Початок повномасштабного вторгнення росії суттєво позначився на всіх сферах нашого життя. Посилена війною інфляція, зростання цін, порушені ланцюги постачання, підвищення рівня безробіття внесли корективи і у споживацьку поведінку громадян.
«Делойт» в Україні дослідив, як повномасштабне вторгнення вплинуло на споживацькі настрої українців, що вони купували протягом 2022 року, як ставилися до товарів, пов’язаних із рф, скільки донатили на ЗСУ, на чому економили, а за що, навпаки, були готові заплатити дорожче.
Дослідження «Споживацькі настрої українців після повномасштабного вторгнення» є третім щорічним докладним оглядом споживацької поведінки українців під час вибору різних категорій товарів. До вашої уваги пропонуємо його ключові результати.
З початком повномасштабної війни українці почали більше економити та рідше купувати. Залежно від категорії товарів економлять від 47 % до 86 % опитаних громадян. Найменше заощаджують на ліках, водночас у третини респондентів витрати на цю категорію товарів зросли.
33 % українців почали менше витрачати на продукти харчування, а більш ніж половина зазначила про готовність заощаджувати на купівлі продуктів. Це характерно переважно для жителів північних областей (80 %) і найменшою мірою стосується західних регіонів (65 %). Водночас 58 % українців закуповують продукти харчування як стратегічний запас.
Повномасштабне вторгнення унеможливило активне дозвілля громадян. Особливо це торкнулося відвідування кінотеатрів, концертів, ресторанів, спортклубів тощо. Більш ніж половина українців почала частіше готувати вдома та рідше користуватися послугами таксі (55 % та 66 % відповідно).
Як і торік, більшість українців віддає перевагу традиційним магазинам, зокрема через можливість побачити товар, проте частка таких покупців суттєво скоротилася (з 83 % в 2021 році до 55 % у 2022 році). Кожен четвертий респондент не почувається безпечно в традиційних магазинах, проте у воєнний рік цей показник знизився на 8 в. п., як порівняти з ковідним 2021 роком.
Онлайн-магазини дедалі більше перетворюються на буденне місце купівлі товарів. Їхніми головними перевагами респонденти вважають економію часу та доступну ціну.
71 % опитаних українців відмовляється від купівлі товарів виробників чи у продавців, які залишаються на ринку рф. Водночас кожен п’ятий респондент обирає нейтральну позицію в цьому питанні.
Понад третину опитаних готові платити більше за товари тих виробників чи у тих бізнесів, які підтримують ЗСУ та/або постраждалих від воєнних дій. Найбільшу лояльність демонструють українці зі статусом ВПО, чоловіки, жителі західних областей, респонденти вікової групи 28–57 років та українці, що працюють.
Лише 3 % українців зазначили, що не зважають на підтримку ЗСУ та/або постраждалих від воєнних дій під час вибору товару.
90 % українців зазначили, що донатять на допомогу ЗСУ та/або постраждалим від війни. Більшість допомагає час від часу, кожен п’ятий респондент робить це систематично, а кожен четвертий — інколи.
Найбільший відсоток тих, хто витрачає кошти на допомогу ЗСУ та/або постраждалим від наслідків воєнних дій, серед респондентів зі статусом ВПО — 94 %. Систематично допомагають 25 % внутрішньо переміщених громадян, 21 % українців, які не змінювали місця проживання, та 17 % співвітчизників, що виїхали за кордон.
Найактивніше витрачають кошти на підтримання ЗСУ жителі столиці та західних областей (по 93 %). Вони ж є і лідерами за систематичністю допомоги ЗСУ та постраждалим (25 % та 22 % відповідно). Щодо активності інших регіонів, на потреби захисників донатять понад 85 % жителів південних і майже 90 % північних та східних областей. Лише 14 % українців, що виїхали за кордон, та 6 % українців із статусом ВПО утримуються від здійснення донатів.
На вибір окремих категорій товарів й активність покупок суттєво вплинула вимушена зміна місця перебування людей. Зважаючи на це, громадяни зі статусом ВПО є лідерами за розміром середнього чеку в більшості досліджених сегментів та частотою здійснення покупок.
Майже у третини українців, що мають статус ВПО, частота покупок зросла як в офлайн-, так і в онлайн-магазинах, що майже вдвічі перевищує середні показники по Україні. Ця категорія респондентів найчастіше купує, зокрема, меблі та товари для дому (одна покупка на місяць), проте їхній середній чек на зазначену категорію товарів (2073 грн) майже на 25 % нижчий за середньоукраїнський показник.
З початком повномасштабного вторгнення українці почали витрачати менше коштів та рідше купувати майже всі категорії товарів. Незважаючи на те, що за офіційною статистикою ціни в 2022 році зросли на понад 25 %, середній чек українців зменшився: на продукти харчування — на 8 %, на електроніку — на 11 %, на дитячі товари — на третину. Повномасштабна війна вплинула й на ставлення громадян до брендів. Наприклад, більшість опитаних відмовляється купувати товари, пов’язані з рф, а понад третину респондентів готові купувати дорожче в соціально відповідального бізнесу, який підтримує ЗСУ та постраждалих від війни. Після Перемоги споживацьку поведінку українців визначатимуть такі ключові фактори, як управління інфляційними очікуваннями в країні, забезпечення робочими місцями, зменшення рівня безробіття, а також успішність політики щодо відновлення суспільної цілісності та заохочення повернення в країну співвітчизників, які вимушено шукали прихистку за кордоном, — зазначив Олександр Ямпольський, керівник галузевої групи з ритейлу та оптової дистрибуції «Делойт» в Україні.
Про дослідження:
Опитування українців, яке лягло в основу дослідження, проводили з 30 листопада до 7 грудня 2022 року. Опитано понад 1100 споживачів віком від 18 років з усіх регіонів України (крім АР Крим та інших тимчасово окупованих територій), а також тих, хто вимушено тимчасово перебуває за кордоном.
Для дослідження використано кількісний метод збору даних, а саме онлайн-опитування за квотованою вибіркою, що відповідає соціально-демографічному портрету населення України.
Про Deloitte
Deloitte, а також «ми», «нам», «нас» і «наш», означає одну чи декілька юридичних осіб, а саме компанію Deloitte Touche Tohmatsu Limited (далі – DTTL), фірми у складі її глобальної мережі, а також пов’язані з ними юридичні особи (далі разом – Організація Deloitte). DTTL (також іменується як Deloitte Global) і кожна з фірм у її складі й пов’язані сторони є самостійними і незалежними юридичними особами, які не мають права накладати або приймати від імені одне одного зобов’язання стосовно третіх сторін. DTTL та кожна фірма-член DTTL і пов'язані з нею організації несуть відповідальність лише за свої власні дії та бездіяльність, а не за дії та бездіяльність один одного.DTTL і кожна з фірм у її складі та пов’язані сторони відповідають тільки за власні дії та упущення, а не за дії та упущення одне одного. DTTL не надає послуг клієнтам. Дізнатися більше ви можете за посиланням: www.deloitte.com/about.
Deloitte надає провідні в галузі послуги з аудиту і підтвердження правдивості інформації, податкові та юридичні послуги, консалтингові послуги, послуги з фінансового консультування і консультування з питань управління ризиками майже 90% компаній зі списку Fortune Global 500® і тисячам приватних компаній. Наші співробітники досягають вимірюваних і довготривалих результатів, які допомагають зміцнити довіру громадськості до ринків капіталу, дають можливість клієнтам трансформуватися і процвітати, а також прокладають шлях до сильнішої економіки, більш справедливого суспільства і сталого світу. Спираючись на свою більш ніж 175-річну історію, Deloitte працює в більш ніж 150 країнах і територіях. Дізнатися більше стосовно того, яким чином приблизно 457,000 фахівців компанії «Deloitte» спрямовують свої професійні зусилля на досягнення результатів, які мають значення, ви можете на сайті компанії за посиланням www.deloitte.com.
Анастасія Бегеза
Deloitte Ukraine
Head of PR
abeheza@deloittece.com