15 липня 2015 року Верховна Рада України (далі – «ВРУ») прийняла у другому читанні Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо трансфертного ціноутворення)» № 1861 (далі – Закон). Зміни, запроваджені Законом, загалом є позитивними та переважно спрямовані на усунення помилок та неточностей, допущених в поточній редакції. Ми наводимо стислий огляд найбільш суттєвих змін щодо трансфертного ціноутворення (далі – «ТЦУ»).
Закон вносить корективи до низки норм Податкового кодексу України, формулювання яких раніше допускало неоднозначне тлумачення та могло бути використано податковими органами як підстава для застосування правил ТЦУ (трансфертного ціноутворення) щодо податку на додану вартість. Нова редакція чітко визначає, що норми ТЦУ застосовуються лише до податку на прибуток.
Законом встановлюються наступні порогові значення для визнання операцій контрольованими:
Слід зазначити, що Закон спрощує застосування правил ТЦУ щодо розрахунку порогу та визначення тих операцій, які підпадають під ТЦУ-контроль.
Підстава |
Чинні правила ТЦУ |
Нові правила ТЦУ |
---|---|---|
Неподання звіту про контрольовані операції |
100 розмірів мінімальної заробітної плати |
300 розмірів мінімальної заробітної плати |
Невключення контрольованої операції до звіту |
5% від розміру операції |
1% від розміру операцій, які не були внесені до звіту про контрольовані операції, проте не більше 300 розмірів мінімальної заробітної плати за всі незадекларовані операції |
Неподання документації з ТЦУ |
3% від розміру операцій, проте не більше 200 розмірів мінімальної заробітної плати за всі незадекларовані операції |
3% від розміру операцій, проте не більше 200 розмірів мінімальної заробітної плати за всі контрольовані операції, здійснені у відповідному звітному році |
Закон скасовує вимогу подання додатку до декларації з податку на прибуток з контрольованих операцій.
Цей додаток було запроваджено з 1 січня 2015 року. З огляду на подання платниками податків Звіту про контрольовані операції, сенс у існуванні цього додатку не був очевидним. Тому його скасування є доцільним та очікуваним.
Закон зазначає обов’язок Кабінету Міністрів України (далі – КМУ) визначити перелік біржових товарів, до яких застосовуються спеціальні правила аналізу експортно-імпортних операцій, а також перелік товарних бірж, котирування яких можуть бути використані для аналізу.
Також Закон уточнює, що діапазон цін згідно з біржовими котируваннями розраховується за загальним порядком, встановленим КМУ (на відміну від поточної редакції, що вимагає застосування середньої ціни).
Термін, протягом якого платник податків може надавати інформацію на додатковий запит податкових органів, збільшується з 10 до 30 днів. Зміна є слушною, оскільки практика свідчить про те, що 10 днів недостатньо для підготування повноцінної відповіді.
Пункт 39.2.1.5 Кодексу передбачає, що операція між пов’язаними особами із залученням непов’язаного посередника може бути визнана контрольованою за умови, що посередник не виконує істотних функцій. Однак його чинне формулювання є дещо невдалим і викликає побоювання у деяких платників податків стосовно того, що цей пункт може бути використаний податковими органами для розширення кола контрольованих операцій (зокрема, застосування його до операцій із резидентами України).
Нова редакція є більш чіткою та має на меті запобігти такому ризику.
Закон скорочує перелік причин, з яких держава може бути внесена до переліку «низькоподаткових юрисдикцій», що затверджується КМУ. За новими правилами нерозкриття державою у публічному доступі інформації про структури власності юридичних осіб тепер не є підставою для внесення такої держави до переліку КМУ. Такий перелік складатиметься з урахуванням двох критеріїв:
Наразі важко спрогнозувати, чи приведе зміна критеріїв до перегляду переліку країн, адже КМУ не розкриває причини внесення конкретних країн до переліку.
Норми Закону поширюються на контрольовані операції, здійснені у всьому 2015 році (а не лише з дати набуття законом чинності).
Окрім того, Закон вносить низку поправок до чинного законодавства, спрямованих на усунення помилок та уточнення норм, зокрема щодо визначення господарських операцій, підстав для початку податкової перевірки контрольованих операцій, показників рентабельності, що застосовуються в рамках методів ТЦУ тощо.
Зазначений огляд компанії Deloitte Ukraine носить суто інформативний характер та не має бути використаний як офіційна консультація без окремого залучення наших спеціалістів.
Якщо у вас є будь-які запитання або вам потрібна консультація, будь ласка, звʼяжіться з нашою командою експертів, які із задоволенням дадуть відповіді на всі ваші запитання.