Огляд ключових роз’яснень та консультацій контролюючих органів з питань трансфертного ціноутворення

Ми підготувати інформаційне повідомлення, що містить роз’яснення контролюючих органів з питань трансфертного ціноутворення (далі – ТЦУ) за період дії воєнного стану:

• позиція ДПС щодо певних питань з ТЦУ;
• індивідуальні податкові консультації (далі – ІПК);
• консультації в системі Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (далі – ЗІР).

Нижче викладено огляд за період дії воєнного стану щодо загальних питань у сфері ТЦУ.

Позиція ДПС щодо специфіки подання Звіту у розрізі країн в Україні

30 березня 2023 року пресслужба Державної податкової служби України опублікувала свою позицію щодо першого періоду подання Звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній в Україні. Раніше ми публікували інформаційне повідомлення, в якому розкрили основні питання щодо цього.

Консультації в системі ЗІР

Детальніше з консультаціями, наданими в системі ЗІР, можна ознайомитись за посиланням.

Який період необхідно враховувати для розрахунку вартісного критерію контрольованих операцій, якщо нерезидент протягом податкового (звітного) року набув/втратив або повторно набув статус пов’язаної особи?

Категорія 131.03.

Для розрахунку вартісного критерію контрольованих операцій мають враховуватись періоди податкового (звітного) року, в яких нерезидент перебував у статусі пов’язаної особи, за умови відсутності інших критеріїв, визначених у підпунктах «б» – «ґ» п. п. 39.2.1.1 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Коментар Deloitte. Якщо позицію податкових органів сформлювати на конкретному прикладі, то це може виглядати наступним чином: платник податків протягом січня-червня звітного року вважався пов’язаною особою з нерезидентом, після чого втратив статус пов’язаності та повторно набув такий статус вже в період із жовтня по грудень звітного року. Таким чином, для визначення вартісного критерію контрольованих операцій платник податків повинен враховувати лише ті операції, які він здійснював із нерезидентом протягом 9 місяців пов’язаності (січень-червень та жовтень-грудень). Отже, якщо, наприклад, за весь податковий (звітний) рік обсяг операцій з цим нерезидентом становив 15 млн грн, а за час пов’язаності (січень-червень та жовтень-грудень) лише 9 млн грн, то такі операції не будуть визнаватись контрольованими.

Яка інформація відображається у графах 16 та 20 додатка до Звіту про контрольовані операції у разі безоплатного передання резидентом рекламних зразків товару (готової продукції) нерезиденту?

Категорія 131.07.

Зазначається така інформація:

• у графі 16 «Ціна (тариф) за одиницю виміру (без ПДВ) (у валюті договору/контракту)» – проставляється «0»;
• у графі 20 «Загальна вартість операції (без вирахування непрямих податків) (грн)» – загальну вартість безоплатно переданих рекламних зразків товару (готової продукції) (за вирахуванням непрямих податків) у гривнях, за якою даний товар (готова продукція) відображений в бухгалтерському обліку резидента».

Індивідуальні податкові консультації

Усі індивідуальні податкові консультації можна знайти в «Єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій» за відповідним номером консультації за посиланням.

Щодо заповнення Звіту про КО

Щодо питань заповнення Звіту про КО щодо господарських операцій, які склалися за результатами проведення аукціону (публічних торгів)

(ІПК №4929)

Якщо господарські операції підприємства відповідають принципу «витягнутої руки» відповідно до п. п. 39.2.1.8 ст. 39 ПКУ, відображення таких операцій у Звіті про КО відбувається відповідно до Порядку складання Звіту про КО, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18 січня 2016 року №8 «Про затвердження форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції» (далі – Порядок):

• у графі 21 Звіту про КО не зазначається код методу встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки»;
• у графі 26 Звіту про КО зазначається код «603» (ціни, що склалися за результатами аукціонів (публічних торгів).

Щодо подання Звіту про КО підприємством, яке здійснює господарські операції з постійним представництвом нерезидента, зареєстрованим у «низькоподатковій» юрисдикції

(ІПК №5508)

Операції резидента з постійним представництвом нерезидента для цілей ТЦУ належать до операцій з нерезидентом. Зазначена позиція підтверджена в листі Міністерства фінансів України від 8 жовтня 2019 року №11420-09-63/25229.

Таким чином, для цілей ТЦУ постійне представництво нерезидента в Україні прирівнюється до нерезидента.

Коментар Deloitte. Якщо обсяг господарських операцій з постійним представництвом нерезидента, зареєстрованим у «низькоподатковій» юрисдикції, перевищує встановлений вартісний поріг у 10 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік, а загальна сума доходу платника податків перевищує 150 млн грн, такі операції підпадають під контроль з ТЦУ та повинні бути відображені у Звіті про КО.

Щодо питань відображення у Звіті про КО операцій платника податків з придбання сировини у пов’язаної особи-резидента України, яка, зі свого боку, придбавала таку сировину від пов’язаної особи-резидента Литви

(ІПК №1141)

Протягом 2021 року платник податків здійснював операції з придбання сировини на митній території України у пов’язаної особи-резидента (Київ). Зі свого боку, пов’язана особа-резидент (Київ) придбала таку сировину у пов’язаної особи-нерезидента (Литва), ці операції є контрольованими та відображені у Звіті про КО пов’язаної особи-резидента (Київ). Платник податків і постачальник-нерезидент (Литва) також є пов’язаними особами.
Якщо в ланцюгу господарських операцій пов’язана особа-резидент (Київ) не виконує в такій сукупності операцій істотних функцій, пов’язаних з придбанням (продажем) сировини, не використовує в такій сукупності операцій істотних активів та/або не приймає на себе істотних ризиків для організації придбання (продажу) сировини, то операція з придбання сировини у пов’язаної особи-нерезидента (Литва) вважається контрольованою операцією між платником податків та пов’язаною особою-нерезидентом (Литва), в іншому випадку Звіт про КО подає пов’язана особа-резидент (Київ).

Щодо віднесення господарських операцій підприємства за період тимчасового перебування на спрощеній системі оподаткування до контрольованих

(ІПК №624)

Якщо господарські операції, здійснені платником за періоди перебування на сплаті єдиного податку за ставкою 2 відсотки, впливатимуть на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств, то такі операції є контрольованими і враховуються при визначенні вартісного критерію контрольованих операцій. Прикладом таких операцій можуть бути придбання основних засобів або запасів у періоді перебування на сплаті єдиного податку за ставкою 2 відсотки, амортизація або собівартість яких враховуватиметься при визначенні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку в періодах перебування на загальній системі оподаткування.

Коментар Deloitte. Під час воєнного стану платники податків можуть добровільно змінити систему оподаткування із загальної на 3-тю групу єдиного податку за ставкою 2% доходу. Після припинення або скасування воєнного стану платники податку, які скористалися цією можливістю, з першого дня місяця, наступного за місяцем його припинення або скасування, втрачають право на використання особливостей цього оподаткування і переходять на загальну систему оподаткування. З метою визначення відповідності «вартісним» критеріям віднесення операцій таких платників податків до контрольованих застосовуватиметься такий підхід:

• під час визначення обсягу річного доходу платника податків у розмірі 150 млн грн враховується весь звітний рік, зокрема дохід, отриманий за період, коли платник податків перебував на сплаті єдиного податку;
• під час визначення обсягу контрольованої операції у розмірі 10 млн грн не враховується обсяг операцій за період, коли платник податків перебував на сплаті єдиного податку.

Щодо питань врахування суми депозиту клієнта, залученого банком, та суми нарахованих процентів при визначенні вартісного критерію контрольованих операцій

(ІПК №245)

Суми депозитів не враховуються при визначенні вартісного критерію контрольованих операцій для цілей трансфертного ціноутворення.

Однак сума нарахованих відсотків за такими операціями підлягає врахуванню при визначенні вартісного критерію контрольованих операцій.

Коментар Deloitte. Аналогічний підхід застосовується і для кредитних операцій, при визначенні вартісного критерію контрольованих операцій до уваги береться лише сума нарахованих процентів.

Щодо питань з переуступки права вимоги боргу на користь нерезидента, який включений до Переліку №1045

(ІПК №2350)

Платник податку придбавав товар у нерезидента (кредитор), країна реєстрації якого КНР. Щодо цієї закупівлі виникла заборгованість. Сторони дійшли згоди щодо передання права вимоги боргу іншому нерезиденту, країна реєстрації якого Гонконг.

Оскільки товар був куплений у нерезидента, держава та організаційно-правова форма якого не включені до переліків держав (територій) та організаційно-правових форм, затверджених Кабінетом Міністрів України, то коригування фінансового результату до оподаткування відповідно п. п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 ПКУ до операції з переуступки права вимоги боргу за цей товар та подальшої компенсації сплаченої суми боргу резиденту Гонконгу не здійснюється.

Враховуючи те, що право вимоги заборгованості (за отримані товари), передане іншому нерезиденту, безпосередньо пов’язане з операцією з придбання таких товарів, для цілей трансфертного ціноутворення ці операції мають розглядатися в сукупності.

Щодо деяких аспектів обчислення та сплати податку на прибуток, якщо податковий (звітний) період платника податків відрізняється від календарного року

(ІПК №166)

Платником податку як виробником сільськогосподарської продукції обрано річний податковий (звітний) період, який починається з 1 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року.

Платник податків просить надати роз’яснення з таких питань:

1. Якщо податковий (звітний) рік закінчується у 2022 році (30 червня 2022 року), тоді за який календарний рік потрібно подавати Звіт про КО: 2021 чи 2022 рік?
2. Оскільки звітні періоди для потреб визначення податку на прибуток і для цілей ТЦУ різні, який річний податковий (звітний) період підлягає коригуванню: тільки річний податковий (звітний) період 1 липня 2021 року – 30 червня 2022 року (коли виникли контрольовані операції) чи також і податковий (звітний) період (коли контрольовані операції були відсутні)?

Звіт про КО подається платником податків за календарний рік незалежно від обраного податкового періоду, тобто за 2021 рік – до 1 жовтня 2022 року, за 2022 рік – до 1 жовтня 2023 року.

Якщо платником податків прийнято рішення самостійно провести коригування ціни контрольованої операції і сум податкових зобов’язань, необхідно скласти та подати Додатки ТЦ, РІ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств того звітного (податкового) періоду, в якому контрольовані операції, що коригуються, відображалися при формуванні фінансового результату до оподаткування.

Наприклад, якщо самостійне коригування проводиться щодо цін контрольованих операцій, здійснених платником податків протягом періоду з 1 липня 2021 року до 31 грудня 2021 року, необхідно подати Додаток ТЦ, в якому зазначити, які саме графи Звіту про КО за 2021 рік було відкориговано, та Додаток РІ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства (для виробника сільськогосподарської продукції) за звітний період з 1 липня 2021 року до 30 червня 2022 року.

_{Зазначений огляд компанії «Делойт» носить суто інформативний характер та не має бути використаний як офіційна консультація без окремого залучення наших спеціалістів.}

_{Якщо у вас є будь-які запитання або вам потрібна консультація, будь ласка, звʼяжіться з нашою командою експертів, які із задоволенням дадуть відповіді на всі ваші запитання.}

Перейти до: Податково-юридичний інформаційний бюлетень

Перейти до: Україна: актуальні новини з трансфертного ціноутворення

Deloitte Ukraine Voices