Закон, що імплементує заходи протидії BEPS, (законопроєкт №1210) підписаний Президентом

Президент України підписав Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» № 466-IX, який Верховна Рада України ухвалила 16 січня 2020 року (надалі – «закон»), про що повідомило офіційне інтернет-представництво Глави держави 21 травня 2020 року. У повідомленні зазначено, що Президент звернувся до Кабінету Міністрів з низкою пропозицій щодо подальших кроків податкової реформи.

Частина змін, передбачених законом, застосовуватимуться вже з наступного дня після його опублікування. Проте окремі правила набиратимуть чинності поетапно (з 1 липня 2020 року, з 1 січня 2021 року і т.д.).

Огляд ключових змін наводимо далі.

1. Податок на прибуток підприємств

1.1. Підвищується із 20 млн грн до 40 млн грн ліміт для річного звітного періоду та для визначення об’єкта оподаткування без коригування на податкові різниці.

1.2. Змінюються правила застосування податкових різниць, що збільшують/зменшують фінансовий результат до оподаткування, серед яких, зокрема, такі:

• змінено порядок розрахунку ліміту процентних витрат: 1) обмеження застосовується, якщо сума боргових зобов’язань платника податку перед усіма нерезидентами перевищує суму власного капіталу більш ніж у 3,5 рази; 2) під обмеження підпадають усі проценти, у тому числі в операціях з резидентами; 3) до розрахунку не беруться лише проценти, що підлягають капіталізації, відповідно до положень міжнародних та/або національних стандартів бухгалтерського обліку, до моменту запровадження відповідного активу в експлуатацію; 4) змінено формулу розрахунку ліміту витрат (30% від скоригованого об’єкта оподаткування замість 50% EBITDA за даними фінансової звітності за чинними правилами); 5) невраховані процентні витрати можуть бути перенесені на наступні періоди за чинними правилами.
  
• витрати, понесені платником податків в операціях з нерезидентами, які не мають ділової мети, не враховуються в податковому обліку;
  
• фінансовий результат до оподаткування збільшується не лише на 30% придбання, але й на 30% від реалізації товарів/робіт/послуг резидентам «низькоподаткових» юрисдикцій та визначених організаційно-правових форм;
  
• уточнено правила застосування податкових різниць щодо фінансових інструментів (з урахуванням змін до стандартів фінансового звітності).
  

1.3. Змінюються правила податкового обліку основних засобів:

• вартісний критерій визнання основного засобу підвищено з 6,000 грн до 20,000 грн;
  
• дозволяється застосовувати виробничий метод нарахування амортизації (з певними особливостями);
  
• в податковому обліку на враховується амортизація основних засобів протягом періоду, під час якого вони не використовуються у зв’язку з модернізацією, реконструкцією, добудовою, дообладнанням та консервацією;
  
• прискорена амортизація (зменшуються мінімально допустимі строки амортизації) для нового обладнання та пристроїв (основні засоби четвертої, п’ятої, шостої та дев’ятої групи), які вводяться в експлуатацію в період з 1 січня 2020 року до 31 грудня 2030 року (з певними обмеженнями).
  

2. Трансфертне ціноутворення (ТЦУ)

2.1. Впроваджується трирівнева структура звітності з ТЦУ відповідно до плану BEPS (перший звітний період – 2021 рік; вартісні критерії для подання звітності: майстер-файл (МФ) – 50 млн євро, звіт у розрізі країн (CbCR) – 750 млн євро):

• МФ – подається державною мовою протягом 90 днів із дня отримання запиту, який може надійти не раніше, ніж через 12 місяців після закінчення фінансового року групи і не пізніше 36 місяців, відповідно; штраф за неподання – до 300 прожиткових мінімумів;
  
• CbCR – подається протягом 12 місяців після закінчення фінансового року групи; штраф за неподання – до 1 000 прожиткових мінімумів;
  
• повідомлення про участь – подається до 1 жовтня року, що настає за звітним; штраф за неподання – до 50 прожиткових мінімумів; вперше подається у 2021 році за 2020-й.
  

2.2. Запроваджується оподаткування 15%-м податком на доходи нерезидентів виплат, прирівняних до дивідендів (так звані «конструктивні» дивіденди), серед яких – суми коригування за методологією ТЦУ щодо операцій з придбання/реалізації товарів (робіт, послуг) та щодо доходів у вигляді платежів за цінні папери (корпоративні права).

2.3. Впроваджуються зміни щодо сировинних товарів - встановлено поняття «котирувальні ціни», що включає не лише ціни на біржі, але й інформацію агентств з «прозорою звітністю», яка повинна включати ціни за операціями з кількома контрагентами і мати регулярний характер; визначено джерела інформації (рекомендовані).

2.4. Доповнені критерії пов‘язаності: 1) критерій змінюється з 20% до 25%; 2) пов’язаність також встановлюється, якщо кредиторська заборгованість, а не лише кредити та поворотна фінансова допомога, перевищує власний капітал у 3,5 рази; (3) участь у спільній діяльності на 25% і більше визначається в якості додаткової ознаки пов’язаності.

2.5. Встановлюється, що операції з передачі функцій з ризиками й активами, в результаті яких зменшився обсяг діяльності/фінансовий результат, будуть визнаватися господарськими операціями, що підпадають під контроль з ТЦУ.

2.6. Під контроль з ТЦУ підпадатимуть операції КІК з пов’язаними нерезидентами, резидентами з «низькоподаткових» юрисдикцій та з переліку ОПФ, якщо обсяг операцій КІК з одним із таких контрагентів перевищить 10 млн грн, та одночасно річний дохід КІК перевищить 150 млн грн

2.7. Впроваджуються додаткові вимоги щодо змісту документацій з ТЦУ. Зокрема, потрібно вказувати інформацію про бенефіціарів, ланцюг створення вартості, а також обґрунтовувати економічну доцільність здійснення операцій, щодо операцій з придбання робіт/послуг, НМА, інших предметів операцій, що не є товарами.

2.8. Змінами впроваджуються необхідність проведення коригувань з ТЦУ, якщо умови операцій не відповідають розумній економічній причині (діловій меті).

2.9. Запроваджуються можливість та деталізується відповідний механізм проведення пропорційного коригування.

3. Контрольовані іноземні компанії (КІК)

3.1. Запровадження правил оподаткування КІК для фізичних та юридичних осіб – резидентів України, які є власниками або іншим чином здійснюють фактичний контроль над такою іноземною компанією (ст. 392 ПКУ).

3.2. Якщо КІК не підпадатиме під випадки звільнення від оподаткування, які передбачені законом, нерозподілений прибуток КІК може підлягатиме оподаткуванню в Україні на рівні контролера (податкового резидента України, який володіє або контролює КІК) ПДФО або податком на прибуток відповідно.

3.3. З’явиться вимога щодо декларування резидентами-контролерами своїх часток у КІК та подання платниками податків звітності щодо доходів контрольованих ними КІК, а також відповідальність за недотримання таких вимог. 

3.4. Передбачена можливість ліквідувати КІК без податкових наслідків для фізичної особи (податкового резидента України), яка отримає доходи від КІК в результаті ліквідації. Таке звільнення від оподаткування застосовуватиметься, якщо рішення про ліквідацію прийняте у період з 1 січня 2020 року до 30 червня 2020 року (включно), а ліквідацію завершено до 31 грудня 2020 року (або до 31 грудня 2021 року).

3.5. Передбачена можливість добровільного визнання іноземної компанії податковим резидентом України за критерієм місця ефективного управління в Україні. Іноземна компанія, яка скористається такою можливістю, зможе уникнути застосування до неї правил КІК. Крім того, дохід такої іноземної компанії із джерел за межами України не буде об’єктом оподаткування в Україні

4. Операції українських платників податків з нерезидентами

4.1. Розширюється визначення дивідендів. Окрім коригувань за правилами ТЦУ, про які згадувалось вище, до дивідендів для цілей оподаткування прирівнюються окремі види виплат на користь нерезидентів. Наприклад, повернення коштів нерезиденту у зв’язку з виходом учасника або викупом частки, зменшенням статутного капіталу, а також в аналогічних операціях у розмірі, що призводить до зменшення нерозподіленого прибутку платника податків – юридичної особи.

4.2. Оподаткування в Україні операцій з акціями та корпоративними правами іноземних компаній, вартість яких утворюється переважно з нерухомого майна в Україні, включно з орендованим. Передбачається, що податок у такому випадку повинні будуть платити нерезиденти (продавець, а якщо у продавця немає представництва в Україні, то покупець). Водночас нерезидент-покупець активу повинен буде зареєструватися для цих цілей в українських контролюючих органах. Вартість акцій, часток і нерухомого майна визначається на підставі балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку та порівнюється з балансовою вартістю іншого майна (активів) компанії за даними бухгалтерського обліку.

4.3. Розширюється та уточнюється визначення постійного представництва.

4.4. Суттєво змінюються правила визначення об’єкта оподаткування для податку на прибуток підприємств для постійних представництв. Відтепер єдиним методом визначення обсягу оподаткування прибутку стане «прямий» метод, за яким об’єкт оподаткування представництва має визначатись за правилами ТЦУ та відповідати прибутку незалежного підприємства, що здійснює таку саму або аналогічну діяльність в аналогічних умовах і діє в повній незалежності від нерезидента, постійним представництвом якого воно є.

4.5. Запроваджуються:

• нові правила взяття на облік нерезидентів, які здійснюють діяльність, що утворює постійне представництво без реєстрації та сплати податку в Україні (за встановлених умов податківці отримують право брати на облік нерезидентів без заяви, що за чинними правилами є неможливим);
  
• новий порядок проведення перевірок з метою виявлення нерезидентів, які здійснюють в Україні діяльність без реєстрації постійного представництва;
  
• процедура оскарження рішень податківців нерезидентами за результатами таких перевірок.
  

4.6. Вносяться зміни щодо умов застосування податкових конвенцій:

• запроваджується тест основної мети: конвенція не застосовується, якщо основною метою операції або структури є отримання податкових переваг за конвенцією;
  
• уточнено вимоги щодо бенефіціарного власника для цілей застосування податкової конвенції. Крім того, передбачена можливість та умови використання податкової конвенції не з безпосереднім отримувачем доходу (якщо такий отримувач не є бенефіціарним власником), а іншою особою, яка є бенефіціарним одержувачем такого доходу. Також передбачено, що вимога щодо бенефіціарного власника може не застосовуватись, якщо відповідна умова не передбачена податковою конвенцією.
  

5. ПДВ

5.1. Уточнюється, що сума відшкодування упущеної вигоди включається до складу бази оподаткування для цілей ПДВ, крім тієї, що отримана за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.

5.2. Уточнюється, що касовий метод можуть застосовувати як підрядники, так і субпідрядники при виконанні будівельних робіт.

6. Зміни в застосуванні штрафних санкцій

6.1. Розмір штрафу за заниження податкових зобов’язань (ст.123 Податкового кодексу України) буде залежати від наявності умислу при вчиненні порушення. За ненавмисне порушення штраф знижено до 10% від суми донарахування; за умисне правопорушення засовуватимуться штрафи у розмірі 25%-50% від суми донарахування.

6.2. Запроваджується відповідальність за використання податкової пільги не за призначенням у розмірі сум, що були використані не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям надання таких пільг (у разі умисного діяння – в подвійному розмірі).

6.3. Запроваджено фіксовані штрафи (до 1,020 гривень) за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, які складені на «умовні» зобов’язання з ПДВ (складені на перевищення бази оподаткування над фактичною ціною постачання, або які пов’язані з використанням товарів/послуг в неоподатковуваних операціях чи операціях, звільнених від оподаткування).

7. Інші нововведення

7.1. Змінюється порядок оскарження результатів податкових перевірок.

7.2. Врегульовано питання можливості оскарження рішень податкових органів нерезидентом, що стосується його діяльності на території України без реєстрації постійного представництва або щодо сплати податку на доходи нерезидентів.

7.3. Розширено перелік товарів, з яких має сплачуватись акцизний податок, а саме рідини, що використовуються в електронних сигаретах із обов’язковим маркуванням та сплатою податкового зобов’язання у сумі 3000 грн за 1 літр. Тимчасово (з 1 липня 2020 року до 31 грудня 2020 року включно) встановлено ставку акцизного податку на рідини, що використовується в електронних сигаретах в розмірі 1500 грн за 1 літр.

7.4. Внесено зміни до переліку об’єктів нерухомості, на які не поширюється податок на майно, а саме: уточнено, що відтепер податком на майно серед об’єктів нерухомості не оподатковуються лише ті, які використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання та не здаються власниками в оренду, лізинг, позику.

7.5. Суттєво розширюється база оподаткування рентною платою для виробників руди.

7.6. Ставку оподаткування рентною платою виробників руди заліза прив’язано до вартості залізної руди за індексом IODEX.

Огляд вище був підготовлений, виходячи з аналізу тексту законопроєкту до другого читання, опублікованого на веб-сторінці Верховної Ради України. Остаточний текст закону не опублікований та може відрізнятися від версії законопроєкту, яка використовувалась при підготовці цього огляду.

З рішеннями Deloitte щодо адаптації бізнесу до вищезазначених податкових змін можна ознайомитись за посиланням.

_{Зазначений огляд компанії Deloitte носить суто інформативний характер та не має бути використаний як офіційна консультація без окремого залучення наших спеціалістів.}

_{Якщо у вас є будь-які запитання або вам потрібна консультація, будь ласка, звʼяжіться з нашою командою експертів, які із задоволенням дадуть відповіді на всі ваші запитання.}

Перейти до: Україна: актуальні новини з трансфертного ціноутворення

Deloitte Ukraine Voices