Нові виклики для холдингових структур: огляд актуальних судових рішень щодо оподаткування дивідендів у ЄС та Україні

З різницею приблизно в місяць було ухвалено два рішення вищих судових інстанцій ЄС та України, які стосуються транскордонного оподаткування дивідендів. У обох справах розглядалося питання застосування податкових пільг, але якщо Суд ЄС аналізував тлумачення Директиви про материнські та дочірні компанії, то Верховний Суд України – наявність статусу бенефіціарного власника доходу.

Оскільки в умовах валютних пом’якшень ця тема набуває особливої актуальності для українських платників податків, ділимося висновками судів та міркуваннями щодо можливих наслідків таких рішень для бізнесу.

Рішення Суду ЄС

3 квітня 2025 року у справі Nordcurrent Group (Литва) (C-228/24) Суд ЄС вперше розглянув співвідношення правила звільнення «вхідних» дивідендів від оподаткування («Participation exemption») та запобігання ухиленню від сплати податків («GAAR»), яке передбачено Директивою ЄС про материнські та дочірні компанії («Директива»).

Нагадуємо, що Директива спрямована на усунення подвійного оподаткування дивідендів, які виплачуються дочірніми компаніями своїм материнським у межах ЄС, а GAAR передбачає відмову у застосуванні податкових пільг, якщо наявне зловживання положеннями Директиви, а саме:

• операція або її елементи визначаються як «штучна домовленість», яка була створена без достатніх комерційних/бізнесових причин; та
• основною метою операції є отримання податкової вигоди, яка не була б отримана, якби такої домовленості не було досягнуто.

Відповідно, Суд ЄС постановив, що пільга Директиви може не застосовуватись, якщо одночасно виконуються обидва зазначені вище критерії. Також було зауважено таке:

1. Зловживання може бути встановлено навіть тоді, коли сама по собі компанія не є «штучно» створеною, але дивіденди надходять з прибутку, що генерується в межах «штучно» вибудуваної структури.
2. Визначення наявності зловживання (зокрема, «штучності») повинно базуватися на повному аналізі всіх обставин справи, таких як:
   • мета та час створення дочірньої компанії;
   • наявність економічної сутності (офіс, персонал, операції тощо);
   • роль компанії у Групі до та після виплати дивідендів;
   • податкове навантаження в країні резидентності дочірньої компанії.
3. Факт «штучності» не означає автоматичну втрату пільг – додатково необхідно довести наявність пошуку податкової вигоди, яка суперечить цілям Директиви (тобто повинен бути спеціальний умисел уникнути оподаткування).

Рішення Верховного Суду

У випадку з постановою Верховного Суду від 17 квітня 2025 року (справа №160/18691/23) аналізувалося питання того, чи мають 12 кіпрських компаній, які отримують дивіденди від української, статус бенефіціарного (реального) власника доходу. В цій справі суд ухвалив рішення на користь податкових органів, підтвердивши, що кіпрські компанії такого статусу (та, відповідно, права на пільгове оподаткування в Україні) не мають, аргументуючи це так:

1. У кіпрських компаній відсутня економічна сутність на Кіпрі, наявний «формальний» характер управління і вони були створені «штучно» задля отримання пільг на підставі того, що:
   • усі 12 кіпрських компаній були зареєстровані за однією адресою, де також зареєстровано понад 2800 інших компаній;
   • вони мали спільного директора, який одночасно був директором у понад 160 інших компаніях;
   • 9 із 12 компаній були зареєстровані лише за три місяці до прийняття рішення про виплату дивідендів;
   • кінцевими бенефіціарними власниками всіх структур є одні й ті самі дві фізичні особи.
2. Кіпрські компанії не вели реальної господарської діяльності на Кіпрі, а саме:
   • не мали інших доходів, окрім дивідендів від української компанії;
   • не володіли активами та не несли бізнесових ризиків ані щодо них, ані щодо власної діяльності;
   • не мали операційних витрат, які свідчили б про нормальну господарську діяльність, а були наявні лише адміністративні витрати, що обумовлені вимогами кіпрського законодавства;
   • не мали працівників, окрім директора;
   • не сплачували корпоративний податок на Кіпрі.
3. Наявний «транзитний» рух коштів:
   • попри те, що кіпрські компанії не виплачували дивіденди своїм акціонерам одразу, зберігаючи їх на рахунках протягом певного строку (до семи місяців), рух коштів у напрямку акціонерів у сумах, що дорівнювали дивідендам, отриманим з України, свідчить про те, що компанії фактично здійснювали транзит отриманих дивідендів від української компанії до своїх двох акціонерів.

Якими є висновки для міжнародних груп компаній з урахуванням двох зазначених вище рішень?

Обидва рішення підкреслюють посилення тенденції до боротьби з агресивним податковим плануванням та зловживанням податковими пільгами, а також важливість комплексного підходу до міжнародного податкового планування.

На практиці для бізнесу це означає необхідність дотримання певних вимог при побудові та використанні холдингових структур:

1. Забезпечити реальну економічну сутність (зокрема, офіс, працівників, директорів-резидентів, відповідних активів) у країнах, де зареєстровані їхні компанії, що підтвердить наявність функцій та ризиків на рівні кожної компанії.
2. Мати чіткі комерційні причини/мету створення й функціонування кожної компанії в структурі Групи/здійснених операцій всередині Групи та бути готовим їх обґрунтовувати.
3. Уникати використання «порожніх» компаній лише для цілей отримання податкових пільг.
4. Регулярно переглядати свої корпоративні структури та операції з урахуванням поточної практики.

^{Ми продовжуємо стежити за змінами в судовій практиці. Наша команда і надалі ділитиметься з вами корисною інформацією.}

^{Коментарі спеціалістів Deloitte, зазначені в цьому повідомленні, носять виключно інформативний характер та не мають бути використані платниками податків без детального аналізу кожного конкретного питання.}

Deloitte Ukraine Voices

Повернутися до: Податково-юридичний інформаційний бюлетень 2025 року