Перейти до основного вмісту

GovTech змінюється: уряди більше не купують технології, а інвестують в ефект сталості

Дослідження Deloitte Ukraine та Global Government Technology Centre Kyiv

Інвестиції у цифрову трансформацію держав стрімко змінюють свою логіку: уряди дедалі частіше інвестують не в окремі ІТ-продукти, а в довгострокові результати – стійкість, довіру, ефективність та економічний ефект. Про це свідчать результати звіту «Огляд інвестиційних трендів у GovTech», підготовленого Deloitte Ukraine спільно з Global Government Technology Centre Kyiv (GGTC Kyiv). Звіт було вперше презентовано 21 січня під час GovTech Day в Ukraine House Davos у межах Всесвітнього економічного форуму.

«Огляд інвестиційних трендів у GovTech» – перший комплексний глобальний аналіз інвестицій у цифрові технології публічного сектору, який охоплює ключові напрями GovTech-екосистеми: штучний інтелект, хмарну інфраструктуру, автоматизацію процесів та ІТ-послуги, smart cities, цифрову публічну інфраструктуру (DPI), eID, платіжні системи та безшовну взаємодію між державними реєстрами.

Які ж тренди є ключовими в інвестуванні у GovTech?

Хмара та ШІ стають базовою інфраструктурою держави

За чотири роки витрати на публічні хмарні сервіси зросли більш ніж удвічі – з $332 млрд у 2021 році до $723,4 млрд у 2025 році, а інвестиції в штучний інтелект – майже в чотири рази: з ≈$342 млрд у 2021 році до ≈$1,48 трлн у 2025 році. Державний сектор входить до числа галузей із найвищими темпами зростання вкладень у ці технології, дедалі активніше переходячи до моделей IaaS та PaaS.

Від «острівних» рішень – до цифрової публічної інфраструктури

Ризик дублювання реєстрів і платформ змушує уряди переходити до підходу Digital Public Infrastructure (DPI) – модульних, багаторазових і часто open-source-рішень, які можна масштабувати та адаптувати замість створення з нуля. Це спільні, багаторазові цифрові «блоки». Водночас ключовим чинником успіху DPI є не лише технологія, а й чіткий мандат, відповідальність та інституційна модель.

Кіберстійкість стає економічним активом

Кіберзлочинність уже коштує світовій економіці приблизно $9,5 трлн (2024 рік) і зростає до ≈$10,5 трлн (2025 рік). Аудити у США та Великій Британії демонструють «розрив модернізації»: значна частка ІТ-бюджетів розвинених країн досі витрачається на підтримку застарілих систем. Відтак впровадження ШІ-сервісів додатково підвищує ризики, роблячи атаки дешевшими й масштабнішими, в результаті чого інвестиції в кіберстійкість стають невід’ємною умовою розвитку GovTech.

Публічна та економічна цінність стають стандартами для GovTech-інвестицій

Уряди й донори дедалі частіше вимагають оцінювання економічного та соціального ефекту цифрових рішень – до і після впровадження. Це дозволяє перетворювати цифровізацію з витратної статті на інвестицію з вимірюваним результатом. Наразі відсутні стандартизовані підходи до оцінювання економічного ефекту цифрових рішень. Тому одним із ключових завдань для GovTech-спільноти та державних інституцій є розробка й впровадження відповідних метрик, таких як скорочення часу на отримання послуг, фінансова економія чи попередження державних втрат (протидія шахрайству чи кіберзлочинності).

Україна як кейс масштабованої публічної цінності завдяки цифровізації

Звіт наводить приклади GovTech-кейсів, які підтверджують ефективність такого підходу. Зокрема, екосистема «Дія» в Україні вже згенерувала 184 млрд грн вимірюваної публічної цінності, що в десятки разів перевищує витрати на її розробку. Система Prozorro.Sale залучила понад $2,17 млрд для держави, а впровадження ШІ-рішень – зокрема Diia.AI – демонструє перехід до моделі «агентної держави» з проактивними сервісами.

«Deloitte системно поєднує аналітичні дослідження з практичною реалізацією технологічних проєктів у публічному секторі – від розробки стратегій і архітектури до впровадження цифрових рішень. Саме тому цей звіт є для нас не лише аналітичним продуктом, а й інструментом для подальшої роботи та розвитку GovTech-ринку з урахуванням його специфіки та викликів. Державна цифровізація входить у фазу, де ключовим стає не масштаб запровадження технологій, а їхній вимірюваний економічний ефект
та публічна цінність. Звіт демонструє, що GovTech переходить від проєктної логіки до логіки інвестицій, які мають бути результатом стратегічного розвитку держав та громад – із чіткими показниками економічного ефекту, системним управлінням ризиками та довгостроковою публічною цінністю. Для урядів та інституцій, міжнародних партнерів та бізнесу важливо ухвалювати рішення на основі даних, інтегруючи цифрову публічну інфраструктуру, кіберстійкість і якість даних як взаємопов’язані елементи сучасної економічної політики. Саме тому Deloitte Ukraine долучився до підготовки цього звіту – щоб допомогти комплексно поглянути на тренди у сфері державної цифровізації та окреслити напрями, які потребують подальшої уваги професійної спільноти»,

– зазначає Олена Бойченко, партнерка, керівниця департаменту консалтингу Deloitte Ukraine.

«GovTech сьогодні – це не про окремі цифрові продукти, а про здатність держави стратегічно інвестувати в інституції, цифрову інфраструктуру та дані. У світі, де кризи стають новою реальністю, саме якість цифрових інвестицій визначає, чи зможе держава бути стійкою, ефективною та орієнтованою на громадян. Досвід України показує: цифрова інфраструктура держави набуває критичного значення в умовах війни, багаторівневих криз і глибоких трансформацій. Цей звіт покликаний допомогти урядам і партнерам
побачити за цифрами глобальні тренди, на основі яких можна ухвалювати рішення з масштабованим ефектом для держави та суспільства»,

– зазначає Зоя Литвин, керівниця Global GovTech Government Technology Center Kyiv.