«Інфраструктурна розмова японською». Участь Японії у відбудові України

«Інфраструктурну розмову» веде Дмитро Павленко, партнер Deloitte Ukraine, керівник податково-юридичного департаменту, лідер напряму інфраструктури в Deloitte Ukraine.

Японія стала важливим партнером України під час війни. За різними оцінками, вона є третім або четвертим за величиною донором України: загальна сума її фінансової підтримки від початку повномасштабного вторгнення сягнула 10 млрд доларів США.

Уряд Японії, попри політичні зміни всередині країни, системно виступає проти агресії та значно активізував свою діяльність в Україні. Так, у 2024 році Японська організація зовнішньої торгівлі (JETRO) відкрила офіс у Києві, а інші державні агенції, як-от Японське агентство міжнародного співробітництва (JICA) та Японський банк міжнародного співробітництва (JBIC), збільшують свою участь у різних проєктах.

Перспективних галузей двосторонньої співпраці є чимало: енергетика, високоточний агросектор, машинобудування, робототехніка, miltech. Проте, можливо, першочергову увагу варто приділити транспортній інфраструктурі та логістиці.

JETRO регулярно організовує візити до Києва представників профільних японських компаній, зацікавлених у роботі в Україні. Серед них – інфраструктурні інженери, консультанти, фахівці з логістики тощо.

Кожен, хто хоча б раз бачив японську транспортну систему, підтвердить, що вона ніби створена у наступному столітті. Масштаби комунікацій, складні інженерні та мультимодальні рішення, найшвидші в світі потяги «Шінкансен» і пунктуальність руху до секунди – все це справді вражає, особливо з огляду на те, що японська транспортна інфраструктура постала буквально з попелу після Другої світової війни.

Інфраструктура є одним із ключових напрямів відбудови України. Саме тому японський досвід, інженери й технології, обладнання та матеріали, фінанси й банківські гарантії є вкрай необхідними. Базу для цього вже створено: в січні 2024 року Україна та Японія запустили платформу JUPITeR, щоб активно залучати японський бізнес до відновлення української інфраструктури. Ця унікальна для Японії інституція двосторонньої співпраці за участю профільних міністерств обох країн діє на постійній основі.

За офіційною інформацією, JICA вже надає допомогу в різних секторах:

• Залізниця: у межах грантової допомоги «Укрзалізниця» отримала важку будівельну техніку та 25 тисяч тонн рейок для забезпечення безперебійної логістики. Планується додаткове постачання ще трьох тисяч тонн високоякісних рейок японського виробництва.
• Автодороги: Агентство відновлення отримало модульні мости для швидкого відновлення сполучення в постраждалих регіонах. Крім того, нещодавно надійшла велика партія автомобілів для перевірки стану автомобільних доріг та мостів службами відновлення.
• Порти: АМПУ отримала будівельну техніку для оперативного реагування.

JICA та приватні японські компанії реалізують численні складні інфраструктурні проєкти по всьому світу. Історично японці сильні у проєктуванні, будівництві та модернізації саме тих об’єктів, які є найактуальнішими для відбудови України:

• Мости. Всі основні мости між європейською та азійською частинами Стамбулу будувалися за участі японських інженерів. Внаслідок бойових дій в Україні пошкоджено або зруйновано приблизно 300–346 мостів, значна частина яких розташована на дорогах державного значення.
• Морські порти. Наразі JICA бере участь у масштабному проєкті розвитку порту Патімбан у метрополії Джакарти (Індонезія). Проєкт охоплює не лише будівництво гідротехнічної інфраструктури порту, а й створення дорожнього сполучення в умовах щільної та складної міської забудови. Такий досвід є вкрай затребуваним для ключових українських морських портів, які мають власні дорожні та залізничні «вузькі місця» (bottle necks), передусім це стосується Одеського порту. Також японські інженери працюють у портах Східної Африки та інших регіонів світу.
• Аеропорти. Абсолютним шедевром інженерної думки та майстерності вважається аеропорт Кансай в японській Осаці, збудований на штучному острові. Він має дві злітно-посадкові смуги та з’єднаний із «великою землею» автомобільною магістраллю та гілкою метро. Інший штучний острів неподалік був спеціально зведений для проведення виставки «Експо Осака 2025». Він також з’єднаний з містом гілкою метро та багаторівневими автострадами. Проєкт розвитку аеропорту «Бориспіль» розроблено компанією Japan Airport Consultants, Inc., а будівництво терміналу D профінансувала JICA. Бюро цивільної авіації Міністерства земельних ресурсів, інфраструктури, транспорту та туризму Японії заявило про готовність допомогти з відновленням «Борисполя» після війни.

Крім цього, Японія має потужну експертизу у сфері швидкісного залізничного транспорту, різноманітної будівельної техніки та роботизованих рішень, а також у впровадженні передових технологій урбанізації.

Докладніше про все це ми поговорили з японськими та українськими експертами. У першій частині розмови Дмитро Павленко поставив запитання про перспективи співпраці своєму візаві Ріо Тсуджімото, партнеру, лідеру інфраструктурної групи та ініціативи Future of Ukraine в Deloitte Japan.

Дмитро Павленко в японському офісі Deloitte

Дмитро Павленко: Зважаючи на передові позиції Японії у сфері технологій та обладнання, поділіться своїм баченням того, як їх ефективно інтегрувати в розвиток і відбудову інфраструктури України?

Які виклики можуть виникнути під час впровадження цих технологій та якими можуть бути шляхи їх подолання?

Ріо Тсуджімото: Японський уряд уже надає різні форми допомоги в межах підтримки зусиль України з її відновлення та реконструкції, залучаючи, зокрема, Японське агентство міжнародного співробітництва (JICA). Очікується, що після припинення бойових дій Японія зможе запропонувати безпосередню підтримку проєктів із відбудови понівеченої інфраструктури, застосовуючи схеми фінансування через гранти і позики. До таких проєктів можуть долучатися японські компанії, які володіють провідними технологіями. Однак інфраструктурні проєкти, що реалізуються коштом міжурядової допомоги, зосереджені насамперед на відновленні базової інфраструктури та громадських об’єктів. Окрім того, ці проєкти потребують тривалих процесів: від початкових опитувань та закупівлі необхідних матеріалів до безпосередніх будівельних робіт, що може суттєво уповільнювати й ускладнювати їх реалізацію.

Для розвитку співпраці між українським і японським бізнесом у сфері інфраструктури важливо створювати умови, які спрощують таку взаємодію. Це стосується як житлового будівництва, так і інших секторів, у яких ключову роль відіграє співпраця між компаніями (B2B).

Японські компанії можуть зробити вагомий внесок у відбудову України, пропонуючи інноваційні технології та створюючи партнерства з українськими державними і приватними структурами. Урядові організації Японії, зокрема JICA та Міністерство економіки, торгівлі й промисловості, мають спеціальні програми, в межах яких японські компанії отримують підтримку у підготовці техніко-економічних обґрунтувань та запуску пілотних проєктів в Україні.

Водночас українським учасникам важливо добре розуміти можливості таких державних програм підтримки та активно шукати потенційних партнерів у Японії.

Отже, Україна може запрошувати японські компанії з передовими технологіями до участі в інфраструктурних проєктах. Це дозволить не лише прискорити відновлення країни, а й інтегрувати сучасні високотехнологічні та сталі рішення у будівельні процеси.

Ключем до успішної інтеграції японських технологій є збалансований підхід, що поєднує державну підтримку з активною участю приватного бізнесу з обох сторін.

Дмитро: Які стратегічні ініціативи мають запровадити український уряд і місцевий бізнес, щоб приваблювати іноземні інвестиції та налагоджувати міцні партнерства в інфраструктурному секторі?

Ріо: Війна в Україні триває, а отже, будь-яка компанія має бути обережною щодо інвестування в країну. Оскільки вплив війни обмежується окремими регіонами, надзвичайно важливо чітко розрізняти території, які сильно страждають від війни, і ті, які залишаються відносно стабільними, та надавати інвесторам зрозумілу й конкретну інформацію про наявні бізнес-можливості із зазначенням їхньої географії та специфіки. Наприклад, уже сьогодні можна активно просувати можливості інвестування в логістичні хаби, відновлювану енергетику та міське будівництво у західних і деяких центральних областях, де вплив війни є обмеженим. Ці сфери мають значний потенціал зростання у післявоєнний час. В інфраструктурному секторі застосовувані урядом традиційні системи державних закупівель часто створюють перешкоди для входу іноземних компаній. До того ж залишаються значні занепокоєння щодо прозорості та корупції в Україні. Тому обов’язковою умовою є впровадження процесів і систем (бажано англійською мовою), що забезпечують прозорість і справедливе ціноутворення під час державних закупівель/тендерів. Крім того, в таких секторах, як міське будівництво та відновлювана енергетика, де прямі іноземні інвестиції (ПІІ) зазвичай є простішою точкою входу, ніж участь у державних закупівлях, стратегічно важливо мати чіткі процедури і правила для ПІІ. Ці зусилля допоможуть створити систему, здатну оперативно реагувати на розширення ринку та потреби реконструкції після припинення бойових дій, що сприятиме зміцненню довіри міжнародних інвесторів.

Вид на імператорський палац з офісу Deloitte в Токіо

Дмитро: Які з міжнародних проєктів технічної допомоги JICA мають найбільші перспективи в Україні?

Ріо: JICA публічно заявила про свою участь у низці програм підтримки України – від екстреної гуманітарної допомоги до відновлення і реконструкції інфраструктури. Наразі JICA долучається до спільних проєктів у різних напрямах, зокрема до постачання обладнання для якнайшвидшого відновлення залізничних шляхів, мостів, портів та автомобільних доріг. Очікується, що підтримка інфраструктурних проєктів буде розширена в подальшому, як тільки буде досягнуто припинення вогню. У найближчому майбутньому головними пріоритетами залишатимуться відновлення та відбудова транспортної і міської інфраструктури, а також енергетичних систем, які зазнали серйозних пошкоджень під час війни. Японський уряд має успішний досвід післявоєнної реконструкції та усунення наслідків масштабних стихійних лих, тож японська експертиза та технології можуть стати цінним ресурсом для України.

Дмитро: Які японські технології та ноу-хау застосовні для української інфраструктури, зокрема у транспортних перевезеннях, енергетиці та телекомунікаціях?

Ріо: Японський досвід у створенні сейсмостійких конструкцій, систем управління залізничним транспортом та розумної системи продажу квитків із використанням ІС-карток може допомогти суттєво підвищити безпеку та ефективність транспортних перевезень в Україні.

В енергетичному секторі корисним буде впровадження розподілених систем енергопостачання, зокрема мікромереж, а також рішень у сфері відновлюваної енергетики (RES), високоефективних технологій енергозбереження та смартлічильників. Це допоможе стабілізувати постачання електроенергії в Україні, яке часто зазнає збоїв під час війни.

У телекомунікаціях японський досвід може сприяти сталому міському розвитку та покращенню засобів реагування на надзвичайні події. Йдеться, зокрема, про японську відмовостійку резервну комунікаційну інфраструктуру, технології інтернету речей для безперервного моніторингу функціонування інфраструктури та розгортання 5G-мереж.

Співпраця з японськими компаніями та субсидії, що надаються в межах програм підтримки такими організаціями, як Міністерство економіки, торгівлі й промисловості Японії та JICA, дозволяють Україні не лише прискорити процес відновлення інфраструктури, а й закласти основу для її довгострокового розвитку.

Дмитро: Які моделі державно-приватного партнерства за участі японських підприємств можуть бути імплементовані в Україні?

Ріо: В Японії успішно застосовуються різні моделі державно-приватного партнерства (ДПП) та приватно-фінансових ініціатив (ПФІ), а саме: концесії аеропортів, приватизація портових контейнерних терміналів, проєкти з обслуговування міських швидкісних автомагістралей, а також будівництво та експлуатація спортивних арен із залученням приватного капіталу. У сфері міського розвитку реалізовано низку проєктів інтеграції транспортних вузлів із комерційною і житловою забудовою. Одним із прикладів є модернізація інфраструктури навколо станції Шібуя в Токіо.

На міжнародному рівні Японія через свою програму «Офіційна допомога розвитку» підтримувала впровадження моделей ДПП у багатьох країнах, що розвиваються, в Південно-Східній Азії, зокрема розвиток і експлуатацію портів, будівництво і експлуатацію міських залізничних шляхів, проєкти ДПП для аеропортів і швидкісних автомагістралей, а також розбудову потенціалу державних агентств, які просувають розвиток ДПП.

В Україні використання японського досвіду у сфері ДПП і ПФІ могло б сприяти реалізації проєктів будівництва портів та аеропортів і підвищенню їхньої операційної ефективності, обслуговуванню швидкісних автомагістралей і залізничної інфраструктури, а також модернізації спортивних арен і центральних частин міст. Усі такі проєкти потребують залучення приватних інвесторів та експертизи приватних компаній.

Експо 2025, Осака, Японія

Дмитро: Які кроки може зробити український бізнес, щоб зацікавити потенційних партнерів з японського бізнесу для реалізації проєктів в Україні?

Ріо: Дуже важливо, щоб уряди обох країн взяли на себе лідерську роль і активно підтримували ініціативи, що допомагають компаніям приватного сектору знаходити партнерів і налагоджувати співпрацю. Наприклад, Міністерство земельних ресурсів, інфраструктури, транспорту та туризму Японії очолює ініціативу JUPITeR (Японсько-українська платформа з інфраструктурних технологій для відновлення та реконструкції), яка дозволяє японським компаніям із потужними можливостями в таких сферах, як розумні міста, транспортна інфраструктура та природоохоронні технології, знаходити партнерів в Україні. JUPITeR та подібні державно-приватні платформи створюють більше точок контакту та можливостей партнерства на бізнес-рівні.

Також в Україні є багато перспективних стартапів у сфері ІТ та сільському господарстві. Тож доцільним буде проактивне сприяння їхнім зустрічам з японськими інвесторами та компаніями через ярмарки проєктів та інші заходи. Корисним кроком могло би стати створення англомовного каталогу провідних українських компаній і стартапів у таких секторах, як ІТ, виробництво, сільське господарство, транспорт, енергетика та будівництво. Наприклад, у своїй публікації «100 провідних українських компаній» Японська організація зовнішньої торгівлі (JETRO) представила японському бізнесу список українських підприємств, які можуть стати потенційними партнерами для розширення діяльності в Україні. В цьому списку подано короткий опис українських компаній із зазначенням їхніх сильних сторін та очікувань від співпраці з японськими підприємствами. Створення аналогічної добірки японських підприємств також було б корисним.

Дмитро: Японія пройшла періоди масштабних реконструкцій та досягла в цьому значних успіхів. Як нам може стати у пригоді ваш досвід?

Ріо: Після масштабних катастроф, як-от Великий землетрус Хансін-Авадзі (1995), Великий землетрус у Східній Японії (2011) та нещодавній землетрус на півострові Ното (2024), Японія швидко забезпечувала постраждалих мешканців тимчасовим житлом та медичною допомогою. Ці приклади демонструють ефективність збірних і модульних рішень для житла, гнучких конструкцій, адаптованих до потреб громад, а також важливість скоординованого управління через співпрацю між органами місцевого самоврядування, приватними компаніями та громадськими організаціями.

В Україні здатність швидко й гнучко забезпечувати житлом людей, змушених залишити домівки через воєнні дії чи стихійні лиха, є критично важливою для соціальної стабільності та відновлення країни. Японія суттєво розширила свій підхід до формування сучасної інфраструктури: крім її відновлення, країна прагне створювати більш стійкі та безпечні міста й регіони. Це передбачає, зокрема, повну реконструкцію автодоріг із підвищенням їхнього класу, зведення сейсмостійких мостів, а також децентралізацію систем водо- та енергопостачання.

Залучення громад ще на етапі планування та розгляду питань подальшого розвитку територій після відновлення інфраструктури, а також створення робочих місць дало Японії змогу досягти сталого розвитку регіонів, а не лише обмежитися ремонтом інфраструктурних об’єктів. Такий досвід і ноу-хау можуть допомогти Україні ефективно здійснити відбудову інфраструктури з урахуванням інтересів усіх соціальних груп.

Це інтерв'ю є передачею прямої промови респондента без змін чи виправлень, відображає його суб'єктивну думку й може не збігатися з позицією Deloitte. Deloitte не несе відповідальності за надану інформацію.

На надану інформацію поширюються обмеження відповідно до Умов використання цього сайту.