики цього інформаційного повідомлення та будь-яких інших питань з ТЦУ.}

Перейти до: Податково-юридичний інформаційний бюлетень

Перейти до: Україна: актуальні новини з трансфертного ціноутворення

Deloitte Ukraine Voices