Огляд ключових роз’яснень та консультацій контролюючих органів з питань трансфертного ціноутворення

У листопаді Державна податкова служба опублікувала низку важливих індивідуальних податкових консультацій (далі – «ІПК») з питань трансфертного ціноутворення (далі – «ТЦУ»). Нижче наш огляд, що містить короткі висновки, надані в таких консультаціях, а також коментар спеціалістів Deloitte щодо деяких висновків, які потребують детального пояснення.

Індивідуальні податкові консультації

Усі ІПК можна знайти в «Єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій» за відповідним номером консультації за посиланням.

Щодо питань контролю з ТЦУ операцій з нерезидентами окремих організаційно-правових форм
(ІПК №1207, №1377, №1378, №1498, №1546)

Висновки:

• Податковий кодекс України не передбачає ведення Державною податковою службою реєстру різновидів організаційно-правових форм нерезидентів, які включено до відповідного Переліку (тобто Переліку організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток №480 від 4 липня 2017 року).
• Операції з контрагентами – резидентами Німеччини та Польщі, які мають організаційно-правові форми, що не входять до відповідного Переліку ОПФ, не підпадають під визначення контрольованих.

Вищезазначені операції визнаватимуться контрольованими за умови, якщо контрагенти є пов’язаними особами з платником податку або операції здійснювалися через комісіонера-нерезидента.

Коментар Deloitte. Державна податкова служба дотримується сталої позиції з питань контролю операцій з нерезидентами окремих організаційно-правових форм (наприклад, GmbH & Co. KG у Німеччині або Австрії, Sp. z o. o. Sp. k у Польщі тощо). Експерти «Делойт» надавали професійний коментар із зазначених питань у попередніх оглядах ІПК, зокрема про те, що Перелік ОПФ є вичерпним, і Міністерство фінансів України у своєму листі №11420-09-5/21677 від 28 серпня 2019 року надало роз’яснення, що операції з нерезидентами, що мають організаційно-правові форми, які прямо не визначені в Переліку, не визнаються контрольованими.

Щодо проведення платником податків самостійного коригування ціни контрольованої операції
(ІПК №1208, №1212)

Висновки:

• У разі проведення платником податків самостійного коригування ціни контрольованої операції, діапазон ціни обраховується для кожної окремої задекларованої контрольованої операції по контрагенту за умови, що це не призведе до зменшення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. За результатами самостійного коригування розрахована ціна має відповідати принципу «витягнутої руки», навіть якщо така ціна відрізняється від фактичної ціни, встановленої під час здійснення контрольованої операції.
• Платник податків, який здійснює самостійне коригування ціни контрольованої операції після спливу терміну подання декларації з податку на прибуток за попередній звітний податковий рік, має право подати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати без застосування штрафу, якщо такий уточнюючий розрахунок подається у строк не пізніше 1 жовтня року, наступного за звітним.
  

Щодо визначення звітного періоду для коригування фінансового результату до оподаткування
(ІПК №1552)

Висновок:

Оскільки вартісні критерії контрольованих операцій обраховуються за результатами звітного року, то коригування фінансового результату, відповідно до підпункту 140.5.4 статті 140 ПКУ, здійснюється за результатами звітного року.

Коментар Deloitte. У попередніх звітних періодах позиція податкових органів відрізнялась від позиції, зазначеної в цій ІПК, зокрема стверджувалось, що коригування фінансового результату, відповідно до підпункту 140.5.4 статті 140 ПКУ, має здійснюватися на щоквартальній основі. Однак Міністерство фінансів України видало узагальнюючу податкову консультацію, затверджену наказом №887 від 14 листопада 2018 року, в якій роз’яснило це питання та затвердило позицію, відповідно до якої коригування фінансового результату здійснюється за підсумками звітного року. Позиція податкових органів, викладена в ІПК, відповідає позиції Міністерства фінансів України з цього питання.

Щодо питань контролю з ТЦУ операцій постійних представництв
(ІПК №1423)

Висновок:

Господарські операції між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні (операції фінансування на користь нерезидента, зокрема від здійснення господарської діяльності, продажу необоротних активів тощо) вважаються контрольованими, якщо їхній обсяг перевищує 10 мільйонів гривень. Такі операції мають бути відображені в звіті про контрольовані операції.

Коментар Deloitte. Державна податкова служба звертає увагу на чинну норму ПКУ щодо контролю операцій постійних представництв, відповідно до якої операції між нерезидентом та його постійним представництвом на території України (зокрема внутрішньогосподарські розрахунки) визнаються контрольованими, якщо обсяг таких операцій перевищує 10 мільйонів гривень. Експерти «Делойт» надавали професійний коментар із зазначених питань у попередніх оглядах ІПК. Подібна позиція контролюючих органів викликає непевність щодо питання контролю операцій постійних представництв, оскільки нерезидент та його постійне представництво на території України є єдиною юридичною особою і фактично контроль за операціями так само виникає в межах однієї особи.

Ми рекомендуємо ретельно підійти до аналізу операцій постійних представництв з погляду ТЦУ, оскільки представництва, які не відповідають ознакам постійного та діяльність яких має винятково підготовчий або допоміжний характер, не визнаються платниками податку на прибуток і, відповідно, операції таких представництв не визнаватимуться контрольованими.

_{Зазначений огляд компанії Deloitte Ukraine носить суто інформативний характер та не має бути використаний як офіційна консультація без окремого залучення наших спеціалістів.}

_{Якщо у вас є будь-які запитання або вам потрібна консультація, будь ласка, звʼяжіться з нашою командою експертів, які із задоволенням дадуть відповіді на всі ваші запитання.}

Перейти до: Україна: актуальні новини з трансфертного ціноутворення

Deloitte Ukraine Voices