Про сторічне партнерство Києва та Лондона, дуби і портові землі

Сто років – незвичний горизонт для міжнародної угоди, адже він сягає далеко за межі політичних циклів, каденцій або цілих поколінь. Тож рішення України та Великої Британії виміряти свій альянс століттям є не лише дипломатичним жестом, а й приводом замислитися над практичним питанням: чим саме має бути наповнене таке партнерство, щоб воно справді працювало десятиліттями?

Під час робочої поїздки українських колег Deloitte до Великої Британії одну з фотографій було зроблено біля старого дуба. І цей кадр став напрочуд влучною метафорою для вікового партнерства: дуб живе довше за тих, хто його посадив, проте його майбутнє залежить від ґрунту, в якому йому дали вкоренитися, та зусиль тих, хто підтримував його зростання.

Старий дуб поблизу Вестмінстерського палацу в Лондоні. Фото авторів

16 січня 2025 року Україна та Сполучене Королівство підписали Угоду про сторічне партнерство. Вона охоплює значно більше, ніж оборону, безпеку та іншу підтримку України під час війни, і закладає підґрунтя для довгострокової взаємодії в таких сферах, як економіка та торгівля, енергетика, правосуддя, наука й технології, освіта, культура та соціальні зв’язки. У березні 2026 року ці напрями отримали додатковий механізм реалізації в межах UK–Ukraine Strategic Dialogue. Відтак ділові відносини між країнами поступово переходять із площини політичних декларацій у площину практичної співпраці.

Партнерство, яке вже наповнюється змістом

Найбільш помітним напрямом є оборона та безпека. Від початку повномасштабного вторгнення Велика Британія послідовно залишається одним із ключових партнерів України. Водночас важливою є не лише допомога британської сторони, а й її готовність випереджати ширший міжнародний консенсус.

Сьогодні це моральне і політичне лідерство поступово переростає в довгострокову інституційну співпрацю з Україною. Сторічне партнерство передбачає надання щонайменше 3 млрд фунтів стерлінгів британської військової допомоги щороку до 2030/31 і надалі – стільки, скільки буде потрібно. Воно також включатиме спільне виробництво озброєння, розвиток оборонних технологій, обмін досвідом, навчання та інтеграцію оборонно-промислових комплексів обох країн. Окремим напрямом визначено протидію зовнішній пропаганді, інформаційним маніпуляціям і втручанню. Це той самий когнітивний домен боротьби, значення якого останніми роками дедалі чіткіше усвідомлюють в Україні та в усьому світі.

Ця двостороння угода вже приносить відчутні результати. Велика Британія повідомила про передачу сотень тисяч дронів, артилерійських боєприпасів і ракет, а також про завершене навчання тисяч українських військовослужбовців. Паралельно розвиваються спільні технологічні проєкти та обмін інтелектуальною власністю, що створює можливості для виробництва певних видів систем як в Україні, так і у Великій Британії. Зі свого боку Україна також робить вагомий внесок. Зокрема, Україна надала Великій Британії, першій з усіх своїх міжнародних партнерів, доступ до української платформи Avengers AI Labs – масиву реальних даних із поля бою, які збирають за допомогою тисяч камер і сенсорів та використовують для навчання моделей штучного інтелекту. Ці дані дають змогу систематизувати практичний досвід виявлення та класифікації військової техніки, безпілотників та інших цілей у бойових умовах.

Лондон залишається одним із найважливіших центрів координації міжнародної підтримки України

В оборонному партнерстві вже важко виокремити державний і комерційний виміри. Навколо військової допомоги поступово формується спільна оборонно-промислова екосистема. У липні 2026 року британський уряд повідомив про вже понад 40 великих британсько-українських промислових партнерських проєктів. У Києві створюється окремий Kyiv Business Centre, покликаний забезпечити британським оборонним компаніям постійну присутність в Україні та сприяти їхній безпосередній співпраці з українською оборонною індустрією.

Це наочний приклад того, як можуть розвиватися стратегічні відносини між державами. Державні домовленості створюють основу, на якій виникають нові підприємства, контракти та професійні зв’язки, а також розробляються та тестуються нові технології.

Не лише оборона

Було б помилкою, однак, зводити сторічне партнерство лише до безпеки. Його економічна складова прямо передбачає підтримку реформ, розвиток business-to-business зв’язків і торговельних місій, а також розширення доступу до фінансування, ринків капіталу, страхування та професійних послуг.

Така взаємодія вже налагоджується в різних секторах. У матеріалах британського уряду серед прикладів реалізації цієї історичної угоди згадується співпраця британських та українських компаній у промисловому виробництві й відновлюваній енергетиці, а також розвиток міжурядової співпраці.

Міністерство закордонних справ, у справах Співдружності та розвитку Великої Британії (FCDO) та інші британські інституції, що надають підтримку іноземним державам, працюють в Україні не лише через гуманітарні ініціативи, а й через програми розвитку державної спроможності, економічних реформ, місцевого врядування та стійкості. У 2026 році Велика Британія продовжує реалізацію програм інституційної підтримки України. Зокрема, у першій половині 2026 року завершилася третя фаза Good Governance Fund, спрямована на підтримку реформ державного врядування та економіки. Водночас співпраця у сфері інституційного розвитку продовжується через інші британські програми підтримки України.

У лютому 2026 року Велика Британія також офіційно відкрила офіс посольства у Львові. Британський уряд прямо пов’язав його роботу з реалізацією Угоди про сторічне партнерство, розвитком торговельно-економічних зв’язків і майбутньою відбудовою України.

Від партнерства держав до партнерства людей, інституцій та бізнесу

Держави визначають рамки співпраці, інституції роблять її реалізацію передбачуваною, а бізнес формулює економічні пріоритети та комерційні інтереси. Однак без людей, які будують довіру й налагоджують зв’язки, довгострокова стратегічна взаємодія навряд чи буде успішною.

Саме цей людський вимір набув особливого значення після початку повномасштабного російського вторгнення 2022 року, коли Велика Британія прийняла значну кількість українців, змушених залишити свої домівки. Згодом частина з цих людей повернеться в Україну, а частина залишиться у Великій Британії – проте здобутий досвід життя між двома країнами працюватиме на зближення обох держав. Українці у Великій Британії вже розвивають професійні, підприємницькі, освітні та культурні зв’язки, водночас зберігаючи родинні, особисті й економічні відносини з Україною. З роками ця мережа може стати найстійкішим практичним фундаментом дружби між країнами, сприяючи торгівлі та інвестиціям, поширенню знань, спільним проєктам і глибшому взаєморозумінню між суспільствами.

У цьому сенсі робочі зустрічі українських і британських колег Deloitte є невеликою, але показовою частиною значно більшої картини формування розгалужених горизонтальних зв’язків.

Якщо державне партнерство розраховане на століття, а його метою є, зокрема, додаткове дипломатичне закріплення перспективи української державності, то одним із ключових питань для України стає якість власних інституцій. Підтримка у формуванні та розвитку таких сталих екосистем є наскрізною темою угоди між Україною та Сполученим Королівством.

Втім, Україна потребує не лише капіталу для відбудови, а й середовища, в якому цей капітал зможе працювати. Це передбачає захист інвестицій, передбачуване регулювання, ефективні механізми вирішення комерційних спорів, якісне корпоративне врядування, прозорі закупівлі, страхування воєнних ризиків, зрозумілі правила державно-приватного партнерства та структуровану взаємодію з міжнародними донорами.

London Docklands: відбудова як економічна трансформація

Під час тієї ж поїздки українська команда Deloitte відвідала London Museum Docklands. Це був другий символічний образ. Якщо старий дуб нагадує про часовий горизонт партнерства, Docklands показує інше: навіть інфраструктура з дуже довгою і насиченою історією може втратити свою первісну функцію і згодом, пройшовши через трансформацію, набути нової ролі.

Фрагмент експозиції London Museum Docklands. Фото авторів.

Фрагмент експозиції London Museum Docklands. Фото авторів.

Модель судна в експозиції London Museum Docklands. Фото авторів.

Дерев’яний човен в експозиції London Museum Docklands. Фото авторів.

У XIX столітті лондонські доки були одним із центрів світової торгівлі. Під час Другої світової війни цей район зазнав масштабних руйнувань. У повоєнні роки портовий комплекс відбудували, однак за кілька десятиліть стрімкий розвиток контейнеризації та зміни в глобальній логістиці зробили його економічну модель нежиттєздатною.

Здавалося б, інфраструктура Docklands втратила сенс свого існування. Проте нині Isle of Dogs, географічне серце колишніх територій лондонського порту, став місцем, де виріс Canary Wharf – один із найбільших фінансових і ділових районів не лише Великої Британії, а й світу. Там, де колись бився пульс світової морської торгівлі, сьогодні зосереджені штаб-квартири міжнародних фінансових інституцій, банків, технологічних гігантів та провідних компаній у сфері професійних послуг. Сюди ж стікаються світовий капітал і знання.

Сучасна забудова біля West India Quay. Фото авторів.

Для України важливим є не буквальний приклад трансформації London Docklands, а принцип цього процесу, який демонструє, що відбудова країни не обов’язково означає відновлення її економіки саме такою, якою вона була до війни. Зруйновані або економічно ослаблені території можуть відродитися, набувши нових функцій. Промислові регіони та міста можуть сформувати нові виробничі кластери, технологічні хаби та центри професійних послуг.

Військові технології, які сьогодні створюються з необхідності, завтра можуть стати основою нової експортної економіки. А спрощені правила, урядові стимули та інноваційні механізми співпраці, що вимушено й експериментально виникли в умовах війни, мають усі шанси згодом перетворитися на нову норму та кращі світові практики. І саме цей досвід і ці знання є логічним і важливим внеском України в це міждержавне партнерство.

Але така трансформація країни не відбувається лише завдяки будівництву. Навколо фізичної інфраструктури потрібне ефективне інституційне середовище, зокрема: правове поле, фінансування, освіта, професійні послуги, місцеве врядування й довіра до правил.

Для Tax & Legal це особливо важливий напрям сторічного партнерства. Значна частина інфраструктури майбутньої економіки не буде фізичною: її складатимуть правова та податкова системи, фінансові механізми, регулювання та інституції, яким довіряють інвестори. І саме тут британський досвід може бути не менш цінним, ніж британський капітал.

Сто років починаються зараз

Партнерство між Україною та Великою Британією є унікальним насамперед завдяки своєму масштабу. Адже це не просто альянс двох держав, а глибока взаємодія між людьми, бізнесом та інституціями. І перший же рік показав, як політична домовленість поступово наповнюється конкретними проєктами та ініціативами. Що більше зв’язків буде створено, то менше відносини між країнами залежатимуть від окремих урядів, політичних циклів чи непередбачуваних криз.

І, можливо, найпрактичніший сенс сторічного горизонту полягає в такому: не намагатися передбачити, якими будуть Україна та Велика Британія у 2126 році, чи визначити наперед усі проєкти, які мають бути реалізовані, а вже зараз, кожен у межах своєї діяльності, створювати міцне підґрунтя, щоб у майбутньому під розлогою кроною зміцнілого й величного вікового дерева, наступним поколінням було що продовжувати.

Оптимізму цій історії додає й те, що ідея довгострокових союзів набуває дедалі більшого поширення. Слідом за українсько-британським форматом з’являються нові ініціативи стратегічної співпраці. 10 вересня 2026 року Україна та Канада підписали Декларацію про 100-річне партнерство, підтвердивши готовність будувати відносини не на роки політичних циклів, а на покоління вперед. Це ще раз доводить: століття починається не через сто років. Воно починається зараз.